«Пам’ятаємо свого відомого земляка»: у Великих Сорочинцях вшанували пам’ять академіка Володимира Ажажі
З ініціативи Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та за підтримки виконкому Великосорочинської сільської територіальної громади Миргородського району у селі Великі Сорочинці відбулися урочистості заходи під назвою «Пам’ятаємо свого відомого земляка» з нагоди 90-річчя від дня народження свого земляка Володимира Ажажі — всесвітньовідомого українського фізика, професора, академіка, директора Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства та технологій Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» Національної академії наук України.
До вшанування у місцевих ліцеї та музеї запросили учнівську молодь Великосорочинської громади. Вчителі познайомили дітей і молодь із біографією земляка, цікавою інформацією про ядерну фізику, реакторобудівництво, переглядали документальне відео та презентації. «Наш земляк, уродженець села Великі Сорочинці, видатний український науковець Володимир Михайлович Ажажа за своє життя встиг зробити багато цікавого та корисного для української науки. Передусім, предметом постійної уваги був розвиток новітніх технологій. Серед іншого академік вивчав матеріали реакторобудування», — говорилося на заходах.
«З ініціативи УІНП та згідно з Постановою Верховної Ради України про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв 90-річчя від дня народження Володимира Ажажі відзначається на державному рівні. На честь видатного українського науковця у його рідному селі Великі Сорочинці названо вулицю, а у краєзнавчому музеї місцевої ОТГ створено окремий тематичний куточок», — прокоментували вшанування у Полтавському офісі УІНП, де й ініціювали проведення заходів.
Експонати місцевого музею — нагороди академіка
Довідково: Володимир Ажажа — вчений в галузі фізики твердого тіла, фізичного матеріалознавства та вакуумної металургії, доктор наук, професор, член-кореспондент НАН України (2006 рік), заслужений винахідник, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України. Один із засновників нового напрямку науки і техніки — надвисоковакуумної металургії надчистих металів і сплавів з особливими фізичними властивостями. Член бюро відділення ядерної фізики і енергетики НАН України, член декількох наукових координаційних рад України. Автор 431 наукової роботи, з яких 4 монографії і 33 винаходи. Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1971), медалями «За доблесну працю», «За довголітню добросовісну працю», Почесною грамотою КМ України (2002), Почесною грамотою Президії НАН України (2003). Народився в селі Великі Сорочинці 19 листопада 1931 року. Закінчивши семирічну школу, вступає до Великосорочинського педагогічного училища, яке закінчує з відзнакою в 1951 році. З 1951 року по 1956 рік вивчає фізико-математичну і ядерну науки в Харківському університеті. Наукова діяльність Володимира Михайловича розпочалася в січні 1957 року в Харківському фізико-технічному інституті. Пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до директора Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства і технологій. Його наукові праці відомі як в нашій країні, так і за кордоном. Дбав не лише про розвиток напрямків і методів дослідження, але й виховував гідних послідовників: серед його учнів 5 докторів і більше 15 кандидатів наук. Останні роки життя опікувався науково-технічною розробкою нових реакторних матеріалів, проблемами безпечної роботи діючих реакторів та реакторів нового покоління.
