У Диканському музеї експонують виставку про Мазепу

Протягом місяця виставку переглянули старшокласники з сіл Диканської ОТГ — Байрак, Велика Рудка, Стасі, Діброва, Балясне, Орданівка, Водяна Балка, Великі Будища. А днями до музею завітали школярі із Диканських НВК ім. Гоголя та із ЗОШ І-ІІІ ст., громадськість, ветерани російсько-української війни та гості з Полтави — депутат обласної ради, голова комісії обласної ради з питань регламенту, депутатської діяльності, цифрового розвитку, інформаційної сфери, зв’язків з громадськістю та дотримання прав учасників АТО, очільник Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Микола Кульчинський та регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Як ініціатор і організатор встановлення в Полтаві пам’ятника Іванові Мазепі Микола Кульчинський розповів молоді про тривалу боротьбу за увічнення в бронзі видатного гетьмана-державника у Полтаві та перепони на цьому шляху. Розповів про особистість гетьмана, який намагався врятувати Україну з пазурів Московського царства, про воєнно-політичний виступ Мазепи проти московського царя Петра I. Висловив думку, що воїни сучасної російсько-української війни продовжують справу Івана Мазепи, чинячи спротив російській агресії на сході України. Також депутат облради вручив музею та навчальним закладам Диканьки книги товариства «Просвіта», серед них і про Мазепу. Очільник просвітян Полтавщини привітав присутніх з державним святом Захисників України і наголосив на важливості виставки Інституту нацпам'яті для патріотичного виховання молоді, адже у свідомості багатьох досі російські імперські міфи панують як незаперечна істина.

«Але історична правда у тому, що гетьман Мазепа прагнув об’єднати Україну обох боків Дніпра, розбудував економіку Гетьманщини й зміцнював її обороноздатність. За 22 роки свого гетьманування успішно сприяв розвиткові освіти і мистецтва, значні кошти виділяв на зведення, перебудову й оздоблення храмів. Дав шанс на збереження Гетьманщини з її вольностями і привілеями», — наголосив Микола Кульчинський.

Олег Пустовгар звернув увагу: виставка, серед іншого, спростовує російсько-імперський міф, що, начебто, союзу України зі Швецією не існувало. Насправді ж цей союз спирався на давню традицію з часів давньої Київської держави — Русі. Плідною була українсько-шведська співпраця між гетьманом Богданом Хмельницьким, з одного боку, та королевою Христиною (1644-1654 рр.) й королем Карлом Х Густавом, із другого. Воєнно-політичний союз між Швецією та Україною був укладений 6 жовтня 1657 року в Корсуні по смерті Хмельницького гетьманом Іваном Виговським та королем Карлом Х Густавом. Отож, гетьман Іван Мазепа і король Карл ХІІ продовжили справу попередників.

«Наша мета-показати цю виставку у навчальних закладах та більшості громад Полтавщини. Але перша ОТГ, де ми її презентуємо — Диканська. Адже саме тут, на Диканській землі сталася історична подія: у березні 1709 року до українсько-шведського союзу долучилися запорожці; тоді у селі Великі Будища неподалік Диканьки було укладено українсько-шведська угода між гетьманом Іваном Мазепою й кошовим отаманом Запорізької Січі К. Гордієнком, з одного боку, і королем Карлом ХІІ, з іншого. У документі шведський король зобов’язався не укладати мирової угоди з московським царем, доки не визволить з-під московської влади Україну», — розповів Олег Пустовгар.

Він подарував для фондів музею раритетне видання історичну п’єсу міністра УНР у справах освіти Івана Огієнка (митрополита Іларіона) «Розіп’ятий Мазепа» та набір виставкових плакатів УІНП про військовиків Армії УНР, наголосивши, що борців за незалежність періоду УНР називали мазепинцями, адже «наш славний гетьман став прикладом для наслідування цього наступних поколінь борців за незалежність України вже у 20 столітті».

Виставка ще експонуватиметься впродовж місяця.

Полтавський офіс Північно-східного відділу УІНП