На Полтавщині відзначать 180-річчя від дня народження Михайла Драгоманова

Зокрема, у вівторок, 28 вересня, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Івана Котляревського та Північно-східний відділ Інституту нацпам’яті спільно з Департаментом культури і туризму Полтавської ОДА та кафедрою культурології Полтавського національного педагогічного університету запросять студентську молодь обласного центру та усіх охочих на просвітницький захід, присвячений видатному землякові. «Очікується, що головним спікером буде доктор історичних наук, завідувач кафедри культурології Полтавського національного педагогічного університету Олександр Лук’яненко, який готує цікаву доповідь про життєвий і творчий шлях уродженця Полтавщини», — розповіли регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар та завідувачка відділу обслуговування користувачів обласної універсальної наукової бібліотеки Ніна Климко.

А 29 вересня у Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного наукова спільнота Полтави збереться на «круглий стіл» «Михайло Драгоманов. Пошук шляхів до свободи».

У Гадяцькій громаді ювілейні «драгоманівські» заходи стартують 16 і 17 вересня. Міська краєзнавча конференція «М. П. Драгоманов — видатний вчений, громадський діяч і речник української демократії» відбудеться у Гадяцькій школі І-ІІІ ступенів № 2 імені Михайла Драгоманова. За словами директорки Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Ірини Удовиченко та начальниці відділу культури і туризму Гадяцької міської ради Катерини Кувшинової, у читальній залі Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки розгорнуть тематичну виставку, проведуть вечір пам’яті «Високе світло імені і слова», онлайн-перегляд «Сторінки великого життя» та історико-краєзнавчий просвітницький захід «Славетний син землі гадяцької». Місцева бібліотека для дітей запросить школярів на виставк-вшанування «Знамениті, великі, геніальні земляки». Дирекція будинку культури села Сари готує вечір «Славетний земляк Гадяччини», а будинку села Осняги покажуть виставку «Стежками сім’ї Драгоманова». 18–го вересня небайдужі містяни покладуть квіти до пам’ятних знаків: на місці, де стояв будинок, у якому народився Михайло Драгоманов та «Родині Драгоманових» у міському парку. А ще гадячани та гості гетьманської столиці візьмуть участь у багатьох заходах на майданчику біля бібліотеки імені Лесі Українки та у її читальній залі. Це і «Ювілейний дворик «На гостини до Драгоманових», і відкриття меморіальної дошки, і презентації книги Тамари Скрипки «Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура», поезій місцевих митців та ювілейної марки від державного підприємства «Укрпошта».

Пам’ятний знак на місці, де стояв будинок у якому народився Драгоманов

Очікується, що Гадяцький історико-краєзнавчий музей презентує вишитий портрет Михайла Драгоманова авторства відомого художника декоративно-ужиткового мистецтва, заслуженого майстра народної творчості Григорія Кисіля. Також протягом вересня — листопада гадяцькі музейники прочитають для усіх охочих такі лекції: «Михайло Драгоманов в українському суспільно-політичному русі 70-90-х років ХІХ ст.», «Михайло Драгоманов у Болгарії», «Михайло Драгоманов і Леся Українка — результативність ідейно-творчого спілкування. Листи до небоги» та «Михайло Драгоманов про українську мову. Доповідь на Паризькому літературному конгресі 1878 р.».

4 грудня комунальна установа «Гадяцький центр професійного розвитку педагогічних працівників» Гадяцької міської ради та Гадяцька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 2 імені Михайла Драгоманова організують міський учнівський конкурс знавців історії та історичного краєзнавства «Мій Драгоманівський край» для школярів з Гадяцької, Великобудищанської, Краснолуцької, Лютенської, Петрівсько-Роменської та Сергіївської територіальних громад. Тема конкурсу для учнів 4-9 класів «Гадяч — родове гніздо Драгоманових-Косачів».

Довідково: Як зазначено в рубриці «Історичний календар» Українського інституту національної пам’яті, Михайло Драгоманов народився у місті Гадяч на Полтавщині і походив із родини дрібних дворян, нащадків козацької старшини, де сповідували ліберальні погляди. Його сестра — письменниця Олена Пчілка, мати Лесі Українки. Навчався і працював у Київському університеті. Один із організаторів «Старої громади» в Києві. Палкий патріот, знавець української й світової культури (знав п’ять європейських мов). Лідер передової суспільно-політичної думки в Україні після смерті Тараса Шевченка. Вважав, що здобувши самостійність, українці займуть достойне місце серед народів світу. Бо відсутність незалежності «є головною причиною тієї хвороби, котра під’їдає всі зусилля українського народу». У 1875-му звільнений за політичну неблагонадійність (за доносом русофіла Михайла Юзефовича, одного з ініціаторів «Емського указу»), емігрував до Швейцарії. Створив осередок української еміграції в Женеві, заснував безцензурну друкарню. «Українцям лишається йти своєю дорогою і працювати, працювати й працювати для свого народу, сподіваючись тільки на свої сили, не звертаючи занадто великої уваги на сторонніх воронів — ні на тих, що каркають безглуздими циркулярами, ні на тих, які думають збити їх із природної і чітко обдуманої дороги вдаваними солов’їними піснями», — писав Михайло Драгоманов на чужині. Пізніше викладав у Софійському університеті. Зіграв важливу роль у творенні першого українського політичного проєкту — Русько-Української радикальної партії (1890). Вважав себе соціалістом, однак визнавав пріоритет свободи особистості над класовими і національними інтересами. Критично сприймав марксизм і рішуче заперечував терористичні методи російських народників, вважаючи, що «чиста справа потребує чистих рук». Помер 2 липня 1895 у Софії (Болгарія).

Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП