Полтавське звалище біля Макухівки у 3D-форматі: оцінити масштаб проблеми може кожен
Мешканці п’яти громад області на власні очі побачили полтавське сміттєзвалище — через 3D-окуляри.
— Мамо, дивися, трактор сміття прибирає! — кричить хлопчик в окулярах віртуальної реальності, тримаючись за руку жінки.
Усі, хто їх одягає, отримують максимальний ефект присутності на звалищі. Можна побачити різні ділянки об’єкту зблизька або здалеку.
— Ми створили, по суті, віртуальну екскурсію. Тільки у нас не музей, а звалище. Але сміття не менш важливе, ніж мистецтво, — розповідає координаторка проєктів незалежного аналітично-адвокаційного центру «Український центр європейської політики» Юлія Литвиненко. — Реалізували цей проєкт завдяки ГО «Еколтава». Ми разом прагнемо, щоб люди уявляли масштаб проблеми і могли роздивитися її деталі.
Віртуальну екскурсію полтавським сміттєзвалищем втілило у життя ГО УЦЄП
Протягом кількох днів спеціалісти відзняли кадри звалища під Полтавою з коптеру та землі. Потім розробник програми склеїв їх у панорами та запрограмував віртуальний тур. До речі, екскурсія супроводжується аудіоописом того, що бачить користувач.
Усі, хто долучився до екофестивалю, оцінили креативність організаторів. Десятки дітей і дорослих у Лубнах, Пирятині, Гребінці, Чорнухах і Новооржицькому ставали у черги, щоб у 3D-окулярах побачити найбільше звалище твердих побутових відходів Полтавщини.
На екофестивалі у Гребінці
Відвідувачі екофестивалю у Новооржицькому
Крім цього, під час акції бажаючі могли роздивитися макети установок для компостування органічних відходів. Їх показували головні організатори заходу з ГО «Еколтава».
— Чому органічні відходи потрібно збирати і переробляти окремо? Насамперед тому, що вони складають близько 50% всіх побутових відходів. По-друге, вони є однією з основних причин пожеж на сміттєзвалищах. Причому проблема з полтавським у тому, що воно схоже на торф’яник: настільки глибоке, що постійно тліє й загоряється, — розповідає зовнішній експерт з регіональної адвокації «Українського центру європейської політики», фахівець із питань поводження з відходами ГО «Еколтава» Максим Макуха.
Максим Макуха розповідає про домашнє і промислове компостування у Чорнухах
Технологія компостування для України традиційна — наші предки здавна виготовляли перегній. Крім того, сьогодні існують два способи переробки великих об’ємів органіки. Перший — складування відходів у відкритих валах з додаванням води та періодичним перегортанням куп: за шість-вісім тижнів маємо готові добрива. Другий спосіб — біогазові установки. Органіка у них перетворюється на «бражку». З неї виділяється суміш газів, яку спалюють у спеціальних печах, отримуючи електроенергію. Варто підкреслити, що це вуглецево-нейтральна технологія.
— Я цікавлюся екологією, мій брат вчиться на еколога. Україні дуже потрібні сміттєпереробні заводи. Вони і довкіллю допоможуть, і кошті громадам принесуть, і наші пожежники не гинутимуть на звалищах, — розповідає дев’ятикласник Пирятинського ліцею Ілля Ціко. — Хай би Пирятин отримав свій сміттєпереробний завод, так місто прославиться і стане першим в області з таким підприємством. Ще Полтава до нас приїде вчитися.
Екоактивіст, учень Пирятинського ліцею Ілля Ціко роз'яснює нюанси компостування не гірше за організаторів
Хлопчик — екоактивіст і дуже прагне змін щодо правильного поводження з відходами. Правда, говорить, критична маса людей ще до цього не дозріла. Скаржиться, що його власні батьки не готові сортувати сміття, хоча сама ідея спротиву не викликає.
До екофестивалю долучилися кременчужани з моделями відновлювальних джерел енергії. Завдяки їм можна було зблизька побачити сонячні панелі та воду в пляшці, що кипить завдяки геліоколектору.
— Як побудована сонячна електростанція? Як сонце може підігріти воду? Відвідувачі задавали нам багато запитань. І це добре, що люди цікавляться, адже ви бачите не просто робочі експонати виставки — це прилади нашого майбутнього для використання вдома, у лікарнях, навчальних закладах, на промислових підприємствах, — зазначає директор ГО «Товариства охорони природи міста Кременчука» Олег Гапон.
Олег Гапон знає все про енергію сонця
Щоб додати атмосферності, екофестиваль супроводжували виступи самодіяльних артистів. На імпровізованих сценах виступали представники громад. Бажаючим роздавали тематичні наліпки й екосумки.
У вересні за сприяння федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) у Полтаві відбудеться фестиваль «Майстерня міста». ГО «Український центр європейської політики» подало заявку для участі у ньому. Але потрапити на віртуальну екскурсію звалищем біля Макухівки можна вже зараз за посиланням.
Панорама Макухівського сміттєзвалища з віртуальної екскурсії
Головний організатор екофестиваля — ГО «Еколтава» у межах проєкту «Роз’яснювальна кампанія у сфері поводження з відходами», яка впроваджується за підтримки GIZ на замовлення уряду Німеччини. Віртуальний тур розробили ГО УЦЄП (м. Київ) спільно з ГО «Сучасна Україна» (м. Хмельницький).
