Полтавський телеканал присвятив передачу декомунізації
На Полтавському супутниковому телеканалі «Центральний» у передачі «Про нагальне» обговорили питання декомунізації.
Участь у передачі взяли голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович, начальниця Північно-східного відділу міжрегіонального відділу УІНП Марія Тахтаулова та співробітник цього відділу, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар, а також громадський діяч Ігор Кіянчук.
«Протягом лютого маємо намір проконсультуватися з МВС, Національною поліцією для того, щоб спільно вивчити питання системного саботажу Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Наша мета — належна реакція органів правопорядку», — наголосив Антон Дробович.
Олег Пустовгар повідомив обурливі факти системного саботажу декомунізаційного закону на Полтавщині. За його словами, «гетьманська столиця» Гадяч — єдине місто в області, де не відбулася декомунізація топоніміки, дотепер є вулиці Крупської, Дзержинського, Свердлова, Калініна, Чапаєва, Комсомольська та ін. Торік у Карлівці відновили демонтований у межах декомунізації в 2016 р. пам’ятник Миколі Підгорному — першому секретарю ЦК КПУ, секретарю ЦК КПРС, члену Політбюро ЦК КПРС. У Лубнах досі бовваніє пам’ятник командиру 25-ї стрілецької дивізії Червоної армії Василю Чапаєву. Село Вишневе (колишня назва «Куйбишеве») неподалік Оржиці взагалі перебуває у незаконному публічному просторі — місцева влада відмовляється тут демонтувати пам’ятник Валеріяну Куйбишеву — члену Політбюро ЦК ВКП(б), а на в’їзді до села, поруч із транспортною зупинкою, «красується» стела з назвою «Куйбишеве». Територію санаторію «Сосновий бір» біля Зінькова досі не очистили від пам’ятника Лєніну, який є відповідальним за створення концтаборів, каральних органів (ВЧК) та агресію більшовицької Росії проти Української Народної Республіки. У Хоролі бережуть погруддя Івана Третяка — заступника міністра оборони СРСР — головнокомандуючого Військами протиповітряної оборони; у 1983-му він віддав наказ збити пасажирський «Боїнг 747» південнокорейської авіакомпанії Korean Air Lines, що відхилився від курсу: внаслідок інциденту загинули 246 пасажирів і 23 члени екіпажу.
На в’їзді до Горішніх Плавнів зберегли монументальну стелу «Комсомольськ», тобто зазначено колишню, неіснуючу назву міста. А у Лохвиці не демонтували пам’ятник комсомольцям 20-х років. Отже, у цих містах у публічному просторі законсервували символіку, що пов’язана з Всесоюзним Ленінським комуністичним союзом молоді — молодіжної організації, підконтрольної КПРС, що пліч-о-пліч з комуністами чинила злочини — масовий терор, пограбування і знищення церков, просування войовничого атеїзму, русифікацію, депортації і голодомор-геноцид 1932-33 рр. Комсомол слугував взірцем для Гітлерюгенду і виконував аналогічні функції.
Олег Пустовгар у ефірі телеканалу «Центральний» закликав місцеву владу не руйнувати ці пам’ятники, а застосувати цивілізований європейський підхід: перевезти у якісному стані до Путивльського державного історико-культурного заповідника, де створено «Парк радянського періоду», в якому просто неба у Спадщанському лісі, що за 13 км від міста Путивль на Сумщині зібрали численні скульптури комуністичних діячів з усієї України. Схожі парки є і в інших європейських країнах. Їх мета — переосмислення та вивчення історії. Найбільший такий музей серед країн ЄС створили у Литві. Другим за величиною в Європі є парк в Будапешті.
