Полтавські телеканали показали документальні фільми Інституту нацпам’яті про українських дисидентів-політв’язнів
Український інститут національної пам’яті (УІНП) та «Історична правда» презентували спільний проєкт — документальний цикл про українських дисидентів-політв’язнів. Фільми про Ірину Стасів-Калинець та Миколу Руденка нещодавно показали полтавські телеканали «Центральний», «ІРТ» та «Місто+».
Ірина-Стасів Калинець (6 грудня 1940 — 31 липня 2012) — письменниця, шістдесятниця, дисидентка-правозахисниця, учасниця руху за відновлення Української греко-католицької церкви. Брала участь у роботі «Меморіалу», «Товариства Лева» та Народного Руху України. Була близькими друзями відомих дисидентів і політв’язнів Валентина Мороза, В’ячеслава Чорновола, Василя Стуса, Михайла Гориня, Стефанії Шабатури, Івана Геля. Під час другої хвилі комуністичних брежнєвських репресій проти діячів української культури виступила на їхній захист. За це в 1972 році ув’язнена та засуджена до шести років таборів і трьох років заслання.
Микола Руденко (19 грудня 1920 — 1 квітня 2004) — письменник, засновник Української Гельсінської групи, політв’язень комуністичних концтаборів. 9 листопада 1976 року в квартирі Андрія Сахарова у Москві провів пресконференцію для іноземних журналістів, на якій оголосив про створення Української Гельсінської групи. Це була перша легальна правозахисна організація в радянській Україні, яка боролася з порушенням прав людини. УГГ відіграла одну з ключових ролей у відновленні незалежності. Наприкінці 1976 року до групи увійшли Петро Григоренко, Оксана Мешко, Олесь Бердник, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Микола Матусевич, Мирослав Маринович, Ніна Строката.
Як зазначила Любов Крупник, продюсерка документального циклу, авторка ідеї, співробітниця УІНП, ці фільми є внеском у те, щоб у медійному просторі більшало героїв, які справді багато зробили для здобуття Україною незалежності та є носіями цінностей, які варто наслідувати.
«Цикл може заохотити прочитати про цих людей більше. Головна функція всього, що ми робимо в останні роки, — це заохотити людей до розуміння, що минуле — це дуже цікаво й дуже складно. Очевидно, ми багато речей спростили. Це було живе суспільство, не ідеальне. І ми не перший раз пробуємо показати людей з підручника звичайними, простими людьми», — розповів Вахтанг Кіпіані, ведучий фільму, засновник та головний редактор інтернет-видання «Історична правда». Ці люди є «виразниками суспільної активності та руху гуманітарної інтелігенції, яка в той час репрезентувала боротьбу проти русифікації та за відродження національної культури українців», зазначає на офіційному сайті УІНП Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук. Він також зауважив: документальний цикл показує, що дисидентський рух охоплював усю Україну, а не обмежувався «націоналістичним» Львовом чи Києвом.
«Торік, у 2020 році виповнилося 100 років від дня народження Миколи Руденка, а також 80 років, як народилася Ірина Стасів-Калинець. Ці ювілеї відзначилися на державному рівні з ініціативи УІНП та згідно з Постановою парламенту. Герої циклу є представниками дисидентського руху — вихідцями з різних регіонів України: Ірина Стасів-Калинець — зі Львова, а Микола Руденко — з селища Юр’ївка на Донбасі. Цей важливий просвітницький відеоматеріал транслювався в рамках угод про інформаційну співпрацю, які з боку УІНП підписав голова Інституту нацпам’яті Антон Дробович та менеджментом полтавських телеканалів. Плануємо також у лютому продемонструвати фільм з цього циклу про Святослава Караванського — українського мовознавця, діяча ОУН, багатолітнього в’язня комуністичних концтаборів, в яких провів понад тридцять років, борця з русифікацією та за дубляж фільмів українською мовою, автора першого словника українських рим. А ще запрошуємо освітні та культурні установи використовувати фільми Інституту нацпам’яті з просвітницькою метою», — наголосив регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Північно-східний відділ УІНП (за матеріалами офіційного сайту)
