Розмір тексту

Марія Вольна: від гуманітарія до ІТ-фахівця завдяки благодійному фонду «Повір у себе»

Марія Вольна хотіла бути перекладачем, а стала кібернетиком Марія Вольна хотіла бути перекладачем, а стала кібернетиком

За п’ять років після закінчення навчання дівчина стала незамінним спеціалістом й експертом в сфері автоматизації бізнес-процесів. Робота за фахом приносить їй не лише кар’єрне зростання і гідну зарплату, а й задоволення від правильно обраного шляху.

У філософа Григорія Сковороди є поняття сродної праці. Це робота, яка є водночас і потребою тіла, і потребою духовною, оскільки звеселяє дух, приносить насолоду.

Саме про сродну працю часто згадує подружжя Іванчиків, коли проводить співбесіди з майбутніми стипендіатами свого фонду «Повір у себе». Про це сьогодні розповідає 27-річна Марія Вольна. Дівчина зі Світловодська Кіровоградської області. Коли їй було вісім, мама з нею і старшим братом переїхала до Пришиба Шишацького району.

Дівчина знайшла сродну працю в Полтаві Дівчина знайшла сродну працю в Полтаві

Марія в селі закінчила середню школу й, говорить, вчителі там були найкращі в її житті. Два роки старшої школи вона провела у Шишацькій гімназії-інтернаті для обдарованих дітей:

—‌ Мама розуміла, що я маю жагу до знань і максимально в цьому підтримувала. Вона — мій герой: живучи у селі й важко працюючи, самостійно дати хорошу освіту двом дітям — це ще те завдання з зірочкою. Але був нюанс: старший брат уже навчався в університеті, а я готувалась до вступу. В той момент зрозуміли, що грошей на навчання обох не вистачило б. Мусила пройти на бюджет або вчитися заочно, або йти у технікум.

Про благодійний фонд «Повір у себе», який допомагає дітям із сіл отримати вищу освіту, мамі Марії розповів директор Пришибської школи Дмитро Бабенко.

У дитинстві дівчина мріяла стати перекладачем, вивчала німецьку, англійську й навіть іспанську. Марія вважає себе більш творчою натурою, адже писала твори, танцювала, тягнулася до музики. Тому Віктор Іванчик запитав її на співбесіді: «Можливо, обрати гуманітарний напрям?». Але Марія раптом вирішила, що піде за братом на незрозумілу тоді ще «Економічну кібернетику» у Полтавський техуніверситет. І отримала підтримку фонду й можливість спробувати себе в новій ніші.

Марія встигала не тільки добре вчитися —‌ закінчила ВНЗ із червоним дипломом —‌ а й танцювати в університетському колективі. Сміється, що є «танцювальним нестандартом» і то все більше для душі та виховання сили волі. Та все ж, з четвертого курсу стала хореографом свого колективу.

Дві грані особистості Марії Вольної —‌ творча і безпосередня та математично-статична й уважна до деталей —‌ дозволили їй опанувати перспективну професію, працювати за фахом, стати експертом своєї справи. Хоча, все могло бути по-іншому.

Після закінчення університету дівчина обирала між двома варіантами: танцювальний контракт за кордоном або пошук роботи за фахом. Але все-таки ризикнула й розіслала своє резюме навіть на ті вакансії, де вимагали досвід роботи.

У результаті отримала посаду ключового користувача полтавської філії компанії STV Group, яка є FMCG-дистриб’ютором відомих брендів Procter&Gamble, Mondelez, Jacobs, Nestle. Марія автоматизовувала звітність, бізнес-процеси, тестувала системи мобільних продаж та обміни для правильного вивантаження даних. Через три роки вона вже займалася не лише Полтавською областю, а й половиною країни.

Сьогодні Марія — керівник групи користувачів всієї України і курує проєкти по мобільним додаткам на рівні компанії. Крім того, вона залишається експертом щодо автоматизації бізнес-процесів.

—‌ Складно було доводити свою компетентність і знання, починаючи з шкільних років. Стикалася з несправедливістю й в університеті. Дівчина, без особливого життєвого досвіду, ще й із села —‌ та що вона може? І доводилося скрізь працювати так, щоб ці стереотипи подолати. Але у мене не було іншого виходу і не хотілося «пересидіти». До того ж ви тільки скажіть, що я чогось не можу —‌ доведу, що це не так, —‌ ділиться Марія Вольна.

Дівчина вважає, що запорука професійного успіху —‌ це постійне навчання. Крім стипендії благодійного фонду, вона на п’ятому курсі отримувала стипендію Кабміну за наукові роботи. Вісім місяців протягом року Марія вчиться чомусь новому паралельно з роботою. Нині вона може дозволити собі все, що хотіла, але чого не було у її дитинстві: мандри, власне авто, можливість робити щось просто так, для власного задоволення.

—‌ Рада, що обрала не танці, не гуманітарний напрям. У мене дуже творча і дуже точна професія, в якій уже маю певний досвід і репутацію. Зі мною хочуть працювати, я стала затребуваним спеціалістом. Залишається тільки обрати кращий варіант для себе. Фонду та особисто подружжю Іванчиків не перестаю дякувати, бо завдяки ним я отримала найбільшу точку опори в своєму житті — високоякісну освіту, —‌ говорить Марія Вольна.

ГО «Полтавщина Аграрна»

Партнерський проект

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему