Е-сервіси, відкриті дані про надра, законодавчі ініціативи: якою бачать Держгеонадра газовидобувну галузь у 2021 році

— У мене три пріоритети: викорінення зловживань у Службі та відновлення довіри до неї, підвищення ефективності використання надр і залучення інвестицій у їх розробку, — наголошує Роман Опімах.

Проти корупції та за прозорість

Ті, хто завітав до офісів Держгеонадр цьогоріч, приємно здивувалися. Тому що антикорупційний процес тут уже розпочався. Він полягає у нівелюванні суб’єктивності та вибірковості в роботі Держгеонадр.

Що конкретно відбулося?

Масштабна реорганізація дозволила перезавантажити кадри та почати оптимізацію структури геологічних підприємств.

Користуватися сервісами Держгеонадр стало набагато зручніше, адже з’явилися Єдине вікно надрокористувача, Інвестиційний атлас, Єдиний центр із підбору геоінформації, обрахунку її ціни та вартості спецдозволу.

— Імідж нашої Служби неможливо покращити без запровадження зручних і корисних сервісів. Із січня у нас діє Єдине вікно надрокористувача, завдяки якому ми вдвічі скоротили кількість відмов заявникам. Також ліквідували систему, коли відвідувачі оббивали пороги трьох інстанцій. Йдеться про створення Єдиного центру, де підбирають геоінформацію, обраховують її ціну та вартість спецдозволу. Електронний кабінет надрокористувача разом із Міндовкіллям плануємо запустити у вересні 2021 року. І тоді органи влади не матимуть права вимагати паперові документи від надрокористувачів, — наголошує голова Держгеонадр.

Об’єктивність також надзвичайно важлива у роботі Служби. Якісний інструмент для цього — нова прозора методика обрахунку ціни спецдозволів. Скоро запустять електронний калькулятор, за допомогою якого надрокористувачі перевірятимуть вартість своїх спецдозволів. 2021 року фахівці Держгеонадр планують запустити автоматичну оцінку вартості геоінформації та ввести стандартизований обрахунок вартості ділянок без запасів.

Як підвищують ефективність використання надр

Модернізація правового поля відбувається у кількох напрямках. Так, за цей рік вдалося внести зміни до шести постанов уряду, щоб забезпечити прозоре надання надр у користування і доступ до геоінформації. Прийнято два закони, які сприяють спрощенню видобутку бурштину та інших корисних копалин.

Фахівці Служби беруть участь у розробці законопроєктів:

• щодо розвитку вітчизняного надрокористування (№ 4187);
• щодо посилення відповідальності за незаконний видобуток корисних копалин (№ 3576);
• щодо стимулювання ефективного користування нафтогазоносними ділянками (№ 2807, 4252);
• щодо проведення очисних робіт русел гірських річок;
• щодо актуалізації Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази на період до 2030 року;
• щодо підготовки нового Кодексу України про надра.

Інвестиції — у надра

Зрозуміло, що для повноцінного розвитку галузі необхідно залучити нових інвесторів. Спеціальні дозволи на користування надрами надаються виключно за результатами прозорих електронних торгів.

— Ми створили унікальний інструмент — Інвестиційний атлас надрокористувача, який налічує понад 300 об’єктів. Це постійно діюча платформа, яка є своєрідним путівником для інвестора. Кожен надрокористувач може написати заяву і або номінувати свою ділянку, або обрати ділянку з переліку для винесення на аукціон у системі ProZorro.Продажі, — розповідає Роман Опімах. — Цьогоріч ми провели сім аукціонів, на яких продали 44 спецдозволи за майже 800 мільйонів гривень.

Збільшення інвестицій в українські надра стане можливим після спрощення доступу до геологічних даних. У цьому питанні відбулося кілька знакових подій:

• відкриття data-room для нафтогазових конкурсів;
• партнерство з USGS, USAID, Schlumberger;
• відкриття на 50% реєстру протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин і онлайн-розміщення оцифрованих геозвітів;
• наповнення інтерактивної карти корисних копалин із даними про наявні свердловини, користувачів, адміністративне розташування, наявність поруч лісу, річки, доріг тощо;
• реєстрація публічного каталогу відомостей про геоінформацію, який наповнюватиметься первинними та вторинними даними вже з 2021 року.

Про вуглеводні, літій, золото і ремонт доріг

Держгеонадра допомагають Україні боротися із економічною кризою шляхом проведення конкурентних електронних торгів. Так, найдорожчий в історії України нафтогазовий лот (Будищансько-Чутівська ділянка) було продано на аукціоні за рекордні 650 млн грн, ціна зросла у вісім разів від стартової. Усі кошти надійшли до державного бюджету.

Окрім нафтогазоносних надр на електронні торги виставлятимуть родовища літієвих руд і золота. Три ділянки уже підготовлені, інформація про них міститься в Інвестиційному атласі надрокористувача.

Держгеонадра долучилися до загальнодержавного проєкту «Велике будівництво». Співпраця з «Укравтодором» у п’яти областях дозволила виокремити 80 об’єктів, де є запаси щебеню, піску та інших корисних копалин для будівництва автошляхів. Оскільки вони знаходяться у межах 70 км від головних автострад, то є цікавими для потенційних інвесторів-будівельників.

Також служба підготувала понад 40 ділянок надр із покладами бурштину в Житомирській і Вінницькій областях. Сім із них виставили на торги, шість уже продали: 50 млн пішли у державний бюджет. Наприкінці року відбудуться ще три бурштинові аукціони.

Лібералізація документообігу у надрокористуванні

Нові правила користування надрами є прогресивними, привабливими та передбачуваними. Впроваджені digital-підхід до регулювання роботи галузі, прозорі правила доступу до надр, підтримка «малого надрокористування» (спрощене надання дозволів на розробку корисних копалин місцевого значення для власників земель площею до 25 га).

Підвищенню привабливості геологорозвідки допомагає видача комплексних дозволів на розвідку і видобуток корисних копалин строком до 20 років. Також передбачена розстрочка платежу щодо надання спецдозволу до 70%.

— Раніше отримання спецдозволів тривало до двох років. Ми скоротимо цей термін до двох місяців. Для цього йдемо двома шляхами: скорочуємо кількість надавачів документів і самі документи. З чотирьох органів, які приймають рішення, залишається Єдине вікно. А з сімох погоджень і схвалень — один спецдозвіл, — підкреслює Роман Опімах.

Куди рухаються Держгеонадра?

Згідно з планом першочергових заходів, Службу очікує кластерна оптимізація за функціоналом, їй також необхідне стабільне фінансування. За цих умов очікуваний результат принесе користь усій країні:

• створять дієві самоокупні підприємства, які буде доцільно корпоратизувати;
• збиткові та неконкурентні державні активи приватизують;
• геоінформацію впорядкують у трьох репозитаріях;
• фінансуванням стратегічно важливих робіт має займатися держава, а не надрокористувачі (наприклад, контролем підземних вод тощо).

Довідково. Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) — центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Служба утворена 9 грудня 2010 року шляхом реорганізації Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Веде свою історію від 1 лютого 1918 року.

Анна ДОВГОШЕЙ