Прирічковий парк чи елітна нерухомість?
В Дискусійному Клубі Полтава відбулася розмова на тему долі зеленої зони в районі готелю «Турист» на Подолі в Полтаві.
Чи там має бути Прирічковий парк — зона відпочинку для всіх мешканців Полтави. Чи ж таки нехай буде елітна забудова.
Особливість в тому, що влаштування Прирічкового парку буде за рахунок міського бюджету, тобто, наших податків. А елітна забудова буде за приватні кошти.
Розмовляли Альона Гончаренко і Олександр Золотухін.
Відео дискусії:
Тези розмови
О. Золотухін:
Альона, ви займалися проектом Прирічкового парку в Полтаві. Чому, на ваш погляд, депутати не виділяють на нього кошти?
А. Гончаренко:
Ми почали відстоювати цю зону від забудов. Бо є бажання її забудувати.
Ми агітуємо за парк з 2017 року.
Процес цей довготривалий і потребує значних коштів.
Спершу потрібно визначити межі парку. Далі розробити концепцію Прирічкового парку.
За опитуваннями люди хочуть там бачити кілька зон відпочинку.
В цьому році вперше виділили близько 300 тис. грн. на розробку першого проекту. Роботи по геодезії.
Там багато аварійних дерев.
Наступний етап — визначення меж.
Далі — розробка проекту концепції парку.
Після цього виділять кошти на будівництво парку.
Кілька депутатів агітували за парк. Але їм не вдавалося.
Хоча в Полтаві мало зон для відпочинку.
Існуючі парки ремонтують, підтримують, але нові не створюють.
О. Золотухін:
Тобто, таки була група депутатів, яка відстоювала виділення коштів на парк. Але інші депутати не підтримували цю ідею.
Масового бажання у депутатів виділяти кошти на парк немає.
А. Гончаренко:
Інші інтереси були вищими за цей.
О. Золотухін:
Кілька років, як ідуть розмови то Льодовий палац там побудувати, то багатоповерхові будинки.
Цікавість є до цього об’єкта — бажання там щось побудувати.
Є люди, які хочуть вкласти кошти для будівництва там власних будинків.
Це ж також їхній інтерес. Щоб мати там житло, щоб там було місце їхнього відпочинку.
А. Гончаренко:
На мій погляд, будівництво в тому місці небезпечне.
Близько до води. Зона підтоплення.
Будівництво в такій зоні — це фактично її приватизація.
Приклад — Одеса, де забудована набережна.
Одеса втратила вільний доступ до моря.
Люди мають обходити всю елітну забудову, щоб дійти до моря.
У нас може бути те саме.
О. Золотухін:
Є група людей, які хочуть побудувати там елітне житло.
І готові дати на це свої кошти.
Це їх інтерес.
З іншої сторони — інтерес жителів Полтави, які хочуть там відпочивати.
Тобто, маємо два проекти, два інтереси.
Який з них має перевагу над іншим. Як обрати з цих двох?
А. Гончаренко:
Визначальним має бути Закон.
Законом заборонено обмеження доступу до води, до інших суспільних благ.
Тут не може бути вибору.
Хоча часто цей вибір стоїть перед владою. Наприклад, в Одесі влада вирішила на користь забудовників, хоча законом це було заборонено.
Гадаю, Прирічковий парк стане зоною для всіх, без обмежених доступів.
О. Золотухін:
А якщо глянути не з точки зору закону, а з філософської точки зору.
Ми живемо при капіталізмі, де шановані люди ті, в яких є гроші.
Але якщо в них є гроші, вони й мають куди їх витратити.
На щось таке — елітне.
Аби в тій зоні було елітне житло — це якраз таке місце вкладення грошей.
А якщо не буде куди витрачати кошти, наші заможні люди можуть покинути країну. Скажуть — тут немає де кошти витрачати. І поїдуть в інші країни. Будуть витрачати там, де до них відносяться краще.
А. Гончаренко:
В успішних капіталістичних країнах суспільний інтерес переважає над приватним.
І мало таких країн, де б більшості людей перекривали доступ заради чийогось індивідуального блага.
Це стосується різних видів благ. Приміром, того ж громадського транспорту, коли люди з дорогих автівок пересідають на громадський транспорт.
Це тільки в нас неуспішними вважають людей, які користуються громадським транспортом чи їдуть велосипедом.
Україна демократична країна. Капіталізм це напрям розвитку. Демократія — це коли більшість стає визначальною при прийнятті рішень.
О. Золотухін:
Тобто, капіталізм не є тотальним, в нього є обмеження.
І варто розуміти, де починається хамство, а де капіталізм, як прояв людської індивідуальності.
Хоча в нас зараз люди, які заробили кошти, проявляють себе дикувато.
Забудова зеленої зони буде проявом певного хамства і дикості, якщо це зроблять.
Ви кажете, що людям ніде відпочивати. Хоча за останніми опитуваннями людей в першу чергу турбує не відпочивання, а низькі зарплати і відсутність роботи.
Люди їдуть в інші країни шукати іншої долі. Якщо зробити парк — хто там буде відпочивати? Немає кому відпочивати.
А. Гончаренко:
Але ж багато людей і залишається в країні.
Створення робочих місць, підвищення зарплат — це не є питання місцевої влади. Такі питання визначає ринок.
А політики цим маніпулюють, обіцяючи підвищити зарплати і створити робочі місця. Хоча це не їхня компетенція.
Але коли політиків обирають, вони не можуть виконати такі обіцянки.
О. Золотухін:
Скільки у нас було виборів і програми ніколи не виконуються.
А не виконуються, тому що обіцяють те, що не можна виконати і те, що не належить до їхньої компетенції.
А. Гончаренко:
Зараз у Полтаві населення зменшується. Але ж і багато людей приїжджають з області. Будується немало житла. Тобто, місто розвивається.
Хоча багато молоді ми втрачаємо, яка їде в пошуках кращого життя.
О. Золотухін:
Якщо робити комфортні умови життя тут, то люди залишатимуться.
Все, що ми можемо зробити — це покращувати умови життя.
А. Гончаренко:
Люди їдуть на тимчасові заробітки за кордон.
Хоча жити хочуть тут.
Я хочу, щоб у нас був пристойний парк і не їздити кудись у парк Фельдмана.
О. Золотухін:
Ви не хочете дивитися на багатих людей, які житимуть в елітній нерухомості, яку побудують в зеленій зоні, щоб це спонукало вас стати такою ж і придбати самій там елітну нерухомість?
А. Гончаренко:
Не спонукає.
Мене спонукає відстояти Прирічковий парк, щоб він був для всіх.
Я хочу, щоб парк виглядав сучасно.
У Полтави є всі можливості. У нас доволі хороший бюджет, навіть якщо порівнювати з іншими містами.
Але поки що кошти витрачаються на інші цілі.
Можна глянути на парк на Браїлках, щоб подивитися, як має виглядати парк для всіх. Там є зони для різних інтересів, для різних вікових категорій.
Для мене шокуюча новина — виділення 27 млн. грн. на реконструкцію фонтану.
О. Золотухін:
За ці кошти можна було побудувати Прирічковий парк.
А. Гончаренко:
На фонтан у мікрорайоні Садовому витратили 3 млн грн.
О. Золотухін:
Від того фонтану радості більше, аніж від того, що за 27 млн грн. Там постійно люди гуляють, діти бавляться.
А. Гончаренко:
А біля фонтану за 27 млн. грн. людей мало.
Як дорога картина в будинку, а кому вона потрібна — не зрозуміло.
О. Золотухін:
Радості від фонтану на Садовому більше, а коштів витрачено менше.
А. Гончаренко:
Постає питання раціональності витрачання коштів.
О. Золотухін:
Такі питання, мабуть, ніхто не ставив.
А. Гончаренко:
Немає у влади відповідальності.
Виходить, місцевим бюджетом можна розпоряджатися ось так. Захотілося фонтан — будь-ласка.
Мені не вистачає активності місцевих жителів. Щоб громада могла сказати своє «ні», «проти».
Як це було з Прирічковим парком. Коли хотіли поставити Льодовий палац, громада вийшла і сказала «ні». Це як ящик Пандори — тільки дай комусь почати будувати, там би далі почали з’являтися й інші об’єкти. І ми би втратили цю територію.
І зараз ми бачимо, що забудовники постійно хочуть туди щось всунути. Це показує привабливість цієї зони для інвесторів.
О. Золотухін:
Ви вживаєте слово «відпочинок».
Виникає думка — тут справа не у відпочинку, а в розвитку.
Це місце розвитку всіх.
А. Гончаренко:
Погоджуюся.
Там будуть проходити і змагання. Там будуть точки продажу їжі, будуть проходити інші заходи.
Все це може приносити в тому числі кошти.
Все це обслуговуватиметься якимись людьми.
Воно крутитиме економіку.
О. Золотухін:
Воно буде жити, як в Садовому.
Люди проявлятимуть себе активно.
А. Гончаренко:
Там зараз багато людей відпочиває.
Хоча там не має освітлення і благоустрою.
Приміром, ввечері туди вже не вийдеш.
А загалом зона дуже класна.
Голосування
На території зеленої зони в районі готелю «Турист» на Подолі в Полтаві має розміщуватися:
Прирічковий парк – це місце:
, організатор Дискусійного Клубу Полтава