У Полтаві відбувся допрем’єрний показ документального фільму «Конотопська битва»
Полтавці першими в Україні відвідали допрем’єрний показ документального фільму «Конотопська битва. Імені Виговського». Його виготовлено кіностудією «Кінематографіст» Національної спілки кінематографістів України на замовлення Міністерства культури та інформаційної політики. Благодійно-просвітницький захід організували волонтери і патріотична громадськість спільно з благодійним фондом «Карітас». Усі зібрані кошти передадуть на лікування ветеранів російсько-української війни у Полтавському військовому шпиталі. До популяризації заходу долучився Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті.
Документалісти вибудували стрічку у такий спосіб, що розповідь про події війни між Гетьманщиною і Московським царством і зокрема Конотопської битви 1659 року перехрещуються з кадрами про воїнів сучасної російсько-української війни з 58 окремої Мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Оповідачами фільму стали сумський краєзнавець, учасник АТО Олег Корнієнко, кандидат історичних наук Олексій Сокирко, кандидат історичних наук Кирило Галушко, Герой України, ветеран війни з Росією генерал Ігор Гордійчук та відома інтелектуалка, філософ, публіцистка і письменниця Оксана Забужко. А про Гадяцький договір як конфедеративний союз з Польщею і Литвою та спробу повернення України-Гетьманщини до Європи і відтак причину тодішньої московської агресії у фільмі розповідає гадяцький краєзнавець і активіст Олександр Зозуля. До речі, частина фільму знімалася на Полтавщині — у селі Красний Кут неподалік Гадяча. Лейтмотив стрічки: Крим — це Україна, а кримський хан та українські козаки — союзники у боротьбі проти спільного ворога.
Після презентації відбулося громадське обговорення та спілкування глядачів з режисером фільму Олегом Володкевичем та творчою групою. «Стрічку не встигли показати глядачам через карантин. Допрем’єрний показ у київському будинку кіно був перенесений з відкритою датою. Тож вирішили презентувати його у Полтаві», — сповістила ініціаторка презентації Людмила Верещагіна. «Тема фільму — актуальна, бо війна, яка відбулася 360 років тому, і сьогоднішня війна співзвучні. Ми мусимо про ці речі говорити, показувати, розказувати, а,особливо, у школах», — зауважив режисер Олег Володкевич.
Промовляє Людмила Верещагіна
Про свої враження від фільму та історичне значення знаменитої Конотопської битви — блискучу перемогу українсько-татарського війська під командуванням гетьмана Івана Виговського над елітними військами московського царства у 1659 році говорили Голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький та очільник крайової «Просвіти» Микола Кульчинський.
Співробітник Північно-східного відділу, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар акцентував увагу присутніх на чітких паралелях між московсько-козацькою війною та сучасною російсько-українською війною. «У часи СРСР постать гетьмана Івана Виговського російсько-імперські комуністичні ідеологи воліли або замовчувати або таврувати як, начебто, «зрадника Росії і попихача Польщі». Насправді, ж він не подобався російсько-комуністичному режиму через те, що відмовився від згубного для Гетьманщини промосковського зовнішньополітичного курсу. На початку серпня 1658 р. відкрито виступив проти Москви, що почала втручатися у внутрішньополітичне життя України. Тобто вже через три роки після переяславської ради вдався до її денонсації, уклавши 16 вересня неподалік Гадяча на Полтавщині знаменитий договір, який називають першою спробою євроінтеграції і який став причиною агресії Московщини проти Гетьманщини. 361 рік тому, у липні 1659 року під Конотопом козацькі війська під командуванням Івана Виговського при підтримці татарської кінноти завдали поразки московським окупаційним військам, що вторглися в Лівобережну Україну. Тоді війську Виговського і союзників вдалося вщент розбити московського ворога під Конотопом», — наголосив Пустовгар.
