На Полтавщині демонтували останній в Україні пам’ятник комуністичному діячеві Сергію Кірову
Публічний простір села Лука Лохвицького району очистили від незаконного пам’ятника Сергію Кірову. Про це повідомив координатор проєкту «Декомунізація. Україна», очільник громадської організації «Світанок» Вадим Поздняков. Місцева влада зробила це лише після звернення громадського активіста на Гарячу урядову лінію Кабінету Міністрів України. Перший заступник голови Лохвицької районної державної адміністрації Ольга Папірненко надала офіційний документ з інформацією про виконання декомунізаційного закону.
«Демонтовано останній пам’ятник Кірову на території України. Він стояв у селі Лука Лохвицького району Полтавської області. На Полтавщині ще є: 3 пам’ятники Горькому, 1 Куйбишеву, 1 Петровському, 1 Чапаєву, 1 Леніну, 1 Третяку, 1 Енгельсу, 1 Марксу, 1 Свердлову, 1 Димитрову, 1 комсомольцям 20-х років. До кінця літа хочу домогтися демонтажу усіх», — зазначив Вадим Поздняков.
Подію прокоментував регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП), співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах апарату УІНП Олег Пустовгар:
«Наявність у публічному просторі комуністичної символіки є пропагандою комуністичного режиму і відповідно кримінальним діянням. Про це чітко зазначено у Законі України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Дивує лише,що очільникам села Лука знадобилося майже 5 років, щоб збагнути суть декомунізаційного законодавства. З прикрістю мушу констатувати, що досі у багатьох селах, райцентрах і навіть містах обласного значення Полтавщини (скажімо, у Лубнах досі стоїть пам’ятник Чапаєву) бовваніють незаконні символи доби російсько-комуністичної окупації. Окрім законодавчого аспекту важливий ще й моральний. Переконаний, що окупаційні символи є наругою над пам’яттю полеглих українських Героїв у сучасній російсько-українській війні за незалежність».
Олег Пустовгар також нагадав, що згідно з офіційних роз’яснень Українського інституту національної пам’яті як центрального органу виконавчої влади. «Кіров (Костриков) Сергій Миронович (1886–1934) — активний організатор жорстоких політичних репресій. Член Кавказького бюро ЦК РКП(б), один із ідеологів окупації більшовицькою Росією Кавказу, у 1921 р. стає першим секретарем ЦК компартії Азербайджану. У 1919 р. в Астрахані очолив придушення антибільшовицького заколоту, розпорядився розстріляти робітничі виступи, що були спрямовані проти радянської влади. Переслідував духовенство і релігію: причетний до розстрілу хресної ходи. 24 травня 1919 р; за наказом більшовика Кірова знищено низку православних храмів. Був одним з ініціаторів погрому вчених з Академії наук». Також у Північно-східному відділі УІНП поінформували: «У віданні Кірова перебувало будівництво Соловецького табору особливого призначення ОДПУ, де в сталінські часи поневірялися сотні тисяч невинно репресованих синів і доньок України».
