Третій випуск проєкту «Криза є, але...» PR-агентства Yoda Consult присвятили ситуації в агросекторі

Д.С.: З точки зору вашого підприємства, як введення карантину вплинуло на роботу?

А.К.: Відверто кажучи карантинні заходи практично не вплинули на виробництво в агросекторі. Ми закупили засоби індивідуального захисту для працівників, а процеси залишилися ті самі. Агробізнес — це певна циклічність і якщо сьогодні йде посівна кампанія, то треба сіяти. Не можна зупинити сектор економіки, який дає 40% валютного приходу в країні та 18% ВВП. Раніше говорили, що наша країна металургійна, а зараз — що аграрна. Цей сектор економіки дає найбільше робочих місць і податків у бюджет.

Д.С.: Проте в цілому в економіці нині наймасштабніша криза за весь час. Як вона відображається на вас?

А.К.: Ситуація в агросекторі важка. Звичайно не настільки як в інших, які в кращому випадку перебувають в стані анабіозу, а в гіршому — стали банкрутами. Деякі сектори економіки не можуть дозволити собі місячні простої.

Ми завчасно закупили весь посівний матеріал і агрохімію, тому зараз немає проблем з логістикою. Матеріал на складах і працівники є. З ними проведена бесіда згідно рекомендацій МОЗ та інших департаментів. На сьогоднішній день працюємо. Певні обмеження є щодо пересування людей, але ці питання оперативно вирішуємо. Менеджмент і виробничий підрозділ працюють згідно графіка і норм. Як це відобразиться в майбутньому — це питання, над яким можна дискутувати.

Д.С.: Агробізнес у даний час продовжує працювати та сплачувати податки. Яка позиція з боку держави? Чи відчуваються якісь зміни, правильні кроки в регулюванні чи це передано у відповідальність самих фермерів: як вони будуть вести бізнес і виживати?

А.К.: Держава пішла нам назустріч, коли прийняла закон про підтримку економічних і соціальних гарантій для підприємців. Нас звільнили від сплати орендної плати за землю і нерухомість. Спочатку це був березень-квітень, тобто за два місяці. Але потім, я так зрозумів, під впливом органів місцевого самоврядування, нас звільнили лише на березень. Ми зекономили певну суму коштів, яку будемо потім витрачати на заробітні плати чи направимо в інший фонд. Також ввели мораторій на перевірки до червня, а планові перевірки податковою інспекцією перенесли. Запровадили мораторій на нарахування пені. Важко сказати, що нам пішли на зустріч і зробили все максимально ліберально, але точкові моменти були і це добре.

Д.С.: Продовжуючи думку щодо робочих місць та їх збереження: як працівники переживають момент карантину?

А.К.: Робота в агросекторі — це сезонність. Під час посівної кампанії та жнив кількість працівників збільшується. Потрібно більше робочих рук. У кожного є свої задачі, а менеджмент на місцях вирішує як їх розподіляти.

Раніше всі працівники в Україні сприймали заробітну плату як щось стале і постійне. Менi здається тепер люди переоцінили цю ситуацію. У нас 70-80% людей живуть від зарплати до зарплати. Тому говорити про якісь заощадження, які б дозволили сидіти вдома без роботи місяцями, не можна. Це розуміє і керівництво країни, і ми. На сьогоднішній день будь-яка високооплачувана робота — великий плюс. Працівники вдячні за це. Ти також їм вдячні, що вони працюють в такий нелегкий час на нашому підприємстві. У цей складний час і для країни, і для бізнесу, і для людей потрібно знаходити компроміс. Це соціальна відповідальність один перед одним.

Д.С.: З травня або через деякий час ситуація почне змінюватись. На твою думку що буде далі: як криза вплине на економіку та агросектор?

А.К.: Фактично весь світ максимально закритий один до одного. Закриті кордони впливають на логістичні поставки, відгрузку зерна, роботу портів. Для агровиробника важливі ціна на продукцію, розуміння того, що буде завтра, стабільний курс іноземних валют.

Агросектор дуже консервативний. У тебе є технологія виробництва і ти її дотримуєшся. Сучасні технології туди входять не так швидко, як в інші сектори економіки. Ми можемо говорити про смартагро, але такі розробки впроваджують лише великі компанії чи агрохолдинги, які мають десятки тисяч гектарів землі. Вони мають на це фінансовий ресурс і кадри. Впевнений, що люди більше перейдуть в онлайн, навіть в агросекторі. Це стосується навіть банальних речей: замовити посівний матеріал, агрохімію, здійснити оплату через мобільні банки. Вже не буде так багато особистого контакту і це стане звичкою.

Ми розуміємо, що виробляємо продукцію, яка завжди потрібна. Зменшення попиту не спостерігається. Можливо зміниться кон’юнктура на споживання їжі. Прибутковішими стануть інші рослини, відмінні від тих, що вирощуємо зараз. Потрібно бути готовим до цього і тримати руку на пульсі.

Впевнений, що нічого кардинально не зміниться. Карантин закінчиться рано чи пізно. Український агросектор залишиться на тому ж напрямі, яким рухається зараз. Зміни і перехід в онлайн є позитивним поштовхом. Якщо ми хочемо виграти завтра, то потрібно відчувати це вже зараз.

Співзасновник фермерського господарства «Софія Агро» Артур Кобзар

Д.С.: Якщо говорити про економіку в цілому, якою ти бачиш тут ситуацію?

А.К.: Ситуація важка. На сьогодні в нас є криза платоспроможності. Люди не можуть виконати взяті на себе фінансові зобов’язання. Це стосується приватних підприємців і бізнесу, які мають відповідальність перед банковими установами. У багатьох людей є кредити. Я гордий, що в моїй компанії ми не користуємося позиками. Завжди ставився до цього обережно та розвивався на власних ресурсах. Але бачу по інших, що це велика проблема на сьогодні. Хтось не може заплатити, а через це інші не отримують прибуток.

Думаю, що ця криза буде гіршою, ніж була, але вийдем з неї ми швидше. Нині країни зупинилися, а коли відновляться всі процеси, то ми повернемося до попередніх показників. Проте це буде складно. Бачу це по своїх друзях і колегах. Усі економлять кошти. Вони будуть потрібні, щоб придбати посівний матеріал, купити нову техніку. Потрібно, щоб вистачило заплатити податки, заробітну плату та частину інвестувати в розвиток власного підприємства.

Д.С.: Коли влада не справлялася з нинішньою ситуацією, різні групи впливу поділили між собою країну: в межах своїх регіонів виконували обов’язки держави. З точки зору малого та середнього бізнесу, чи не загрожує їм, те що крупні компанії і холдинги приймають на себе ці функції?

А.К.: Те, що влада передає певні функції місцевому бізнесу і просить допомоги не є добре. Це говорить про слабкість економіки, структури, верхівки влади. Добре те, що їй не відмовляють.

Агросектор це периферійний регіон: там є своя специфіка і це потрібно розуміти.

Є питання конкуренції між великими агрохолдингами і середніми компаніями за земельний банк, пайовика, позиціонування себе на ринку. Це нормальні господарські відносини. Тому вважаю, що кожен залишиться в ніші, яку займав до цього. Для кожного аграрія найважливішим є розмір земельного банку. Для мене як виробника важливо, що в мене є довгострокові договор оренди, я виконую свої зобов’язання, плачу податки, у мене є працівники і тому я можу зберігати свою позицію на ринку. Ми підійшли д стійкості земельного ринку. А те, що одна компанія, що більше заробляє, з допомогою своїх фінансових ресурсів може допомогти лікарні — великий плюс.

Д.С.: Нещодавно вже під час карантину у другому читанні прийняли закон про ринок землі. На твій погляд, в якому форматі він буде відкритий і чи це буде ефективно? Як це відобразиться на фермерських господарствах?

А.К.: Я був одним з небагатьох співвласників компаній, які виступали за відкриття ринку землі. Закон, що прийнятий Верховною радою у другому читанні є умовою Міжнародного валютного фонду. Основною задачею було максимально запустити економіку в цій сфері: щоб вартість і попит на землю зросли, а люди захотіли інвестувати в агросектор. Не є секретом, що більшість населення України не підтримувало цю ініціативу з різних причин. Мабуть, це якийсь психологічний аспект, адже у нас земля має певний сакральний сенс. Особливо для тих, у кого її немає. У прийнятій редакції є чіткі маркерні обмеження. 100 га в одні руки з липня 2021 року, потім з 2023 року вже і юридичні особи, де власниками є українці, зможуть придбати до 10 тис. га. Іноземці зможуть купувати лише після референдуму.

Закон був прийнятий у такій формі, щоб його краще сприйняло суспільство. Фактично до 2023 року нічого не зміниться. Ми розуміємо, що агропідприємець хоче купити землю, щоб не платити аренду і використовувати землю як заставне майно для отримання кредиту в банку. З іншого боку власник паю хоче максимально дорого продати. В своїх аналітичних статтях і блогах я зазначав, що після відкриття ринку вартість гектару буде в районі 1,5 тис доларів. У відповідь незгодні писали мені, що вона має коштувати 100 тис. доларів. Це фантазії. Ринок так не працює. Я теж хочу свою стареньку автівку поміняти на новий мерседес, але так не буває. Всьому є своя ціна. Після карантину вона ще знизиться. Великих інвестицій не буде, тому що для великих компаній 100 га це зовсім мало. А якщо там є чинні договори оренди, інвестору потрібно чекати роками, щоб почати працювати на цій землі і вирощувати щось своє.

Після дев’ятнадцяти років мораторію, ми пройшли цю психологічну позначку і відкрили ринок. Проте великих інвестицій не буде. Цей законопроєкт розрахований на малих і середніх фермерів, але в них немає грошей. Програми підтримки для них від Уряду поки що залишаються на рівні розмов. На мою думку, 15-20% власників паїв хотіли їх продати. Ця цифра зростатиме, тому що людям потрібні гроші.

Д.С: На даний момент ви продовжуєте рухатися в тому ж напрямі. Як відобразилася криза на підприємстві?

А.К.: Нині стоїть питання тотальної економії. Багато людей з агросектору, які мали хороші інвестиційні проєкти, заморозили їх. Зараз головне — зробити основну роботу. Усі гроші направляються в фонд посівної кампанії і всі моляться, щоб був дощ. Гірше пандемії коронавірусу — відсутність опадів. Такої теплої зими без снігу і весни без дощу ще не було. А від цього залежить наша робота.

За останні роки рентабельність в агросекторі дуже просіла. Це пов’язано з урожайністю, контрактами, закупівельними цінами на зовнішніх ринках. Такі великі гравці як Китай і СШа також впливають на нас. А ще — коливання курсу долару, закупівельні ціни на посівний матеріал і дизельне топливо. По деяким культурам рентабельність буває більше 60%, а по деяким і нуль. Це велика проблема на сьогоднішній день і не можна сказати, що ситуація покращиться.

Артур Кобзар переконаний, що економіка швидка оговтається від нинішньої кризи

Д.С.: Як ти оцінюєш нинішню ситуацію в агросекторі і що буде далі?

А.К.: Найважливіше — зберегти компанію і ті виробничі, технологічні, адміністративні процеси, що існують. Зберегти колектив людей, які багато років працюють з тобою. Забезпечити їх нормальною заробітною платою і безпечними умовами праці. Повністю виконувати свої зобов’язання. Якщо не можеш — шукати компроміс з різними контрагентами: працівниками, банком, пайовиками. Обов’язково треба чітко слідкувати за фінансовим балансом підприємства. Має бути запасний фонд на випадок форс-мажору, адже ситуація може ще змінитися. Якщо поріг захворюваності підвищиться у введуть додаткові заходи, то це вплине й на агросектор.

Я думаю, що буде велика криза. Багато хто збанкрутує. Але в перспективі все буде добре і ми винесемо певні уроки з цієї ситуації. А в подальшому будемо більш підготовлені до таких неочікуваних моментів.

Д.С.: Дякую, що розповів про ситуацію в агросекторі. Бажаю гарної погоди та успішного завершення посівної кампанії.

Над текстом працювала Ілона ГОРБЕНКО