193 роки тому на Полтавщині народився письменник-байкар Леонід Глібов

Закінчив Ніжинський ліцей вищих наук. Викладав географію в Чернігівській чоловічій гімназії. Редагував двотижневик «Чернігівський листок» (1861-1863), де підіймав теми викладання рідною українською мовою, жіночої освіти, писав про гострі соціальні проблеми.

У 1863-му позбавлений права вчителювати за зв’язки з членом організації «Земля і воля» Іваном Андрущенком, перебував під російським поліцейським наглядом. Тоді ж майже втратив зір. Два роки провів у Ніжині в батьків дружини. Після смерті останньої в 1867-му повертається до Чернігова. Надалі працював управителем земської друкарні, багато друкувався. Став душею літературно-мистецького життя міста. Брав активну участь у діяльності аматорського театру.

В українській літературі здобув широке визнання як байкар. Створив понад 100 байок, у яких засуджував кріпацтво та інші вади тогочасного суспільства. Важливо знати і пам’ятати про такий злочин Російської імперії проти національної ідентичності, зокрема української культури. майже весь наклад першої збірки «Байки Леоніда Глібова» (1863 рік ) був знищений згідно з Валуєвським циркуляром, яким російські імперські верховоди заборонили українську мову в публічному просторі, в т.ч. й в сферах освіти та видавничої справи.

За життя вийшли ще дві збірки байок (1872, 1882), надрукувати інші заважали цензори Російської імперії.

У останні роки став відомий як дитячий письменник. Через проблеми із зором писав під лінійку з лупою.

Помер 10 листопада 1893-го в Чернігові. Похований на території Троїцького монастиря.

Пам’ятник Глібову у Семенівському районі — на малій батьківщині письменника

На честь свого славного земляка у селі Веселий Поділ Семенівської ОТГ місцева громада спільно з Департаментом культури і туризму Полтавської облдержадміністрації щороку влаштовують обласне свято «Веселої мудрості» та обласний конкурс читців-гумористів.

За матеріалами проєкту «Історичний календар» Українського інституту національної пам’яті