Розмір тексту

Акторка і дружина «ворога народу»: 135 років тому у Полтаві народилася акторка і співачка Євдокія Доля

Євдокія Доля Євдокія Доля

1 березня 1885 року у багатодітній сім’ї в Полтаві народилася Явдоха Іванівна Верховинець-Костева (Євдокія Доля).

Портрет полтавської акторки театру та кіно Євдокії Волошко, яка взяла псевдонім Доля, символізує у настінному календарі на 2020 році березень. Календар «Українські жінки ХХ століття» видав Український інститут національної пам’яті. Поруч з портретом оприлюднено коротку просвітницьку розповідь.

Батько керував хором у єпархіальному училищі, де з восьми літ навчалася і співала й Євдокія. Грала також у драматичній студії при театрі «Червоний факел», на репетицію якого якось завітали імениті артисти Микола Садовський, Іван Мар’яненко, Северин Паньківський. Дівчина виконувала соло в кантаті Миколи Лисенка «Б’ють пороги». Після прогону Садовський пожартував: «Голос я чув, артистки ж не бачу» (була маленького зросту).

Євдокія Доля Євдокія Доля

У 21 рік Євдокія Іванівна приїхала до Києва в складі трупи Миколи Садовського в перший стаціонарний український театр. Там познайомилася з хореографом Василем Верховинцем, а через два роки вони побралися. Незадовго до Української революції 1917-21 рр. Верховинці повернулися до Полтави, з 1909 року мешкали в будинку батьків Євдокії на одній із найстаріших вулиць, що в Подільському районі міста — Горі Марата (нині Василя Верховинця). Перейшли в «Товариство українських акторів», який очолював Іван Мар’яненко. Згодом на його основі утворився національний концертно-театральний осередок. Разом із чоловіком Василем Верховинцем заснувала унікальний ансамбль «Жінхоранс», де стала режисеркою. Вони виступали в новому оригінальному жанрі театралізованої пісні, який базувався на традиції українських пісень-діалогів, ігрових пісень і танців. Цей колектив із шаленим успіхом гастролював по містах СРСР. У фільмографії акторки — ролі в комедії «За двома зайцями» та драмі «Коліївщина». Сягнувши вершин слави, пережила заслання до Казахстану, бо виявилася дружиною «ворога народу».

Меморіальна дошка Василю Верховинцю Меморіальна дошка Василю Верховинцю

У 1938 році російсько-більшовицькі окупанти Василя Верховинця заарештували, звинуватили у посібництві Симону Петлюрі, а згодом НКВДисти його розстріляли. А Євдокію Долю як дружину «ворога народу» червоні кати заслали на чужину — до Казахстану. Там вона поневірялася з 1938 до 1944 року. Після того акторка повернулася на Полтавщину, в обласну філармонію. Спочатку була декламатором, а потім очолила новостворений ансамбль і знову гастролювала аж до 1959 року, до пенсії. Померла 15 листопада 1988 року у Полтаві.

Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті

Національна пам’ять

Редактор проекту: Північно-східний відділ Українського інституту національної пам’яті

187

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему