Розмір тексту

Хто подякує журналістам, що живі: відбулися парламентські слухання

У день слухань фотокору LB.ua Максу Левіну відмовили в акредитації у зону ОСС У день слухань фотокору LB.ua Максу Левіну відмовили в акредитації у зону ОСС

Говорили про безпеку журналістів, стан свободи слова в Україні. Наші міжнародні партнери висловили глибоку стурбованість.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні з листопада 2017 року задокументувала 96 нападів та актів залякування журналістів, блогерів, медійників, активістів громадянського суспільства та політичних активістів. З 2015-го сталося принаймні три напади, які призвели до смерті представників ЗМІ.

За даними голови комітету з питань свободи слова, народного депутата від ОПЗЖ Нестора Шуфрича, з 1993 по 2019 рік вбили більше 60 журналістів. Лише кожна 12-та справа про напади на журналістів доходить до суду.

Із трибуни Верховної Ради своїми думками про український інформпростір ділилися журналісти різного калібру, представники міжнародних і громадських організацій, нардепи.

Виступали журналісти як від центральних ЗМІ, так і з регіональних. Були і з Полтавщини.

Голова Національної поліції Ігор Клименко зачитав відповідь на запитання Надії Труш із інтернет-видання «Коло» щодо колеги Дарини Синицької з «Полтавщини». Йдеться про ситуацію дворічної давнини, коли Дарина отримувала погрози здоров’ю і життю від від кількох чоловіків, зокрема — Андрія Князєва. Ігор Клименко зазначив, що «особа не рахує, що погрожувала», а подальші слідчі дії — тривають.

Виступає колега з Полтавщини Виступає колега з Полтавщини

Головний редактор «Кременчуцької газети», а також співзасновник «Громадське ТБ.Кременчук» Олег Булашев розповів, що не тільки фізична та цифрова безпека важливі для журналістів, а й психологічна. Він навів приклади ігнорування та брехні ЗМІ владою та поліцією Кременчука, а також існування фейкових псевдо-новинних сайтів, створених для знищення репутації людей. Булашев запропонував підготувати експертні рекомендації та алгоритми захисту журналістів у подібних умовах.

Але, як немає руху у таких справах, як справа Синицької, так їх немає і в інших, більш серйозних випадках. Невідомо, чому і хто літом цього року вбив черкаського журналіста Вадима Комарова. Невідомо, хто позбавив життя відомого тележурналіста Павла Шеремета у 2016-му.

Зате до влади повернулися люди, які свого часу активно перешкоджали журналістській діяльності. Так, кореспондентка «1+1» Наталія Нагорна зазначила, що деякі представники ЗМІ відмовилися виступати в парламенті, де комітетом зі свободи слова керує Нестор Шуфрич, людина з орбіти Януковича.

— Ми взагалі живемо у дивний час, коли Медведчук продовжує бути адвокатом, Портнов чомусь стає спеціальним кореспондентом і ти сама собі ставиш питання: «А я ж тоді хто?» Сьогодні багато говорять про справу Гонгадзе, при цьому ми забуваємо, що основний підозрюваний Леонід Кучма продовжує їздити в Мінськ і вирішувати долю України, — підкреслила Нагорна.

Для представників міжнародних організацій один із ініціаторів «диктаторських законів від 16 січня 2014 року» Андрій Портнов — людина, яка поширює важливу інформацію щодо журналістів. Про це повідомив директор представництва неурядової організації Freedom House в Україні Метью Шааф. Він також зазначив, що у середовищі журналістів відсутня професійна єдність, тому проблеми людей цієї професії — погрози, побиття, вбивства — неможливо вирішити «більш ефективно».

Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер

— Ми рекомендуємо, зокрема, зважити на можливість формування Тимчасової спеціальної слідчої комісії, яка зосереджувала б увагу на розслідуваннях нападів проти журналістів, блогерів та медійників. Засудити будь-які залякування та акти насильства проти медійників, також заохочувати виконавчі органи розробити та імплементувати регуляторні норми щодо захисту журналістів та застосування статей 171, 345-1, 347-1, 348-1 Кримінального кодексу України, — це слова голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильди Богнер.

У день парламентських слухань з приводу свободи слова виступали десятки представників ЗМІ. Із найбільш цікавих і відомих — журналіст «Укрінформу» й колишній в’язень Кремля Роман Сущенко, а також шеф-редактор УНІАН у Москві Роман Цимбалюк.

Незадоволені безпекою журналістів в Україні та станом інформпростору представники тих ЗМІ, яким добре працювалося за часів Януковича. Серед них спецкор інтернет-видання «Страна ua» Олеся Медведєва.

— Вместо того, чтобы обсуждать то, как защитить журналистов, почему журналистам продолжают угрожать праворадикальные группировки, почему-то идут угрозы в адрес самих журналистов, называют какие-то СМИ манипулятивными и прочее, и прочее. Вот эта вот риторика ненависти, которая культивировалась последние пять лет, как раз является фактором, стимулирующим нападения на журналистов, — вважає Медведєва.

Про професійну етику нагадав колегам голова комітету всеукраїнської професійної спілки «Незалежна медіа-профспілка» Сергій Штурхецький. Він зазначив, що треба самим братися за саморегуляцію, інакше це зробить хтось інший.

— Успіху ми досягнемо, якщо будемо працювати разом. І дозвольте ще раз нагадати гасло профспілок: у єдності наша сила. І дякую, що живі, — сказав він.

Флешмоб з приводу свободи слова у залі парламенту Флешмоб з приводу свободи слова у залі парламенту

Замість післямови

Із хорошого — парламентські слухання, подібні описаним, в Україні не проводилися років десять, хоча потребу в них представники ЗМІ та громадських організацій озвучували регулярно. Про погане розповідають самі учасники слухань уже після їхнього закінчення.

— Поки Томіленко, голова Національної спілки журналістів України, говорить, що спочатку забезпечте безпеку, а потім погрожуйте кримінальною відповідальністю, новий міністр «правди і молоді» Бородянський закликав запровадити в законодавство норми про... відповідальність за «маніпуляцію суспільною думкою, свідомістю». Зміни, кажете? — підсумовує голова Полтавського обласного осередку ВМГО «Студентська республіка» Олег Слизько.

До речі, парламентські слухання відбулися в один день із підписанням президентського указу про створення Ради з питань свободи слова та захисту журналістів. Тепер не профспілки визначатимуть, хто є журналістом, а хто ні, а наближені до Зеленського люди. Штурхецький як у воду дивився.

Анна ДОВГОШЕЙ

Полтавщина:

Запропонувати тему