Розмір тексту

Для Мазепи, Петлюри і Бандери створили сторінки у Фейсбуку: у Полтаві відкрили креативну історичну виставку

У краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського урочисто презентували виставку «Фактор свободи. Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці». Її організували Північно-східний відділ міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП) , Центр досліджень визвольного руху, Полтавська обласна рада, Департамент культури і туризму та Департамент інформаційної діяльності і комунікацій з громадськістю облдержадміністрації.

Автори виставки: Володимир Бірчак, Володимир В’ятрович, Олеся Ісаюк, Богдан Короленко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Ярина Ясиневич. Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Наталія Іванченко, Петро Клим, Володимир Поліщук, Оксана Полтавець, Назар Ясиневич.

До присутніх звернувся заступник директора Полтавського краєзнавчого музею ім. Кричевського Володимир Годзенко. «Ми знову повертаємося до минулого, але вже розуміємо його важливість. Ця виставка це доводить, — говорить він. — Маємо надію, що в Полтавській області активізуються подібні дійства, їх потрібно поширювати. Адже три визначні людини — Мазепа, Петлюра, Бандера — повели за собою дуже багато послідовників, які боролися за незалежність України. Тому імена цих людей потрібно знати. А в такому сучасному форматі молодь стане на вагомий крок ближче до історії».

«Ця виставка важлива з точки зору протидії російській інформаційній агресії, бо війна має не тільки збройний вимір, але й інформаційно-культурний. Маємо на меті розвінчувати російсько-імперські міфи, які формувалися впродовж століть», — наголосив регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Олег Пустовгар

Розвінчувати міфи співробітники УІНП та Центру досліджень визвольного руху взялися у креативний спосіб. Історію про визначні постаті зобразили на сучасний лад. Банери, на яких розміщена інформація, показали як акаунти Фейсбуку. «Ми не приховуємо того, що хочемо привернути увагу молоді до цієї виставки. Наприклад, профіль Івана Мазепи: тут його світлина, поруч напис «Же през шаблі маєм права!». Це слова з пісні, яку він написав. Тут є перелік кого взяв у друзі, зокрема шведський король Карл ХІІ, з яким уклав союз. В описі профілю відображена основна інформація: місце народження освіта, стосунки, хто за ними стежить та чим вони цікавляться. Так можна довідатись, що Іван Мазепа здобував освіту в Києво-Могилянському колегіумі (риторика), Девентерській школі гармашів (артилерія) та у Краківській академії. Серед іншого там на мапі Європи відображені місця, які відвідував кожен з діячів: щось на зразок Google Maps. До кожного з відвіданих місць є коротка історична довідка. Скажімо, Степан Бандера перебував у Варшаві в 1936 році. В довідці вказується, що там він вигуком «Слава Україні!» зустрів свій смертний вирок. 25-річного Бандеру разом з товаришами судили за підготовку замаху на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. Ще кількома важливими блоками з начебто Фейсбук-профілів українських діячів є відображення ключових рішень, які їм доводилось приймати. Вони показані у вигляді переписки в фейсбук-месенджері та представлені під назвою «Світло і тіні ключових рішень». Так, на фейсбук-«сторінці» нашого земляка Симона Петлюри можна побачити такі ключові рішення як «Акт злуки УНР і ЗУНР», «Другий зимовий похід» тощо. Одразу під ними описані позитивні та негативні сторони кожної події», — розповів Олег Пустовгар.

Виставку «Фактор свободи. Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці» презентували у Полтаві Виставку «Фактор свободи. Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці» презентували у Полтаві

Цьогоріч співпали одразу три ювілеї. 380 років з дня народження Мазепи, 140 років — Петлюри та 110 років — Бандери. Олег Пустовгар висловив думку, що на Полтавщині за часи незалежності сформувалося лояльне і навіть позитивне ставлення до постатей Петлюри та Мазепи, а сплеск інтересу до Бандери почався із запрошення до Полтави його онука, також Степана Бандери, та декомунізаційної хвилі.

«Біографії цих постатей різні, але їх єднає ідея свободи, яку вони прагнули здобути для свого народу. Проте на шляху до її реалізації стояв ворог — Російська імперія. У протистоянні з ним їхні імена стали символом для свого народу і тавром для його ворогів. Цілі покоління їхніх послідовників називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями. З вуст прихильників і ворогів ці імена звучали однаково пристрасно, перші вкладали в них захоплення і гордість, а другі — страх і ненависть», — зазначив Пустовгар.

Виступ Олега Пустовгара Виступ Олега Пустовгара

Свободолюбність, завзятість, незламність в українцях досі означують як мазепинське, петлюрівське, бандерівське. Ця виставка показує і людський, і символічний вимір цих людей. У цій виставці ідеться не тільки про Мазепу, Петлюру, Бандеру як про звичайних людей, котрі були здатні на надзвичайні вчинки, а й про ціле середовище, яке було сформоване довкола них, їхніх послідовників, яких називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями.

Ректор Полтавського національного педагогічного університету Микола Степаненко вважає, що виставка інформативна, досить лаконічна та системна і дає можливість по-новому переосмислити історичну роль Мазепи, Петлюри і Бандери. «Вона важлива для молоді. Тим, кому будувати Українську державу. І хотілося щоб ми врешті- решт збагнули, що це наші найбільші достойники, світочі, які будували справжню Україну».

Микола Степаненко змалював основний посил виставки поетичними рядками:

«Ми завжди будемо петлюритись,
Ми завжди будемо бандеритись
Аж поки ви не розбамбулитесь,
Аж поки ви не розімперетесь.
Аби в неволю не вщербичитись
У ній яскраво не багровітись
Потрібно всім розбільшовичитись,
Потрібно всім нам розмосковитись.
Ні, ми не будем есесеритись,
В єепі новому танцюритись,
Ми завжди будемо мазепитись,
Ми завжди будемо петлюритись!».

Кожен розділ виставки під церемонії відкриття мав музичне обрамлення. Прозвучала пісня на слова гетьмана Івана Мазепи у виконанні кобзаря Івана Новобранця. Також заслужена артистка України з обласної філармонії Наталія Хоменко виконала пісню часів Симона Петлюри «За Україну!За її волю!», а також гімн ОУН «Зродились ми великої години», який нині є маршем сучасних Збройних сил України.

Пісню на слова Івана Мазепи виконує полтавський кобзар Іван Новобранець Пісню на слова Івана Мазепи виконує полтавський кобзар Іван Новобранець

Артистка облфілармонії Наталя Хоменко виконує петлюрівські і бандерівські пісні Артистка облфілармонії Наталя Хоменко виконує петлюрівські і бандерівські пісні

Ведуча церемонії відкриття виставки Віта Сарапин Ведуча церемонії відкриття виставки Віта Сарапин

Юні відвідувачі поділилися своїми враженнями. «Такий формат подачі історії досить хороший. Ти йдеш, дивишся й тобі цікаво. Для нашого покоління дуже цікаво роздивлятися все, що повʼязано з Фейсбуком, сторінками. Ми бачимо хто в друзях, їх переписування й сприймаємо тут це як гру», — розповіла десятикласниця Анна Рубленко, яка навчається в першому ліцеї Полтави. «У нашому ліцеї нам дуже цікаво про це все розповідають. Це цікаво, але тут цікавіше», — додала десятикласниця Дарина Вовк. «Нині вивчаємо історію у школі. І такий спосіб донесення історії — дуже наочний, дуже зрозумілий. Так цікавіше сприймати, ніж сидіти у школі і читати підручники. Найбільше мені сподобалися листування. Можна зрозуміти погляд обох сторін. Наприклад, Мазепи та Петра», — каже школярка Дарина Заборовець.

Школярка Дарина Заборовець Школярка Дарина Заборовець

У відкритті виставки взяв участь заступник голови обласної ради Анатолій Ханко та представники облдержадміністрації. У музеї виставку демонструватимуть упродовж 20 днів, а далі — у міських і районних краєзнавчих музеях та навчальних закладах області.

Північно-східний міжрегіональний відділ УІНП

Національна пам’ять

Редактор проекту: Північно-східний відділ Українського інституту національної пам’яті

33

Полтавщина:

Запропонувати тему