148 років тому, 8 жовтня на Полтавщині народився славетний український богатир Іван Піддубний
8 жовтня 1871 році на Полтавщині в родині українських козаків народився Іван Піддубний, спортсмен, борець, шестиразовий чемпіон світу з боротьби.
Батько Піддубного, Максим Іванович, мав власне господарство. Він був богатирського зросту, наділений великою фізичною силою: сам, без жодної напруги, піднімав п’ятипудові мішки із зерном і кидав їх на віз. З дитинства був привчений до важкої селянської роботи, через багато років Іван Піддубний скаже, що людиною, сильнішою за нього, був лише батько. Від нього він успадкував високий зріст, неабияку силу і витривалість, а від матері, яка гарно співала, тонкий музичний слух. У дитячі та юнацькі роки в недільні та святкові дні співав у церковному хорі. Аж до зрілої молодості Іван прожив у селі, поки не виїхав на заробітки. Почав самотужки займатися силовими вправами і гирьовим спортом.
Світова слава до Піддубного прийшла після перемоги на чемпіонаті світу в Парижі 1905 року. Тут він був проголошений чемпіоном світу серед професіоналів. Піддубний був справжньою зіркою циркових арен Америки і Європи. 25 років поспіль залишався непереможним борцем у світі. Відвідав 14 країн на 4-х континентах.
Улюбленим жартом було дати потримати комусь свої тростину — а вона важила біля 19 кг. У повсякденному житті був спокійним, але виходячи на борцівський килим ставав схожим на звіра. Звання «чемпіона Америки» завоював у 55 років, а спорт полишив у 70-річному віці. Він ніколи в житті не палив і не вживав спиртного. У 76 років міг легко зігнути підкову та заплести з двох цвяхів кіску.
Усе своє життя Іван Піддубний щиро любив Україну. Коли при більшовиках йому видали паспорт із прізвищем «Поддубный» і національністю «русский», вимагав замінити паспорт, а після відмови чемпіон власноруч зробив виправлення — «Піддубний» і «українець».
Не оминув Івана Піддубного і жорсткий терор окупаційної російсько-більшовицької влади. У 1937 році його запроторили до в’язниці Ростовського НКВС. Там чемпіона катували електропаяльником, вимагаючи назвати номери рахунків і адреси закордонних банків, де він міг тримати свої заощадження, нібито отримані під час гастролей. Таких заощаджень у нього насправді не було. Лише через рік звідти його вивела гучна слава непереможного борця та пильна зацікавленість його долею зарубіжної спортивної громадськості.
Після 2 Світової війни Піддубного сталіністи знову заарештували — за, начебто, співпрацю з німцями. Проте швидко відпустили, знову через відсутність доказів. У зв’язку з цим після закінчення війни Івана Піддубного просто усунули від спортивної діяльності, тим самим позбавивши його єдиного джерела доходу. Залишивши спорт, Піддубний був забутий всіма й останні роки життя провів у злиднях. Щоб вижити, був змушений міняти свої медалі на хліб.
Помер 8 серпня 1949 року.
