Розмір тексту

У Полтаві урочисто відзначили 30-річчя Народного Руху України

Промовляє Микола Кульчинський Промовляє Микола Кульчинський

У Полтавському краєзнавчому музеї урочисто відзначили 30-річчя заснування Народного Руху України. Цю організацію внесено до Закону України «Про правовий статус та визнання борців за незалежність у 20 столітті». А ювілей НРУ Верховна Рада включила до переліку пам’ятних дат та ювілеїв 2019 року. Захід влаштували за ініціативи Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) , за підтримки Полтавської обласної ради, Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Полтавської ОДА, Департаменту культури й туризму Полтавської ОДА, Державного архіву Полтавської області.

Під супровід пісні Тараса Петриненка «Народний Рух» ретроспективу боротьби Руху на Полтавщині за незалежність відтворили за допомогою слайд-шоу з унікальних фотографій, що їх упорядкував заступник директора архіву Полтавської області Тарас Пустовіт.

Учасників зібрання привітав заступник голови Полтавської облради Анатолій Ханко та вручив делегатам Установчих зборів НРУ від Полтавщини Почесні грамоти Обласної Ради. «Рух — це моя перша любов. У мене вдома ще зберігаються вирізки з демократичних газет тих часів. Відтоді я зацікавився політикою. Дякую за те, що ви змогли підпалити цю московську, радянську імперію, і завдяки Руху Україна відбулася», — зізнався він.

Виступ Анатолія Ханка Виступ Анатолія Ханка

«30 років — це вже заявка на історію, це зміна покоління. Тобто минув відрізок часу, який підтвердив, що Народний Рух був не тільки передвісником, а й втілювачем Незалежності України», — такими словами привітав рухівців історик, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко. До речі, символічно: дійство проходило якраз у тій залі музею, де розміщена експозиція про уродженця Полтавщини, письменника Олеся Гончара, який брав участь в Установчому з’їзді НРУ та підтримав студентське голодування за незалежність, що увійшло в національну пам’ять як «Революція на граніті».

Грамоти від облдержадміністрації першим рухівцям вручив начальник відділу взаємодії з громадськими об’єднаннями Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Полтавської ОДА Олександр Отич. «Ми знаємо вас як людей, які виборювали незалежність України, — звернувся він до рухівців. — Ви боролися не за гроші, не за якісь статки. Серед вас немає олігархів. Історію рухають люди, які продукують ідеї».

Зібрання поблагословив настоятель Свято-Покровського храму м. Полтави ПЦУ, делегат Установчих зборів НРУ о.Миколай Храпач, який очолив відродження Української церкви на Полтавщині. Він — один із перших рухівців. «Завдяки рухівцям ми відкрили нашу першу парафію в Полтаві — Святопокровську, — згадує отець Микола. — З членів Руху створили братство православних, їздили територією області й створювали осередки нашої церкви. Ми тоді були єдині, бо всі боролися за Україну. І Народний Рух, і Православне братство, і «Рідне слово», і наші жіночі організації, зокрема «Союз українок».

Анатолій Мішин Анатолій Мішин

Присутні переглянули фільм Анатолія Мішина «Рух. Полтавські сторінки». Автор, колишній редактор суспільно-політичних програм телеканалу «Лтава», а зараз начальник відділу інформації Департаменту інформаційної діяльності та зв’язків із громадськістю ОДА розповів, що пишається знайомством із героями тих часів.

Активіст з Нових Санжар Віталій Чепіжний прочитав вірш, присвячений легендарному лідеру Руху В’ячеславу Чорноволу. Його заслужена журналістка України, письменниця і поетеса, перший прес-секретар Полтавського крайового Руху Ганна Антипович написала у березні 1999 року під враженням підступного вбивства В’ячеслава Чорновола, замаскованого спецслужбами під автокатастрофу.

В урочистостях узяли участь ті, хто стояв біля витоків та долучився згодом до багатотисячної організації, яка стала локомотивом боротьби за українську державність та процесів національного відродження наприкінці ХХ ст. Цю організацію тодішня радянська комуністична влада дозволила легалізувати з надією контролювати проукраїнські сили й зберегти Радянський Союз. Але саме Рух, незважаючи на комуністичний режим, став найголовнішою силою, що сприяла відновленню Україною незалежності. Протягом вересня, жовтня, листопада, грудня 1989 року осередки Руху густою сіткою покрили територію України, зокрема й Полтавщини. Предтечею Руху на Полтавщині був клуб «Рідне слово». Його у 1987 році створив Микола Кульчинський. «Ми готували людей до створення Руху через вивчення рідної історії, культури, — розповів Микола Кульчинський. — Через те полтавський Рух був одним із найсильніших організаційно та ідейно на Лівобережній Україні. Коли розкололи Рух, то від нашої організації відділилися тільки дві районі організації. Нашою метою стала Незалежна Україна, де б дотримувалися права людини, щоб розвивалася ринкова економіка, хоча тоді ми багато чого не розуміли, мали дуже світлі, фантастичні уявлення. Полтавський Рух став однією з найсильніших в Україні рухівських структур організаційно та ідейно. Коли в 1999-му була спроба розколоти Рух, «відкололися» тільки дві районні організації. Тому що був багаж культурних і політичних знань. Рух швидко поширився областю, наша мета була незалежна Україна, у якій би дотримувалися права людини, розвивалася ринкова економіка тощо», — поділився спогадами учасник установчих зборів НРУ, перший голова Полтавського міського (1989-1994) та голова обласного Руху (1994 — 2005 рр.) Микола Кульчинський.

Спогади Кульчинського про візит до Полтави Патріарха Мстислава. Зокрема, пригадав, якими труднощами супроводжувався цей приїзд:

Микола КульчинськийСпогади Миколи Кульчинського

Регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар, який вступив до Гадяцького осередку Руху 18-річним, згодом переїхав до Полтави, де пройшов шлях від прес-секретаря до голови обласної організації НРУ у 2005-2009 роках. Він у виступі звернув увагу на основні положення Закону України «Про правовий статус і визнання борців за незалежність України у 20 ст.», який увічнює цілу низку організацій, починаючи з Центральної Ради, Директорії УНР, ОУН і УПА і закінчуючи Народним Рухом України. Пустовгар поділився спогадами про становлення НРУ в Гадяцькому районі, згадавши теплим словом місцевих перших рухівців — Олексія Басараба, родину Юревичів, Анатолія Скаженика та ін. Розповів про перші мітинги під синьо-жовтими прапорами у Гадячі, встановлення пам’ятних знаків жертвам Голодомору, зокрема в с. Лютенька, та свою участь у мітингу під Верховною Радою 4 вересня 1991 року, коли над парламентом вперше підняли синьо-жовтий прапор. «Рухівська ідея — це ідея боротьби за незалежність. Рух — продовжувач справи своїх великих попередників. Саме ця ідея покликала на захист країни від російської агресії перших добровольців, завдяки їй з’явився потужний волонтерський рух на підтримку ЗСУ. Вона не знята з порядку денного, російсько-українська війна — це зараз найголовніший виклик сьогодення: зберегти державну незалежність», — підкреслив Олег Пустовгар.

В Установчих зборах НРУ, які відбулися 30 років тому, восени 1989 року у Києві, брали участь небайдужі полтавці. Серед них і Зоя Коваленко. На нинішні урочистості одягнула сукню, в якій і брала участь в історичній події. «Так, ця сукня — раритет, — сказала пані Зоя. — Тоді було дуже багато сподівань. І вони не були даремні: не було б Руху — не було б Незалежності України».

Зоя Коваленко в історичній  сукні Зоя Коваленко в історичній сукні

Спогадами також ділилися учасники установчих зборів НРУ, засновники та активісти Руху на Полтавщині — перший голова Полтавської крайової організації НРУ Олександр Келим, Ганна Кіященко, Світлана Григор’єва.

Ведуча дійства Віта Сарапин та ансамбль «Полтава»Ведуча дійства Віта Сарапин та ансамбль «Полтава»

Пісню «За Україну з вогнем завзяття» виконує народна артистка Наталя Хоменко Пісню «За Україну з вогнем завзяття» виконує народна артистка Наталя Хоменко

Пісні Січових стрільців та визвольних змагань доби УНР і УПА, які часто виконувалися на рухівських мітингах 30 років тому, звучали у виконанні ансамблю «Полтава» обласної філармонії та народної артистки України Наталії Хоменко.

За матеріалами офіційних сайтів УІНП та Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Полтавської ОДА підготовлено Північно-східним міжрегіональним відділом УІНП

Національна пам’ять

Редактор проекту: Північно-східний відділ Українського інституту національної пам’яті

44

Полтавщина:

Запропонувати тему