На Полтавщині відзначили 240-річчя нащадка запорізьких пушкарів, винахідника бойових ракет Олександра Засядька
З ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 240-річчя Олександра Засядька — нащадка запорізьких пушкарів, видатного творця ракетної техніки, уродженця Полтавщини Постановою Верховної Ради внесено до переліку пам’ятних дат та ювілеїв 2019 року. У селі Лютенька Гадяцького району з цієї нагоди провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію, присвячену постаті першого українського конструктора бойових ракет та організатора їх промислового виробництва.
Почесний краєзнавець України Іван Чайка провів оглядову екскурсію у місцевому шкільному музеї Олександра Засядька, що відкрився з нагоди 240-річчя.Учасників зібрання привітав в.о. голови Гадяцької районної державної адміністрації Сергій Бондаренко. Перед початком роботи конференції присутні переглянули хореографічну композицію про Засядька у виконанні слухачів Гадяцького коледжу культури і мистецтв імені Івана Котляревського та фрагмент театралізованої екскурсії «Життєвий шлях відомого земляка» у виконанні драматичного гуртка місцевої школи. Також відбувся запуск ракет на твердому паливі Полтавським обласним центром науково-технічної творчості на подвір’ї Лютенської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Вітальне слово Сергія Бондаренка
У всеукраїнській конференції взяли участь представники районної ради, Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» (м. Дніпро), Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова (м. Дніпро), Музею космонавтики ім. С.П. Корольова Житомирської обласної ради, Музею авіації та космонавтики (м. Чернівці), Полтавського музею авіації та космонавтики ім. Ю.В. Кондратюка, місцеві краєзнавці, вчителі Лютенської ЗОШ I-III ступенів.
Оглядова екскурсія від Івана Чайки
Науковці виголосили доповіді , а також по закінченні заходу його учасники поклали квіти до пам’ятного місця на честь видатного лютенчанина. Олександр Дмитрович Засядько (1779 — 08.06.1837) — видатний фахівець у галузі створення та бойового використання порохових ракет, перший «ракетний генерал», народився в козацькому містечку Лютенці на Полтавщині. Його тато Дмитро Данилович Засядько був останнім головним гармашем Запорізької Січі. Син Олександр обрав також батькову стежку і по закінченню кадетського корпусу став офіцером-артилеристом. Він 15 років не залишав поля бою: був учасником військового переходу через Альпи, воював з турками на Середземному морі, на Дунаї. Командир артилерійської бригади полковник Засядько був нагороджений найвищими бойовими орденами і золотою шпагою «За хоробрість».
З 1815 року оселився у рідному містечку Лютенька, куди запросив спеціалістів, створив лабораторію і працював над винаходом зброї, більш потужної, ніж гармати. Він сконструював бойові порохові ракети, що злітали на відстань понад 2 км. Випробування відбувалися на Полтавщині: на просторих піщаних вигонах, які тягнулися від Лютеньки до Великих Сорочинців. Отже, 200 років тому (1815-1818) поблизу полтавського містечка Лютенька почався відлік історії українського ракетобудування і його основоположником став козацький нащадок, уродженець Полтавського краю Олександр Засядько.
Згодом він вдосконалив винахід і налагодив серійне виробництво запалювальних і фугасних ракет, сконструював пускові станки для однієї ракети і шестиствольні для одночасного запуску шести ракет (прообраз «Катюш» і «Градів»); заснував артилерійське училище і став його першим директором, створив спеціальні ракетні роти, де навчав солдат застосовувати ракети в бойових умовах. Ці підрозділи під його керівництвом успішно пройшли бойове хрещення під час війни з Туреччиною 1828-1829 рр. Нова зброя, створена на Полтавщині, змусила капітулювати гарнізони турецьких фортець: Браїлова, Варни, Сілістрії та ін. Після цієї війни, в зеніті своєї слави начальник штабу артилерії — генерал-лейтенант Олександр Засядько, через хворобу подав у відставку.
Останні роки свого життя провів у Харкові, здійснюючи ще багато винаходів, зокрема, проектував перетворення Дніпра в судноплавну ріку, але у травні 1838 року смерть обірвала його плани. За заповітом поховано видатного українського винахідника у Курязькому монастирі під Харковом. Іменем Олександра Засядька названо один з кратерів Місяця.
Квіти до памятного знаку у Лютенці
«Протягом століть у Російській імперії , потім і СРСР безапеляційно привласнювалися українська історія і видатні українці, які робили значний внесок у світову науку чи культуру. Їх російські пропагандисти перетворювали на «росіян». Таких прикладів дуже багато: художник Казимир Малевич, академік Корольов, релігійний діяч Феофан Прокопович...У цьому переліку й славне ім’я Олександра Засядька, яке розпочали очищати від імперської скверни. Приємно, що конференція стала ще одним вагомим кроком з спростування російсько-імперських міфів», — так відгукнулися на заходи в Лютенці у Північно-східному міжрегіональному відділі УІНП.
