Розмір тексту

Сергій Жадан читав в Полтаві поезії на підтримку хворого письменника

Сергій Жадан читав в Полтаві поезії на підтримку хворого письменника Сергій Жадан читав в Полтаві поезії на підтримку хворого письменника

Харківський письменник Сергій Жадан узяв участь у благодійних читання, що відбулися в Полтаві

На цих вихідних у Полтаві відбулися благодійні читання «Люди дивують».

Навіщо? Влаштувавши за підтримки харківських митців благодійні читання, полтавці мали на меті допомогти письменнику Павлу Вольвачу. Останній зараз бореться зі страшною хворобою. Нещодавно письменнику видалили пухлину на шиї та виявили рідкісну саркому. Так, вхід на читання був платним — 25 гривень. Зібрані гроші стануть підтримкою для хворого письменника.

Благодійні читання «Люди дивують»

Благодійні читання «Люди дивують»

Благодійні читання «Люди дивують»

Хто? Більше 50 полтавців зібралися на другому поверсі «Villa Krokodila», щоб послухати сучасну українську поезію. Вільних місць не було — адміністрації довелося доносити стільці. Щодо поетів, то з гострим, ніжним, оригінальним та неочікуваним словом до присутніх звернулися полтавські митці — Дмитро Козуленко, Макс Солодовник, Ніка Новікова та інші. Підтримати Павла Вольвача прийшов і гурт «Брат Кіндрат». Публіка довго не хотіла відпускати музикантів з імпровізованої сцени. Шурупом, кпопкою, цвяхом програми (звіть, як хочте!) став харківський письменник Сергій Жадан. Він читав вже улюблені поезії молоді та дещо зі свого нового доробку. Ось цей вірш присутні виконували разом з Сергієм Жаданом: ледь чутно, пошепки, серцем і напам’ять...

Мій старий, який помирав, вихаркуючи легені,
так і не встиг зрозуміти, що сталось з його країною,
що зробили з нею всі ці фінансові генії,
котрі торгують тепер у відкриту кожною її частиною.

Моя мама, яка розпродала згодом усі його речі,
і яка живе громадянським шлюбом з якимось дятлом,
ховає від мене всі свої згадки й зітхання старечі,
зачиняється на ніч від мене, щоби я не підслухав їх раптом.

Він і досі торкає мене своїм кашлем, ніби шипами.
Приходить до мене вві сні, дивиться чорним оком.
І я знаю, найтяжче, що у нас є — це наша пам’ять.
А найгірше, що вона лише тяжчає з кожним роком.

Він називає мені імена лікарів, які його вбили.
Сидить на ліжку напроти й кличе мене до помсти.
Каже мені: «Малий, в тебе немає ні злості, ні сили.
Ти їм здав свою злість, мов провідникові постіль.

В тебе немає, малий, ні спадщини, ні країни,
і всі твої друзі, малий, згоратимуть, мов комети.
Блукатимете, як цигани, зникнете, як караїми.
Раз уже все прогнило, спробуй хоча б нормально померти.

Скільки можна терпіти їх голоси на сходах,
будильники й окуляри, теплі щоденні предмети!
Вирви їхні серця, надійно спинивши подих!
Спали їх разом у ліжку, ніби старі газети!»

І я витягаю бензин і старі корабельні канати,
й розводжу в кімнаті вогонь, який усіх нас огорне,
і знаю — ніщо не може мати над нами влади,
окрім голосу крові, який заповнює горло.

Добре, коли тобі сняться підпільники та герої.
Погано, коли їх поява на тебе тисне.
Ця влада посилює в мені любов до холодної зброї.
Ця держава позбавляє мене почуття вітчизни.

Країна, в якій виживання вважають талантом,
де вся твоя біографія — список боргів і трупів,
називає мене тепер злісно вбивцею і симулянтом,
опитує свідків, які вціліли, шукає рештки отрути.

Хай тепер прокуратура засипле мене своїм спамом.
Хай потопом заллється вулиця кам’яниста.
Хай з’являться миротворці й випалять чорним напалмом
гарячі електростанції мого невтомного міста.

Хай вони тепер спробують усе це без нас поєднати.
Хай спробують врахувати небесні сумні коливання.
Сонця священний вогонь заливає кімнати.
Герої не помирають від стаціонарного лікування.

[Відео було видалено]

[Відео було видалено]

Як було? Приємно і цікаво. Знайомитися з творчістю нових молодих авторів — завжди приємно і цікаво. Тільки шкода, що вірші деяких митців втрачали для слухачів свій смак і шарм через погане декламування. Коли до вуха доходили уривки красивих образів, було нестерпно задовольнятися лише маленькими шматочками цілісної картини поезій. Може, наступного разу письменники будуть люб’язніші і не мучитимуть публіку такою спрагою...

Шалене задоволення присутні отримали від читання творів Сергія Жадана. Як завжди, простий і щирий харків’янин декламував свої твори з глибини серця. У будь-якому випадку, на цьому зійшлися відгуки присутніх. Пережито, не награно і по-справжньому — це суть творів Сергія Жадана. До речі, до Полтави мав прибути і письменник Сашко Ушкалов для презентації своєї нової книги «Жесть». Та не так сталося, як гадалося. Помилуватися Полтавою та отримати теплий прийом від мешканців міста у харків’янина не вийшло. Замість нього уривки з книги читав Сергій Жадан. Після виступу письменник роздавав автографи та давав інтерв’ю. Та про це — у наших наступних публікаціях.

Каріна ТЮТЮННИК

Magnum Opus

Про проект

Редактор проекту:
Роман Повзик

416

Полтавщина:

Запропонувати тему