Persona grata: Роман Костенко

ВЕД.: «Астрономія підносить нас над нами ж самими. Вона корисна, тому що велична, тому що прекрасна. Вона показує, наскільки людина мала фізично і висока духом, адже розум її здатен осягнути сяючі безодні», — писав французький математик, фізик та астроном Анрі Пуанкере. «Вночі я люблю слухати зірки. Вони нечутно дзвенять, наче 500 мільйонів дзвіночків», — писав Екзюпері. Всесвіт не має меж, тому про нього можна говорити нескінченно. Астрономія — одна з найдавніших наук. Перші цивілізації греків, китайців, індіанців, майя вже спостерігали за нічним небом. 

Усім привіт! В студії радіо «Ваша хвиля» Ольга Люта. Нестандартний початок програми «Персона грата» пов’язаний з тим, що гість нашої студії — астроном, керівник Полтавського об’єднання любителів астрономії «Пола» Роман Костенко. І наша студія на якийсь час ніби перетворюється на обсерваторію. Привіт!

КОСТЕНКО: Вітаю. 

ВЕД.: Романе, коли ти відчув, що саме астрономія буде справою твого життя?

КОСТЕНКО: Мені здається, що астрономія прививається саме з дитинства, з шкільної програми. Я ще задовго до 11 класу захоплювався шкільним підручником. Але, мабуть, я все-таки вирішив, що астрономія — це моє, коли став студентом астрономічного відділення Харківського університету цього року. 

ВЕД.: І, напевне, у дитинстві мріяв про те, що полетиш у космос?

КОСТЕНКО: Хто ж про це не мріяв! Але, звісно я мріяв і про те, що в мене буде власний телескоп, власна обсерваторія. Все до того йде! 

ВЕД.: Розкажи про історію появи Полтавського об’єднання любителів астрономії. Як стати його учасником, де саме можна дізнаватися про події, збори? 

КОСТЕНКО: З’явилося наше об’єднання нещодавно, 3 роки тому. Тому що в інших містах були астрономічні клуби, а у нашому не було. Ми його власними силами створили. Наразі нас 12 чоловік. Приєднатися може кожний, хто має бажання, захоплюється астрономією. Для цього не потрібно закінчувати університет, як деякі з нас зробили. Тобто, ваше бажання спостерігати зорі, ваша цікавість до астрономічних новин — це є єдиною передумовою і ми раді бачити вас на наших зустрічах. Як правило, наші зустрічі відбуваються раз на місяць у Полтавській обсерваторії. Останні новини ви можете побачити на нашому веб-сайті www.astronomia.pl.ua.

ВЕД.: Не романтик скаже: «Що там зоряне небо? Треба цікавитися тим, що ти можеш взяти до рук, побачити оком, спробувати «на зуб». А всі небесні об’єкти все одно ретельно не вивчити. Астрономія — наука невичерпна, вона як безодня, має багато таємниць. І безліч, як зірок на небі, знаків питання вона залишить нашим нащадкам. Які явища тебе особисто цікавлять найбільше і чому?

КОСТЕНКО: Я спочатку відповім на перше Ваше речення, що не романтик не прийде до нас у клуб, тому що всі, хто захоплюється зоряним небом, є романтиками. Ми одного разу проводили вечір тротуарної астрономії і один чоловік, років 45, побачив вперше Сатурн. Це був просто подив! Тобто, не думайте що це щось неосяжне, нецікаве. Ви маєте побачити Місяць, Сатурн. Це вплине на вас, навіть якщо ви не романтик. Щодо моїх вподобань: звісно, астрономія безмежна, об’єктів безліч. Мені подобаються затемнення. Особливо сонячні, бо це явище досить рідкісне і досить захопливе, воно змінює не тільки небесний вигляд об’єктів, але і земні ландшафти, оскільки спадає освітленість, день перетворюється на ніч. 13 листопада ми могли спостерігати сонячне затемнення в Австралії. Не ми могли, а ми могли в Інтернеті дивитися трансляцію. Це було щось, тому що Сонце лишень зійшло над океаном, на узбережжі розпочався ранок і в цей же час настала ніч. Всі, хто був на цьому пляжі, побачили діамантове кільце. Це — тоненький клаптик Сонця, який виринає з-поміж місячних гір. Це таке явище: навіть коли дивишся трансляцію в Інтернеті, воно захоплює. Я, мабуть, здогадуюся, які враження були в тих людей, які це бачили своїми очима. Звісно, не лише рідкісні явища. Є такі явища, що бувають досить часто: дивитися планети, роздивлятися на них деталі, бачити комети, які літають через усе небо, змінюють свою форму, «відрощують хвости» і так далі. Падаючі зорі, метеори — це майже щоосені, щоліта. Треба лишень мати гарне місце з незасвітленим небом і терпіння, щоб їх побачити. 

ВЕД.: В Австралії багато вчених-астрономів? Де взагалі їх більше: у Європі чи інших якихось континентах? Де найсильніша школа астрономії?

КОСТЕНКО: Мені здається (може це і неправда?), що Австралія — це астрономічний рай, бо там ясне небо є щомісяця і впродовж років там найкраща завжди погода. І сонячних затемнень там, наприклад, за останні кілька років відбулося декілька, а в Україні — жодного за 50 років. Я не знаю, чому так співпало. Там багато сучасних обсерваторій, багато сучасних візуальних телескопів, радіотелескопів. Досить сильна астрономічна школа, але все таки, якщо Ви питаєте про астрономічну школу, то найбільш передові це — Сполучені Штати та Європа. Ми десь слідом за ними. 

ВЕД.: Розкажи про найцікавіші спостереження полтавських любителів астрономії. 

КОСТЕНКО: Найцікавіше, звісно, для кожного своє. Але, я вважаю, знову повторюся — це сонячне затемнення. Деякі з нас їздили до Новосибірську, деякі — до Туреччини, щоб побачити затемнення. Але в Полтаві теж бувають несподіванки. Одного осіннього вечора, в жовтні 2007-го, спалахнула в небі комета. Вона була велика та яскрава, як одна з найяскравіших зір. Цього ніхто не очікував. Це явище відбулось буквально за одну ніч. І тоді я впродовж кількох місяців міг її спостерігати. 

ВЕД.: Куди плануєте вирушити і що спостерігатимете у 2013-ому році? Це за власний кошт відбуватиметься, чи вас хтось підтримує?

КОСТЕНКО: Звісно, за власний кошт. Не лише у коштах справа. Астрономія відбирає багато вашого вільного часу, вашого сну та ваших сил, бо часто це спостереження серед ночі, десь за містом та на морозі, на холоді. 

ВЕД.: А потім треба йти кудись: до інституту або на роботу...

КОСТЕНКО: Так. 

ВЕД.: Спати зовсім нема часу...

КОСТЕНКО: Так, ви завершуєте о 4-ій ранку, а на 7 вам уже на роботу. Але про 2013-ий рік... Він досить непоганий в цьому плані. Я повернуся до теми комет. 2013 року буде одразу дві дуже яскравих комети. Це не кожен рік трапляється і, мабуть, одне з найкрасивіших і найзахоплюючих явищ на разі з такими як сонячне затемнення. А навесні наступного року буде одна із комет, відкрита російськими вченими, що саме по собі є дивним фактом, тому що за останні 20 років в Росії не було відкрито жодної комети. А минулого року (якщо не помиляюсь) 2 чи 3 одразу. Ця комета буде близько нульової величини. Це значить, що вона буде одним із найяскравіших об’єктів нічного неба. Але восени буде ще яскравіша комета: це з листопада по грудень наступного року (тобто — через рік), але це вже явище досить-таки безпрецедентне: трапляється раз на 10 чи 20 років, тому треба не проґавити. Комета буде у максимумі яскравості, яскравіша за всі об’єкти нічного неба: за Венеру, за Юпітер. Може, досягне яскравості Місяця. Але умови її видимості будуть досить складними: до проходження перигелію — найближчої точки до Сонця — 28 листопада вона не буде видима з наших широт, лише на екваторі. Але після цього, після 28 листопада, вона буде переміщуватися швидко на північне небо і ми зможемо її спостерігати у найкращих умовах. Це буде одна з найяскравіших комет 10-річчя. Мабуть, деякі з нас полюбляють вбивати двох зайців одночасно, тому що листопад 2013-го року — це повне сонячне затемнення в Африці. І листопад 2013-го — це найяскравіша комета 10-річчя, яку буде видно, знову-таки з екватора, з тієї ж Африки. Тому ми плануємо (щоправда, ми не впевнені) експедицію до Кенії, де буде видно обидва ці явища. Можливо, ми не зможемо побачити обидва, але хто буде спроможний, той побачить. Я так вважаю: навіть 15 секунд того затемнення варті ваших вражень на все життя.

ВЕД.: Ось так — заради 15 секунд до Кенії! Наскільки це дорога подорож і де ви будете там жити? 

КОСТЕНКО: Я вважаю, це не така відстала країна і люди були будь-де: в Австралії, в Чилі, що в тій самій Африці. Звісно, ціна впирається в основному в авіаквитки. Обладнання, звісно ж, ваше, з яким ви спостерігаєте. Його ми беремо в експедиції.

ВЕД.: Роман, у яких обсерваторіях України, світу ти був? Які враження найбільші, від якої саме обсерваторії? І взагалі, що ти відчуваєш, коли дивишся через величезний гігантський телескоп на зоряне небо?

КОСТЕНКО: Не так багато у нас величезних телескопів. Особливо найбільші телескопи — вони не для візуальних, а для фотографічних спостережень. Тобто, там нема куди дивитися оком, я вас розчарую. Але я був не у багатьох обсерваторіях: в київській, харківській, полтавській. Мабуть, цього досить. Обсерваторія, це як храм науки: ти спілкуєшся з людьми, які присвятили усе своє життя цьому. Ти бачиш інструменти, часом — нові, новітні, часом — досить старі, 60-х років, але повністю поринаєш у цю атмосферу спостереження нових відкриттів. Одна з найкращих українських обсерваторій знаходиться в Криму, недалеко від Бахчисарая. На жаль, я там не був, але цього року взимку там проходитиме щорічний фестиваль любителів астрономії «Різдвяні ночі». Тому з 4 по 11 січня у вас є можливість зареєструватися на веб-сайті і бути учасником, поринути в цю атмосферу, побачити кримське зоряне небо — нічим не засвічене, нічим не зіпсоване чудове кримське небо, кримські пейзажі у зимню пору і одну з найкращих обсерваторій України.

ВЕД.: Зіпсоване: тут мається на увазі міським освітленням, так? 

КОСТЕНКО: Міське освітлення, пил, погана прозорість, клімат. В Криму клімат все-таки трошки кращий, ніж у нас. 

ВЕД.: Навіть простий пересічний громадянин може зареєструватися і поїхати подивитися на це диво?

КОСТЕНКО: Так, такі фестивалі проводяться масово, це не наукові конференції, куди треба їхати з докладом. Там є готель для проживання співробітників, але на час фестивалю приїжджають будь-які люди — любителі астрономії, школярі, їх сім’ї. Це для широкого загалу.

ВЕД.: Цікаво, придбати телескоп для спостережень — наскільки це можливо, наскільки це дорого на сьогоднішній день?

КОСТЕНКО: Я вважаю, що це не так дорого — з огляду на інші іграшки, які люди придбають. Якщо ви придбаєте дитині телескоп десь гривень за 500, за 1000 — це не вдарить по сімейному бюджету, але це, можливо, зрушить дитину до пізнання, до науки. До речі, я не сказав, що в Україні не лише обсерваторії Академії наук. Деякі особливо завзяті астрономи (навіть не професіонали, а любителі) побудували власні приватні обсерваторії на своїх дачних ділянках (чи де вони мають можливість). Однією з найбільш відомих є Андрушівська обсерваторія — це досить-таки серйозний комплекс під Житомиром, де були відкриті астероїди і проводяться наукові дослідження впродовж 10 років і все це на приватні кошти. Також деякі любителі мають досить сучасні інструменти і вони називаються обсерваторіями, але де-факто, це так і є. Наприклад, у Харкові і у Краматорську є люди, які знімають планети, наприклад, або об’єкти глибокого космосу майже на рівні сучасних обсерваторій. Тобто, нічим не поступаються їм. І роблять відкриття там же.

ВЕД.: Я так розумію, що любителі — це допомога вченим?

КОСТЕНКО: Так, це правда, тому що вчені мають обмежений час, вони працюють над якимсь окремим об’єктом, над окремою статтею, публікацією. А любителів багато і безмежний космос потребує, звісно, вашої допомоги. Тому любителі вносять досить багато спостережень та наукових даних. Звісно, якщо вони цього прагнуть.

ВЕД.: На носі зима. Які об’єкти взимку найяскравіші? Які сузір’я можна побачити неозброєним оком?

КОСТЕНКО: Зимове небо, незважаючи на нашу зазвичай хмарну погоду, але якщо проясниться, зимове небо є одним із найкрасивіших. Багато зимових сузір’їв: Оріон, Телець, Близнята, Персей, Візничий, — це найяскравіші зорі нашого неба. Там численні зоряні скупчення, туманності. Власне, Юпітер цього року здіймається високо над горизонтом, він найближче до нашої планети, до Землі і має найбільший розмір та найбільшу яскравість. Тобто, ця зима — найбільш сприятливий період для спостережень Юпітера. Не лише Юпітер, багато планет та Місяць взимку видно краще, тому що площина обертання планет, екліптика, здіймається високо над горизонтом саме взимку. Тому зима є найкращим часом для спостереження багатьох об’єктів: Місяця, планет.

ВЕД.: Сузір’я — це 88 ділянок небесної сфери. Деякі зірки утворюють помітні фігури — як Велика Ведмедиця (контур ковша), Оріон (фігура мисливця), Скорпіон. Інші не мають таких контурів. Зірки в сузір’ї поруч, якщо їх розглядати з землі. Насправді вони розташовані в Космосі на відстані багатьох світових років одна від одної. Виняток з цього правила становить група зірок в сузір’ї Великої Ведмедиці. В чому особливість Великої Ведмедиці?

КОСТЕНКО: Звісно, багато зірок мають різну яскравість і ми, навіть якщо бачимо їх разом, ми бачимо лише їх проекцію на небесну сферу: насправді вони рознесені на великі відстані. Але деякі зірки, наприклад, та сама Велика Ведмедиця — це не всі 7 зірок ковша, не вся ділянка неба, де, мабуть, тисячі зірок. Це лише 5 зірок, які рухаються в одному напрямку. І той самий Оріон: більша частина тих зірок утворилася в одному місці Всесвіту і тому вони і знаходяться насправді поруч одна із одною. Про це можна і здогадатися, оскільки вони мають подібні фізичні характеристики, такі як колір, наприклад. У сузір’ї Оріона одна найяскравіша зірка — Бетельгейзе — вона суттєво відрізняється від інших, тому що вона є червоним гігантом. Вона не білого кольору, а червоного. І вона розташована набагато ближче до нас, ніж усі інші зорі Оріону. Тому, якщо через мільйони років сузір’я змінюють свої обриси, то деякі групи зірок та скупчення завжди залишаються в одному місці. 

ВЕД.: Астероїди зараз модно називати іменами видатних людей. Відомо, що деякі з них мають імена полтавців. Яких саме?

КОСТЕНКО: Так. Не те, щоб модно, це — данина відомості тих людей. Я одразу хочу попередити: це не продавання зірок за гроші, яке є незаконним та не має жодних підстав. Астероїдам присвоюють імена ті люди, які їх відкрили. Але впродовж років накопичилося багато астероїдів, які не мають власних імен, лише порядковий номер. Тому Міжнародним астрономічним союзом було прийнято кілька разів на рік присвоювати їм імена відомих людей. Наприклад, є астероїд, який носить ім’я Миколи Васильовича Гоголя і Лялі Убийвовк. З-поміж тих людей, яких я особисто, чи майже особисто знаю, це Анатолій Афанасійович Руденко. Сам він з-під Миргорода, наразі працює у Росії, але фактично він полтавець. Він не астроном, він — авіаконструктор за фахом. Також нещодавно ми були ініціаторами подання заявки на те, щоб один із астероїдів № 15828 носив ім’я Сінческула Бориса Пилиповича — співробітника Полтавської гравіаметричної обсерваторії. 

ВЕД.: Він і зараз працює?

КОСТЕНКО: Так, уявіть собі: він працює з 1962 року і по нинішній рік. Тобто, 50 років вірної праці на астрономічному поприщі. 

ВЕД.: І має свій астероїд...Цікаво. Прокоментуй, як спеціаліст: чи є підстави чекати кінця світу цього року? Багато людей (і серед них є мої знайомі) щовечора читають в Інтернеті ужастики з цієї теми. Ось оракул нещодавно зробив заявку для НАСА про те, що 21 грудня цього року Земля разом з Сонячною системою пройде через галактичну нульову смугу і настане повна темрява і тиша. Варто запастися свічками, водою, їжею на 2 місяці і виїхати з міст. Усе це триватиме, нібито, до 7 лютого 2013 року. Тоді частково відновиться енергопостачання, а до кінця березня усе відновиться повністю. Монах пише, що 10 відсотків людей при цьому загинуть, решта ж стане більш духовною. Після такого переляку, напевне! Взагалі, що це за версія така? 

КОСТЕНКО: Що я можу сказати? Ніхто з цих оракулів не повідомляє конкретних підстав: саме чому так станеться! Тому що нема ніяких галактичних смуг чи полюсів, крізь які Земля проходить. На Землю, максимум, впливають Сонце та Місяць. Чому я вкотре повторююся про сонячні затемнення? Це саме той період, коли ви можете побачити, як небесні тіла рухаються та впливають на Землю, але фактично їх вплив як гравітаційний, так і освітлення Сонця — це все, що ми можемо на собі відчути. Тому я не бачу жодних підстав для кінця світу саме цього року. Звісно, багато цікавих статей про це є в Інтернеті, але вони не мають жодного підґрунтя. Так, наприклад, якщо в цій статті було написано, що настане абсолютна темрява і тоді розпочнуться спалахи світла. Вони протирічать самі собі вже. 

ВЕД.: Тобто, боятися нам нічого, не треба купувати свічки, хіба що для прикраси у Новорічну ніч... 

КОСТЕНКО: Так, я вважаю, що ми зустрінемо наступний 2013-ий рік без жодних катаклізмів. Якщо ви хочете побачити ще цього року, наприклад, якесь небесне явище, окрім кінця світу, якого не буде, я вам можу сказати, що 28 листопада ми зможемо побачити місячне затемнення. Але воно буде неповним. Місяць лише частково порине в Земну тінь. Це і все, що відбудеться з Землею до кінця цього року. Жодних катаклізмів більше.

ВЕД.: Затемнення Сонця і Місяця впливають якось на стан людини? Люди полюбляють списувати все на погоду, або на той же Місяць, або на те ж Сонце. Я, наприклад, не відчуваю на собі ніяких змін. А взагалі людині властиво в усьому звинувачувати Сонце, Місяць, або погоду...

КОСТЕНКО: Я також не вважаю, що ні затемнення, ні просте обертання Місяця навколо Землі суттєво впливає на наше самопочуття. Всі ми знаємо, що Місяць — досить-таки масивне тіло і близько до Землі. Тому його обертання щотижня, щодня викликає припливи в океанах. Це, мабуть, найбільш суттєве явище. Але жодних причин, які впливають на наше самопочуття, я не вбачаю. Просто, це — зміна освітленості, коли є повний Місяць, коли немає, коли є затемнення, а коли ні. Але якщо ви проспали усе це, то, я вважаю, що ви нічого не відчуєте. 

ВЕД.: Яким вченим захоплюєшся? Чия спадщина тобі здається найбагатшою, найсуттєвішою для розвитку сучасної науки?

КОСТЕНКО: Я не можу сказати чогось конкретного, тому що кожен із відомих вчених прикладав усі свої зусилля, витрачав усе своє життя на те, щоб досягти якихось здобутків в астрономії та фізиці. Я знаю багато таких людей, тому я не хочу ображати інших вчених і називати одне ім’я. Але, наприклад, якщо згадати Альберта Ейнштейна, то можу сказати, що я був в тій аудиторії в Берліні, де він читав свою першу публічну лекцію про теорію відносності. 

ВЕД.: Круто! Ти навчаєшся зараз у Харкові на фізичному факультеті Харківського національного університету імені Каразіна. І вступив одразу на 2-ий курс?

КОСТЕНКО: Я до цього навчався у Полтаві, але потім зрозумів, що моє призвання — це астрономія, тому перевівся. На це наша Болонська система існує. Я вважаю, що навчання на фізичному факультеті є досить цікавим. З кафедри астрономії Харківського університету багато людей саме і працюють в наукових дослідженнях, і викладають. І не лише викладачі, також студенти, мабуть, чи старших курсів, чи того ж 2-3 курсу можуть долучатися до наукового дослідження. 

ВЕД.: Згідно з пророцтвом майя, майбутнє залежать від Стожарів. (Плеяди російською). Схід Стожарів у Давній Греції означав початок сезону дощів. Чим унікальні Стожари?

КОСТЕНКО: Я вважаю, це — зміна пір року, так само як у Єгипті вважалось настання розливу Нілу, коли сходив Сіріус. Астрономія відома своєю постійністю. Тобто, кожного року кожна зірка сходить на тому самому місці даної точки планети, тому давні цивілізації це побачили і помітили, що початок сезону дощів чи початок осені пов’язаний зі сходом якогось сузір’я. Стожари — одне з найближчих до нас зоряних скупчень. Воно найбільш помітне на зоряному небі навіть неозброєним оком. Це, можливо, і стало причиною...

ВЕД.: .. такої популярності Стожар! Про них і пісні співають. А Юрій Канигін писав у своїй книзі «Шлях аріїв», що є люди, які походять саме зі Стожарів, а не з Землі — «люди с плеяд». Це якісь особливі люди. Є і така версія, шановні! Чи є у тебе заповітна мрія, пов’язана з твоєю діяльністю, з нашою темою?

КОСТЕНКО: Мабуть, це не мрія, а амбіція — щось відкрити. Але якщо говорити про мрію, то я скажу, що астрономія об’єднує людей і я вважаю, що через якісь десятиріччя, можливо, не буде жодних країн чи національних космічних програм і люди об’єднаються заради, наприклад, вивчення того ж самого Місяця чи Марса. Ми бачимо, що вже на Марсі працюють роботи, тому вже не так довго чекати, коли там будуть жити люди.

ВЕД.: Дякую за відповідь. Нагадаю, що гостем нашої студії був Роман Костенко — астроном, керівник Полтавського об’єднання любителів астрономії. «Життя на Землі, можливо, дороге, зате ви отримуєте щорічний безкоштовний круїз навколо Сонця», — писав Ешлі Брильянт, американський сатирик. Частіше дивіться на зоряне небо і слухайте радіо «Ваша хвиля»! Над програмою працювали: автор Ольга Люта, звукооператор Оксана Криклива та звукорежисер Альона Полянська. Почуємось!