На Полтавщині пройшла міжрегіональна наукова конференція «Більський феномен — 2018»
3 грудня у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського пройшла міжрегіональна наукова конференція «Більський феномен — 2018» присвячена 60-річчю вивчення Західного укріплення Більського городища.
У ході конференції учасники виступали з доповідями та повідомленнями на найрізноманітніші тематики, презентували нові археологічні та музейні видання, обмінялися результатами археологічних досліджень польового сезону 2018 року й науковими ідеями, планами й перспективами подальших досліджень на теренах Полтавщини. Відбулося відкриття міжмузейної виставки «Західне укріплення Більського городища: 60 років археологічних досліджень», ознайомлення з іншими музейними виставками.
— Саме 60 років тому, у 1958 році харківські науковці розпочали розкопки найбільшого в Європі укріпленого поселення доби раннього залізного віку древнього протоміста Гелон, описаного Геродотом. Відтоді ці дослідження були фактично безперервними, тривають вони й донині, — розповіли на конфоренції.
Більське городище — найвеличніше укріплене поселення доби раннього залізного віку не тільки на території України, а й Європи. Його площа близько 4500 га. Грандіозні розміри пам’ятки, добре збережена оборонна система у вигляді високих валів і глибоких ровів, що тягнуться на десятки кілометрів, здавна збуджували уяву місцевого населення і не залишали байдужими мандрівників, фортифікаторів, краєзнавців.
На Полтавщині пройшла міжрегіональна наукова конференція «Більський феномен — 2018»
Західне укріплення — складова частина Великого Більського археологічного комплексу, розташоване на підвищенній ділянці правого корінного берега нині пересохлої р. Суха Грунь (басейн р. Псел). Матеріали отримані при дослідженні розрізів валу, дозволяють стверджувати, що за масштабами вони є найбільш грандіозними, порівняно з іншими частинами всього Більського комплексу.
Початок по-справжньому наукового дослідження Більського феномену поклав відомий археолог Василь Олексійович Городцов, який здійснив у 1906 р. масштабні розкопки у Західному і Великому укріпленнях Більського городища та його окрузі.
У цілому за 60 років досліджень Більського городища експедиціями Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна досліджено десятки тисяч квадратних метрів площі, здійснено важливі відкриття житлових, культових та виробничих об’єктів, зібрана найбільш репрезентативна колекція артефактів значного часового діапазону, за результатами вивчення підготовлена значна кількість наукових праць, дисертаційних досліджень.
Історія вивчення Більського городища та його округи налічує чимало важливих відкриттів і славетних імен представників вітчизняної археологічної науки, але особливе місце в ній, безумовно, посідає професор Борис Андрійович Шрамко, який присвятив майже все своє наукове життя цій видатній пам’ятці. Найважливіші результати та висновки цих робіт викладені ним у відомому монографічному дослідженні «Бельское городище скифской эпохи (город Гелон)», присвяченому цій пам’ятці. Серед них принципове значення для вивчення скіфської епохи мають два положення: визначення історичного місця Більського городища як центру переддержавного ут-ворення регіональної поселенської системи басейну р. Ворскла і співставлення його з містом Гелоном, де проживали племена будинів і гелонів.
Як зазначили учасники конференції, перспективи наукового, археологічного та музейного студіювання цієї унікальної пам’ятки — невичерпні. Більське городище — визначне надбання культурної спадщини України.
Цьогорічна наукова конференція «Більський феномен — 2018» поповнила скарбницю наукових здобутків археологічного та музейного загалу у вивченні Більського археологічного комплексу.
