Україна втратила 4 млрд гривень через недовидобуток природного газу на Полтавщині
Директор ГПУ «Полтавагазвидобування» Євген Палєнка дав брифінг для журналістів Полтави. Він розповів про пріоритети роботи компанії та соціальну взаємодію з громадами.
Через недостатню кількість ліцензій на видобуток у Полтавській області АТ «Украгазвидобування» збільшує видобуток вуглеводнів на Харківщині та Чернігівщині, а також інвестиції в ці регіони.
Невигідна математика
Протягом 2016-2018 років ГПУ «Полтавагазвидобування» отримало 63 відмови обласної ради щодо дозволів на нові площі для видобутку вуглеводнів або розширення вже існуючих. За підрахунками компанії, через це протягом 2017-2018 років у надрах Полтавщини залишилося 205 млн кубометрів газу.
А якщо Україна не видобуває власний газ — вона його імпортує. Середня ціна за 1000 кубометрів імпортного палива коливалася у межах 255-304 доларів. Якщо помножимо 255 доларів на обсяг невидобутого газу, то отримаємо 52 млн доларів. Це кошти, які ми витратили на імпортний газ, в національній валюті — майже 1,5 млрд (при курсі гривні до долара 26:1).
Брифінг Євгена Палєнка у «Полтавагазвидобуванні»
Учасники брифінгу також порахували, скільки грошей могла б отримати Україна і Полтавщина, якби ГПУ «Полтавагазвидобування» отримало свої дозволи. До речі, до тих 205 млн кубометрів невидобутого газу ще б додалися 7,4 тисяч тонн конденсату.
— У такому разі ми би сплатили державі близько 600 млн гривень податків. Але замість цього країна втратила 1,5 млрд. Тобто загальний негативний ефект для економіки України ми оцінюємо у мінус 2 млрд гривень, — підсумовує директор ГПУ «Полтавагазвидобування».
Що при цьому втратили місцеві громади? Так, Машівський район недоотримав 805 тисяч гривень, Котелевський — 417 тисяч, Карлівський — 309 тисяч. У стратегічній перспективі постраждають також і Полтавський, Решетилівський і Новосанжарський райони, тому що там йде поточний видобуток, додаткові розвідані запаси все чекають свого часу, але виходять за межі ліцензованих площ... на які облрада не видає дозволи.
— Так, нам можна не дати ліцензію на розробку нового родовища і віддати її іншій компанії, — зазначає Євген Палєнка. — Ділянки поруч з нашими діючими свердловинами не може отримати ніяка інша компанія згідно з постановою Кабміну № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами». І тому для мене не є логічними дії обласної ради, яка діє за принципом «так не діставайся же ти нікому». Я був на комісіях, розказував про ці нюанси депутатам. Що із дозволами ми зможемо збільшити видобуток газу, просто продовжуючи роботу на вже діючих родовищах. Без будівництва нових свердловин. Без додаткової розвідки. Впливу на екологію — жодного. Але нас поки що не чують.
Якщо так піде й далі, то ГПУ «Полтавагазвидобування» буде змушене скорочувати видобуток газу. І це при тому, що діє затверджена Кабміном стратегія «Україна-2020», в якій йдеться: країна за кілька років повинна вийти на 100-відсоткове забезпечення своїх потреб вітчизняним паливом.
Що солодше: рента чи соціальні угоди?
З початку 2018 року 5% рентних платежів від видобутку вуглеводнів «спустилися» на місцевий рівень. Уже за 9 місяців «Полтавагазвидобування» перерахувало до державного бюджету 7 млрд гривень. З них 353,7 млн надійшло до обласного, районних, сільських бюджетів та бюджетів ОТГ. До кінця року всі ці громади загалом отримають в 10 разів більше, ніж отримали за соцугодами минулого року — близько півмільярда гривень.
Ці цифри — підтвердження того, що прийняття закону про розподіл рентних платежів було «перемогою всіх», вважає Євген Палєнка. Громади отримали кошти за користування їхніми надрами. Депутати обласних рад — додаткові ресурси для розвитку краю. А підприємства з видобутку вуглеводнів — прозорі і чесні правила гри. Тому що рентні платежі — це обов’язок підприємства, а соціальні угоди є лише доброю волею соціально відповідальних компаній.
— Коли ми видобуваємо 1 тисячу кубометрів газу, ми сплачуємо не лише 1400 грн ренти, 70 з яких йде до місцевих бюджетів, а ще й 970 грн ПДВ та близько 300 грн податку на прибуток. Загалом, із кожної 1000 кубометрів держава отримує від компанії приблизно 2670 грн. Ради всіх рівнів мають бути зацікавлені у збільшенні видобутку. Це гроші, які можуть надходити до бюджетів вже сьогодні, — підкреслює директор ГПУ «Полтавагазвидобування».
Керівник зазначає, що існувала домовленість «Укргазвидобування» із Полтавською обласною радою на найвищому рівні. Нинішні керівники компанії Олег Прохоренко та Олександр Романюк вели переговори у 2016 році. Керівники Полтавщини запевняли їх тоді, що соціальні угоди будуть непотрібні після набрання чинності закону про розподіл рентних платежів. Але до цього моменту просили збільшити фінансування соціальних угод. Керівництво ГПУ «Полтавагазвидобування» так і зробило: суми на угоди зросли з 19 млн у 2015 і 2016 роках до 48 млн гривень у 2017. Тим не менш, отримали відмови вже 63 рази.
— Я дивився прес-конференцію голови облради Олександра Біленького, який говорив, що область планує отримати 250 млн гривень відповідно до соцугод. Наша компанія у вигляді рентних платежів дасть до півмільярда. Це вдвічі більше і ці кошти — прозорі. Крім того, давайте не говорити: «Сплати мені гроші», це радянський підхід. Говоримо: «Давай разом заробимо гроші». Газ є, ми готові розробляти існуючі родовища, готові інвестувати у розвідку нових і подальший видобуток там, — підкреслює Євген Палєнка.
Євген Палєнка
Така ситуація спонукала керівництво ГПУ «Полтавагазвидобування» прийняти нове рішення.
— У нас є спільні інтереси щодо збільшення видобутку газу. Чим більше ми видобуваємо, тим більше отримують громади у вигляді рентних платежів. Тому ми будемо відходити від практики соціальних угод з початку наступного року. Із обласною владою їх не укладатимемо взагалі. Але будемо співпрацювати з районами, сільськими радами й ОТГ. Причому соцугоди будуть тільки з тими, де ведемо розвідку, але не ведемо видобуток. І лише там, де через наші дії трапляється, наприклад, руйнація доріг, — резюмує директор ГПУ.
Як інвестиції тікають з Полтавщини
У 2017-2018 роках «Укргазвидобування» через своє газопромислове управління інвестувало у Полтавську область 6 млрд грн.
— Але могло б бути на 2 млрд гривень більше — якби у нас все склалося з дозволами. Що таке інвестиції? Це нові робочі місця, це робота для підрядних організацій — будівельників, перевізників і т.д. Мені, як полтавцю, прикро, що сотні людей залишилися без роботи. У той же час інші області демонструють інший підхід. Так, у 2016 році Харківська обласна рада надала 12 дозволів ГПУ «Шебелінкагазвидобування». За 1,5 роки у трьох місцях відкрили родовища, отримали видобуток — і рента йде до громад! Чернігівська обласна рада в цьому місяці дала дозволи по двох ділянках. Тож інвестиції, які планувалися для Полтавщини, зараз йдуть на Харківщину та Чернігівщину, — розводить руками Євген Палєнка.
Відсутність співпраці Полтавської обласної ради із ГПУ «Полтавагазвидобування» призвела до величезних втрат. Держава загалом недоотримала та втратила 4 млрд гривень. Це якщо скласти докупи кошти від невидобутого газу та від інвестицій, які не надійшли.
Що маємо у сумному підсумку? Громади Полтавщини втрачають кошти. Державне підприємство не може нормально працювати, платити податки, розвиватися і допомагати Україні стати енергонезалежною.
— Але ми будемо допомагати місцевим громадам, як добрі сусіди. Розчищаючи сніг взимку, виділяючи кошти на ремонт доріг, освітніх та медичних закладів. І все-таки ми сподіваємося знайти порозуміння з депутатами обласної ради, — підкреслює Євген Палєнка.
