Працівник «Полтавагазвидобування» Володимир Руденко: «Війна — те місце, де люди проявляться такі, які вони є насправді»
Володимир Руденко у складі 93-ої бригади прикривав наших військових у Донецькому аеропорті, а також Піски та Авдіївку. Лінійний телефоніст потрапив до артилерії, тому довелося і стріляти, і заряджати, і снаряди носити.
Володимир Руденко — електромонтер з ремонту та обслуговування Машівського ЦВНГК. Полтава, Машівка та Селещина — його рідні містечка. Одного дня у квітні 2014 року сільський голова вручив йому повістку: треба було з’явитися на перепідготовку. Як з’ясувалося, це була перша хвиля мобілізації, у найжахливіші часи цієї неоголошеної війни.
На роботі спочатку ніхто не знав, що Володимир Руденко, по суті, потрапив у горнило війни. Він розповідає, що дуже допомагали волонтери. Приміром, форма, яку він отримав з товаришами по службі, розлізлася вже через місяць. Нормальних харчів також не вистачало. А якраз їжею ділилися із місцевими, яким теж доводилося несолодко. Говорили із ними про різне. І, хоча, конфліктів не траплялося, було видно: хто із них підтримує Україну, а хто — ні.
— Годували та охороняли полонених сепаратистів. Час від часу їх привозили до нас, а потім забирали розвідники. Не чіпали їх і не розмовляли (нам заборонили), хоча були питання до них, звісно, — розповідає Володимир Руденко. — Війна — те місце, де люди проявляться такі, які вони є насправді. У нас був дружний колектив товаришів по службі — хлопці з Полтавщини, з Дніпра, Запоріжжя, Кривого Рогу. У мене друг є з Гадяча, разом з яким служили з першого дня. Потрапив на посту під мінометний вогонь, залишився без руки. Тепер спілкуємося, допомагаю йому, а він — не втратив віру в життя, працює.
Володимир Руденко
Через рік служби Володимир Руденко демобілізувався. А за кілька місяців нашим воїнам довелося здати Донецький аеропорт...
— Тим, хто пройшов АТО, хочеться більшої підтримки з боку суспільства — моральної у першу чергу, — говорить Володимир Руденко. — А всім тим, хто сьогодні там, на Донбасі, бажаю не вішати носа, сподіватися на краще і тримати оборону.
