Веломаршрут на вихідні: Вільшанська Сельва
Сельва — географічна термін, яким називають вологі тропічні ліси таких країн, як Бразилія, Венесуела, Перу, Колумбія тощо (Вікіпедія)
Вільшана (Вища і Нижня) — населені пункти Тростянецької сільської ради Полтавського району...
Дивно... Що поєднує ці два настільки далекі і непоєднувальні визначення?... Але ні. Є спільне. Це — вологий ліс. Між Вищою і Нижньою Вільшаною простирається лісний масив, який навіть в найспекотніші літні дні залишається вологим, а грунт доріг не висихає. Мало того, після дощів цей ліс практично непроїзний. Звичайно, він не ідентичний лісам Амазонки, але риси «в Сельві має місце сильна заболоченість, рослинний та тваринний світ відрізняє буйство фарб і різноманіття видів...» можна сміливо віднести і до Вільшанських лісів.
Отже, Ви вирішили на вихідні відвідати Сельву? Ласкаво просимо до Вільшан! Але майте на увазі, що під час подорожі Ви практично не побачите асфальту а велосипед по закінченню поїздки прийдеться трошки помити... Однак Ви гарантовано отримаєте задоволення. Широкі краєвиди, непередавані словами фарби та пахощі, абсолютно незвична для Полтавщини атмосфера вологих лісів... Це — справжнє крос-кантрі!
Початок маршруту від дорожнього знаку «Розсошенці» на трасі Полтава-Олександрія (виїзд в бік Кременчука) з лівого боку. Треба рухатися ґрунтовою дорогою вздовж траси до повороту ліворуч вздовж дубової посадки, і далі — самою накатаною польовою дорогою. Якщо посіяна культура низькоросла, або поля вже прибрані, то вже звідси можна бачити чудові краєвиди. Річ у тім, що ця місцевість — своєрідне плато, яке панує над навколишнім ландшафтом. Можна побачити Розсошанський, Тростянецький ліси, вид на «Мачухівську» гору. Дорога починає забирати трохи правіше і починається спуск. Це спуск (як це не дивно звучить) у Вищу Вільшану. Треба бути обережним — спуск стає дедалі крутішим, а дорожнє покриття — гіршим. З’являється глибока колія, а нижче — доволі крупний гравій. Якщо не впевнені в своїх силах, краще спішитися і пройти цей шлях пішки.
По дорозі ми спускаємося в яр. Село простирається ліворуч, а прямо веде доріжка, яка перетинає струмок, і, повернувши ліворуч, повз дачі виводить в дуже мальовниче урочище. Лісові галявини. Порослі березою косогори... Треба рухатися, не змінюючи попереднього напрямку, практично зарослою дорогою до краю лісу. Тут — роздоріжжя. Одна дорога пішла прямо, інша забирає круто ліворуч. Наша — друга. До речі, на роздоріжжі мисливська альтанка. Можна зупинитися і перепочити.
Звідси і починається «Вільшанська Сельва». Готуйтеся до екзотики. Твердий і комфортний луговий грунт перетворюється на вогкий дерен... Колеса, якщо у вас не агресивний протектор, починають проковзувати при більш інтенсивному педалюванні... Інколи треба спішитися і йти, бо їхати важкувато... Але ж це — джунглі! Виїжджаємо на напівзруйнований міст... Розводимо рукою ліани, щоб проїхати... Якщо Ви ще не відчули себе Індіаною Джонсом, то саме зараз час це зробити!
Після моста — невеличкий підйом до квартального стовпчика і поворот на 90 градусів праворуч. Цією дорогою виїжджаємо на луки, і далі — на Нижню Вільшану. Маршрут закінчено. З Нижньої Вільшани до Полтави доїжджаємо асфальтовою дорогою через Сапожино, Пожежну Балку, Великий Тростянець, Щербані. Відстань до міста — близько 20 км.
Але якщо Вам ще не досить вражень, можна продовжити. В Сапожино є виїзд на луки — від асфальтованої дороги праворуч йде ґрунтовка, яка виводить нас на місток через потік. Його не потрібно перетинати, а рухаємося по «цьому» боку струмка ґрунтовою дорогою. Їхати кілометрів зо два, поки «головна» дорога не відверне круто ліворуч. Цей шлях тепер пролягає вздовж Ворскли, час від часу виходячи на її берег. Для любителів купатися — чудові дикі пляжі, інколи навіть обладнані мисливськими альтанками. Заблукати практично неможливо. Якщо Ви заберете круто вправо, то просто «впретеся» в річку, і залишиться повернутися на попередню дорогу. А ліворуч їхати не потрібно. Та й нікуди. Ця дорога лісами (не такими вогкими, як Вільшанські, але не менш мальовничими) і луками виведе до всім відомого села Буланове, безпосередньо до підвісного містка. Звідси в Полтаву також можна дістатися кількома шляхами. Або асфальтованою дорогою від Буланово до Полтави, або лівим чи правим берегом Ворскли, рибацькими та мисливськими стежками. Але про це — в наступному матеріалі. Гарних Вам вражень!
Більш детальний опис і карту-схему можна побачити на сайті проекту «ВелоКраїна. Полтавський край запрошує» (http://bikeland.pl.ua/)
Під час підготовки матеріалу було використано фото, розміщені на ресурсі Google Earth.
Тарас КУНПАН, директор Полтавського районного туристично-інформаційного центру