Розмір тексту

Важливий бій: як громадські організації долають корупцію на Полтавщині

Громадські організації, які хочуть викорінити корупцію в суспільстві, найчастіше вказують на проблеми в органах влади та судах.

80% населення України вважають боротьбу з корупцією в Україні неуспішною. Більше того, 46% називають її повністю провальною. Такими є дані соціологічного дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова. І це при тому, що кількість державних органів, які змагаються за подолання корупції у державі, останнім часом зростає.

Натомість опитані бачить активних борців з корупцією у журналістах (26%), серед населення (12%), у західних партнерах (11%) та в антикорупційних громадських організаціях (21%). Ми вирішили подивитися, які ж полтавські ГО долучаються до боротьби з корупцією на місцевому рівні і наскільки вони у цій справі успішні.

Фільтруй

У діяльності ГО «Полтавська платформа» є одразу кілька напрямків, які можна назвати антикорупційними. Керівниця організації Альона Гончаренко координує проект «Чесно. Фільтруй суд» у регіоні. Займається цим напрямком вже більше двох років.

— За два роки моніторингу суддів Полтавської області по судових реєстрах, аналізу декларацій, відкритих даних про наявність майна, кримінальні провадження та інше знайшли немало порушень. Йдеться про неправдиві дані в деклараціях, майно, записане на родичів, різноманітні випадки недоброчесності.

Один з таких випадків пригадує тут же: суддя Господарського суду Ігор Кльопов, який вів банківські справи, придбав автівку у кредит під нуль відсотків. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів зазначили, що у банку, де кредитувався Кльопов, таких відсотків зроду не було. Він парирував: спеціальну акцію якраз у той момент проводив автосалон. Чому пів-Полтави одночасно з ним не використали унікальну можливість купити автомобіль, невідомо. З травня 2018 суддя знову працює.

— Під час конфлікту між суддею Октябрського райсуду Ларисою Гольник та його головою Олександром Струковим, про який нині знає вся Україна, ми також виявили, що багато суддів складали присягу ще в Радянському Союзі. Тобто, зовсім не цій державі, в якій зараз живуть. Ми піднімали це питання перед Вищою радою правосуддя, звертали увагу Верховного суду. Але жодної притомної реакції не було.

Судді Струков та Гольник отримали догани від Вищої ради правосуддя | Фото: vru.gov.ua Судді Струков та Гольник отримали догани від Вищої ради правосуддя | Фото: vru.gov.ua

Вища кваліфікаційна комісія суддів не дуже реагує на аналітичні записки та звернення активістів. Звісно, їх беруть до розгляду, але до серйозних результатів відносно недоброчесних представників Феміди це не призводить.

Також портал «ЧЕСНО. Фільтруй суд» моніторив доступність відеозйомки судових засідань для громадян та представників ЗМІ (у Полтавському Апеляційному, наприклад, координаторці було двічі відмовлено в цьому). А зараз формує базу профайлів усіх суддів першої інстанції в Україні.

Портал «ЧЕСНО. Фільтруй суд» формує формує базу профайлів усіх суддів першої інстанції в Україні Портал «ЧЕСНО. Фільтруй суд» формує формує базу профайлів усіх суддів першої інстанції в Україні

— Ми завершуємо процес збору інформації про всіх 180 суддів Полтавської області. Потому візьмемося за серйозний аналіз цих даних. Зараз ця процедура спростилася, бо антикорупційні ГО отримали можливість, наприклад, аналізувати декларації в автоматичному режимі. Загалом я вважаю судову реформу однією з найважливіших, тому взялася за цей напрямок. Ми почали під час процесу люстрації, який відбувався в Україні. Зараз змушена констатувати, що реформування судової влади у нас «відкотилося» назад.

Іще один антикорупційний напрямок — прозорість діяльності міської та обласної влади: аналіз проектів рішень, декларацій обласних та міських депутатів. Там теж є на що подивитися.

Наприклад, секретарка міськради Оксана Деркач довгий час їздила на авто, якого у її декларації не було. При цьому воно також не було службовим. Або ж завдяки аналізу проектів рішень вдалося з’ясувати, що підряд від управління освіти Полтавського МВК отримала фірма дружини очільника міського управління ЖКГ Сергія Сінельніка. Здавалося б, йдеться про конфлікт інтересів. Однак правоохоронці порушення чи взаємозв’язку не побачили: мовляв, управління все-таки різні, а все інше — надумане. Але найбільша «знахідка» — декларація вже колишнього депутата облради Юрія Лебедина. Член фракції «Батьківщина», голова Ради директорів ТОВ «Чиста криниця», не задекларував 22 своїх підприємства. На запитання журналістів та активістів не відповідав, слухавку не брав. Після відкриття кримінального провадження постало питання про позбавлення його депутатського мандату. Утім, у липні 2018 він сам раптом подав заяву про припинення депутатських повноважень, яку підтримали колеги.

— Не можна сказати, що правоохоронці ігнорують наші звернення з того чи іншого приводу. Але до значимих результатів це не призводить. Іноді — через законодавчі складнощі. Наприклад, конфлікт інтересів дійсно важко у нас довести, і за це часто просто не хочуть братися. Розуміють, що у підсумку це ні до чого не призведе. Іноді — не вважають наявність не задекларованої квартири чи машини такою вже проблемою і тому, здається, не докладають зусиль для розслідувань у цьому напрямку чи, тим більше, відповідальності. Ми звертаємося до Нацполіції, СБУ, НАЗК, НАБУ — залежно від того, про кого йдеться. Але більш-менш вмотивованими «копати» видаються" саме останні.

Здається, сенсу займатися напрямком антикорупції з огляду на вищевказані обставини небагато. Але сама Гончаренко так не вважає:

— Раніше всі знали про корупцію, але вона ніби була прихована за дверима. Хабарник замість осуду для багатьох вважався «красавчиком»: мовляв, досяг, зумів, викрутився, використав можливість. Зараз, коли це всебічно висвітлюється, громадського осуду стало більше. Але навіть і найближчі до хабарника кола ніби дистанціюються від нього. Тепер вони бояться, що їх у це втягнуть, «вимажуть». І це, вважаю, той результат, який показує, що зміни у суспільній свідомості таки відбуваються.

Крім антикорупційного напрямку, «Полтавська платформа» займається активізацією громад, підтримкою місцевих ініціатив. Гончаренко переконана: «спустити зверху» зміни так, щоб вони були підтримані суспільством, важко. Запит має йти «знизу». Активна громада якраз і буде зацікавлена у прозорості роботи міської влади, рішень, розподілу коштів — і вимагатиме ці дані від місцевої влади сама.

Все прозоро

Наприкінці 2017 року в Полтаві відбувся клепто-тур — екскурсія найбільш визначними корупційними пам’ятками міста. Йдеться, зокрема, про відвідування підземних переходів у центрі, які не можуть відремонтувати вже близько року, хоч гроші на них виділялися і довиділялися. Про спотворені будівлі Дворянського зібрання та Кадетського корпусу, чий занепад почався з не зовсім законної передачі їх в оренду чи навіть власність приватним особам, та про інші об’єкти. Організатор екскурсії — активіст громадського моніторингу публічних закупівель Олексій Северин (ГО «Східно-європейська академія наук»). Таку просвітницьку діяльність він вважає важливою у справі боротьби з корупційними проявами. Інформований — значить, озброєний. Громадяни, що мають достатню кількість даних про те, що відбувається у їхньому місті з розподілом бюджету, залученням інвестицій, використанням комунальної власності та ін., робитимуть більш обдуманий вибір, ухвалюватимуть обґрунтовані рішення і взагалі братимуть активнішу участь у житті міста, вважають активісти.

Клепто-тур «Корупційна Полтава» Клепто-тур «Корупційна Полтава»

Олексій Северин тривалий час аналізував державні закупівлі у різних сферах, що здійснювалися через систему електронних торгів «Прозорро».

Свої «знахідки» публікував на сторінці «Держзакупівлі Полтавщина» у ФБ. Короткі чіткі тексти з обов’язковими скрінами, фотокопіями документів, знімками дійових осіб та посиланнями на документи:

«Якщо твоя мати керівник апарату суду в Зінькові — то твоїй 7-місячній фірмі (зареєстрованій в Києві) відділ освіти Полтавської районної державної адміністрації залюбки (без тендеру) дасть підряд на ремонт Тахтаулівського НВК на 780 505 грн.»

І його публікації викликають чималий резонанс: як серед простих читачів, так і серед журналістів-розслідувачів. Северин переконаний: цей успіх пояснюється тим, що він використовує лише точний фактаж. Жодних неперевірених інсайдів.

— Наукова діяльність навчила мене працювати з даними. Аналізувати їх. Мені достатньо інформації, яка міститься у відкритих джерелах. До того ж, завжди стараюся дійти суті. Якщо я не розумію, як складається кошторис, наприклад ,то обов’язково консультуватимуся з тим, хто розуміє. Важливо, щоб інформація, яку подаєш, відповідала дійсності, — каже Северин.

Саме ГО «СЄАН» першими звернули увагу на негаразди з реконструкцією обласної філармонії.

— Аналізуючи закупівлі у великій кількості, спілкуючись з колегами з інших регіонів, ми знали, що в інших були проблеми з львівською фірмою «Ві Ай Пі. Будівельна компанія», яка виграла тендер на реконструкцію філармонії, запропонувавши найнижчу ціну. Тому зразу насторожилися. Ця фірма бере будівельні підряди, але, насправді, не має робітників, щоб їх виконувати. Тому по факту шукає, хто зробить обіцяне нею задешево. Звісно, не завжди успішно. Спочатку ми запросили документи про вже виділені кошти, перевірили, як ідуть роботи. І, коли зрозуміли, що вони не встигають освоїти кошти, почали про це писати. До речі, обласний департамент будівництва — це та структура, яка будь-які акти виконаних робіт видає на першу ж вимогу. Думаю, так повинні працювати всі чиновники.

Утім, замовник реконструкції — Департамент будівництва, архітектури та ЖКГ Полтавської обладміністрації — у цій ситуації не стояв осторонь. Більше того, ініціював припинення співпраці з недобросовісним підрядником. Невдовзі було оголошено про розірвання угоди, а далі, після великої кількості судових засідань, гроші повернули в бюджет.

— Ми кілька разів зверталися до правоохоронців з повідомленням щодо злочину. Але якось важко йде: частіше повідомляють, що складу злочину не виявлено. Особисто мені здається, що ефективніше оприлюднювати виявлене у соцмережі. Здається, сторінку «Держзакупівлі Полтавщини» і взагалі медіапростір таки уважно моніторять і чиновники, і правоохоронці. І потім ми бачимо, як ухвалюються рішення з урахуванням того, що ми оприлюднили. Також іноді правоохоронці звертаються до нас по консультацію. Звісно, стараємося надати всю інформацію, яка б спростила їм розслідування порушень у цій сфері. Разом з Поліною Колгановою, яка зараз очолює Центр компетенції «Дозорро» у Полтавській області, проводили навчання для працівників управління боротьби з економічною злочинністю. Може, комусь це здасться смішним, що громадські активісти навчають правоохоронців. Але зараз дійсно з’явилося багато інструментів, які можуть зробити їхню роботу результативнішою і простішою.

«Дозорро» «Дозорро»

На тренінгах, які активісти проводять для державних службовців, журналістів, представників громадськості, їм ставлять багато запитань і взагалі виявляють великий інтерес. Особливо — чиновники з районів. Завдяки навчанням вдається попередити порушення. Часто справа у тому, що не всі учасники держзакупівель мають достатні знання, посада голови тендерного комітету — часто додаткове навантаження, яке падає на людину, мов сніг на голову.

Оприлюднені результати моніторингу допомагають створити кейси, які стають у нагоді іншим змовникам та постачальникам. У багатьох випадках також достатньо вказати на порушення, яке ще тільки може відбутися — й учасники самі його виправляють. Крім того, така інформація показує громадянам, наскільки ефективно працює місцева влада у цьому напрямку: чи старається зекономити бюджетні кошти, чи готова працювати відкрито.

З відносно недавніх «знахідок» ГО «СЄАН»: дві пов’язані між собою фірми змагалися за енергосервіс полтавських установ. Ціна питання — кількадесят мільйонів гривень. Активістам та журналістам, яких зацікавила тема, вдалося встановити, що фірми зареєстровані за однією адресою, мають однакові номери телефонів, а також вже неодноразово брали участь в одних і тих самих тендерах, причому часто інших учасників взагалі не було. Цілком може йтися про змову, однак такі висновки звісно, можуть робити лише відповідальні органи.

Загалом ГО «СЄАН» об’єднує науковців з багатьох країн, які займаються дослідницькою діяльністю у різних напрямках. Але у 2016 корупція почала заважати їхній діяльності, каже Северин, і громадська організація обрала для себе такий напрямок боротьби з явищем.

— Кілька років тому у Полтавському техуніверситеті, де я тоді працював, почалися гоніння на викладачів з кафедри архітектури. Мені не подобалися ці дії ректора і його прибічників, однак вголос я про це не сказав. Що ж, все логічно: пізніше «прийшли за мною». Створили такі умови, що з університету довелося звільнитися. Я усвідомив, що стояти осторонь і робити вигляд, що корупція в країні тебе не стосується, більше не можна.

Утім, зараз точка прикладення зусиль пана Северина змістилася: нещодавно він очолив обласну агенцію з енергоефективності. Але впевнений, що колеги з ГО продовжать роботу:

— Бували часи, коли руки зовсім опускалися. Здавалося, що це нікому не треба, що реакції немає й не буде. Але потім ми помітили, що наші публікації в групі на ФБ, у ЗМІ дають ефект. Фігуранти інших закупівель поводять себе вже обережніше, стараються не допускати порушень. Ті, кому раніше вказували на помилку, здебільшого стараються більше так не робити. Та й ставлення до занадто хитрих постачальників з боку замовників міняється. Добре ім’я таки дорого коштує.

Корупція в Україні — не лише інституційна, але й ментальна проблема. Довгі роки для більшості, навіть попри начебто осудливе хитання головою, корупціонер був «людиною успіху»: тим, хто вдало використав свою посаду, тим, хто не втратив можливість, тим, хто взяв від життя максимум. Каральної функції правоохоронних органів, навіть за умов їх ідеальної роботи, недостатньо, щоб викорінити це явище у країні. Потрібні зміни у суспільній свідомості, і ось тут роль громадських організацій не переоцінити. Широкий розголос, навчання, пояснення як для учасників закупівель, так і для пересічних громадян, які мають розуміти усі важливі процеси у державі, якраз і працюють на те, щоб ці зміни таки відбулися.

Катерина ГОРДА

Полтавщина:

Запропонувати тему