Розмір тексту

«Я б в рабочие пошел»: перші наслідки реформи профтехосвіти на Полтавщині

Як освітяни та роботодавці області рухають реформу професійно-технічної освіти?

Полтавщина шукає робітничі таланти

— У мене 300 чоловік — дефіцит робочої сили на підприємстві. Потрібні токарі, фрезерувальники, — зазначив на червневому форумі «Полтавщина індустріальна» Сергій Змієвець. Він — голова правління Полтавського регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців, голова правління Полтавської обласної організації роботодавців, голова правління ВАТ «Лтава».

Брак і недостатня кваліфікація робітничих кадрів — одна із тем, яку порушували керівники підприємств у сферах машинобудування, видобутку вуглеводнів та АПК під час форуму.

Засновник ТОВ «Білагро» Віктор Кордубан Засновник ТОВ «Білагро» Віктор Кордубан

— Із Полтави і Миргорода веземо людей на роботу в Білоцерківку. Аби громада розвивалася, вони тут не тільки працювати, а й жити повинні, — говорив голова ради директорів ПП «Білоцерківська агропромислова група», засновник ТОВ «Білагро» Віктор Кордубан.

Його підприємство будує гуртожитки для працівників. Розраховує на осіб віком 40+, тому що вони не прагнуть виїхати за кордон, як молодь.

Як «заякорити» людей, аби їм хотілося жити і працювати вдома? Директор з видобутку та переробки вуглеводнів ТОВ «ДТЕК Нафтогаз» Олексій Раптанов знає секрет. Від нього працівники не тікають шукати кращої долі, тому що діє формула «успіх = влада + бізнес + наука».

А що ж наука? На Полтавщині у червні на семінар-нараду щодо профтехосвіти зібралися спеціалісти з усієї України та гості з Польщі. Представник Міносвіти Катерина Мірошниченко зазначила:

— У Німеччині 70% випускників шкіл ідуть саме у професійну освіту. Отримують достойні заробітні плати та перспективи розвитку. У нас же 80% випускників шкіл мають дипломи про вищу освіту, значна частина з яких — безробітні. Натомість затребувані на ринку праці — робітничі професії.

Освітяни ознайомилися з досвідом роботи Решетилівського професійного аграрного ліцею імені І. Г. Боровенського. Тут хороша база як для теоретичного, так і практичного навчання. Завдяки ФГ «Сади Полтавщини» учні вирощують ягоди та фрукти. Розпочалася реконструкція гуртожитку ліцею, вже діє сучасний спорткомплекс.

Учні і викладачі Решетилівського професійного аграрного ліцею ім. І.Г. Боровенського Учні і викладачі Решетилівського професійного аграрного ліцею ім. І.Г. Боровенського

У ПТУ в ОТГ шансів немає

Викладачі ПТУ № 49 у Красногорівці переживають: триває процес його приєднання до ліцею в Решетилівці. Збиралися комісії з питань освіти у Великобагачанській та Решетилівській РДА, які це питання узгодили. Міносвіти об’єднання погодило.

— Ніхто з працівників ПТУ № 49 ображений не буде, — підкреслює директор ліцею ім. Боровенського Ніла Спільна. — У них, на жаль, немає іншого виходу, ніж приєднання до нас. Бачу дві причини: слабка матеріально-технічна база і низький авторитет самого закладу. Підкреслю, не викладачів, а закладу, тому що з Красногорівки діти роз’їжджаються до крупніших сіл і міст. А до нас їдуть і з Глобиного, і з Багачки, і з Козельщини, і місцевих багато.

Контингент ПТУ № 49 — 130 дітей. Натомість в Решетилівському ліцеї у гірші часи було 250 учнів, нині — 350.

— Я за укрупнення ПТУ із передачею безперспективних закладів на баланс місцевих рад, де вони розташовані. Тому що майбутнє сіл — не за ПТУ, а за якісними садочками і школами. От якраз їх скорочувати не можна, — переконаний голова Білоцерківської ОТГ Іван Лещенко.

На території його об’єднаної громади і знаходиться ПТУ № 49. Білоцерківська ОТГ — одна з найкращих в Україні. Іван Лещенко минулоріч пропонував ОДА на базі приміщень красногорівського училища створити молодіжний культурно-розважальний центр. Але земля і майно профтехнічних закладів залишаються на балансі Міносвіти. Хоча фінансування поточних видатків, зарплат, комуналки, ремонтів, закупівлі нового обладнання держава «повісила» на ОДА та обласні центри.

У ПТУ № 49 в Красногорівці Великобагачанського району У ПТУ № 49 в Красногорівці Великобагачанського району

Директор ПТУ № 49 Ігор Гавриленко неочікувано підтримує керівника ОТГ:

— Об’єднання кількох професійно-технічних закладів не означає припинення діяльності одного з них, але не вирішує основного: демографічної проблеми у сільській місцевості. Молодь вишукує можливість виїхати до міста, працевлаштуватися за кордоном. І тому перспектив у об’єднанні двох закладів освіти я не бачу. Крім того, маємо свій біль. У 90-х наше ПТУ отримало виробничі приміщення у селі Софино Хорольського району. Там ще за царя з’явилася навчальна столярно-колісна майстерня. З 1996 року навчання у Софино не проводиться. Ні в оренду здати, ні продати, ні даром віддати тамтешні приміщення ми не можемо, бо — власність Міносвіти. Потрібні роки, аби будівлі стали комунальною власністю громади. Шкода, що Івану Васильовичу не вдалося реалізувати задумку про молодіжний центр. І для Красногорівки він би благо зробив, і наших працівників працевлаштував би.

Від Красногорівки до Софиного — 60 км, від Решетилівки до Софиного — 100 км. Що буде із софинською майстернею після реорганізації ПТУ № 49, поки що ніхто не знає.

Ким бути?

— Діти хотітимуть вступити в профтехнічні заклади. Наша головна мета — виховати в них таке бажання. Для цього популяризуємо професії робітничі та у сфері обслуговування, повертаємо повагу та інтерес до них, — підкреслює директор Департаменту освіти і науки ОДА Олена Харченко.

Керівники Департаменту освіти і науки ОДА Олена Харченко Керівники Департаменту освіти і науки ОДА Олена Харченко

121 професію опановують 10 тисяч учнів та слухачів в професійно-технічних закладах області. Освітяни прогнозують: реформа збільшить їхню кількість. Для цього діє регіональна рада професійної освіти (стейкхолдерів). Розроблений регіональний план розвитку професійно-технічної освіти Полтавської області на 2016-2018 роки. Прийнята Стратегія створення нового освітнього простору професійної (професійно-технічної) освіти Полтавської області на 2017-2020 роки.

Що конкретно відбувається? Існуючі заклади об’єднуються у регіональні центри професійної освіти. У 2017 році на базі семи ПТУ створені центри у Кременчуці та Зінькові, а також вище професійне училище у Горішніх Плавнях.

Професійний ліцей сфери послуг у Полтаві та регіональний центр професійно-технічної освіти у Зінькові у рамках пілотного проекту уряду відкрили новітні навчально-практичні центри із професії «Швачка. Кравець. Закрійник».

Кременчужанин на міжнародних змаганнях «Золотий кубок Лінде» Кременчужанин на міжнародних змаганнях «Золотий кубок Лінде»

Завдяки професійним перемогам дітей освітяни Полтавщини краще бачать напрямки для реформування. Так, учні вищого професійного училища № 7 у Кременчуці щорічно здобувають призові місця на Міжнародному конкурсі молодих (до 20 років) зварників «Золотий кубок Лінде» в Чехії. Недарма на базі закладу створюється тематичний регіональний центр професійної освіти. А наукова робота творчого колективу училища та роботодавців про інноваційне навчання зварників висунута на здобуття Державної премії України в галузі освіти 2018 року в номінації «Професійно-технічна освіта».

Вихованці Полтавського вищого професійного училища ім. А.О.Чепіги протягом 2016-2017 років вибороли призові місця у конкурсі професійної майстерності Worldskills Ukraine у компетенціях «Кондитерське мистецтво» та «Кулінарне мистецтво».

Готуємо разом з Європою

Найперспективніше нововведення реформи — дуальна освіта. Це, по суті, паралельне навчання у закладі та на виробництві. Така модель освіти набула популярності у Німеччині в 60-х роках, поширилася на інші країни світу.

З 2017 року в Україні триває експеримент з дуальною освітою. 38 закладів задіяно у ньому. Міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців у Хоролі за дуальною моделлю навчає кухарів.

Дуальна освіта у Хоролі дає хороші результати Дуальна освіта у Хоролі дає хороші результати

— 13 наших хлопців і дівчат уже рік так провчилися. 31% їхнього часу йде на теорію, інше — практика. Виробниче навчання раніше вони б проходили у нашій лабораторії, а тепер — на виробництві, в ресторані «У сестер» чи в кафе «Наталка Полтавка». У результаті ми економимо електроенергію, розхідні матеріали, час викладачів і державні кошти. А роботодавці готують персонал під свої стандарти і обладнання. Діти ж набувають професійних прийомів під час навчання і стовідсоткове працевлаштування. Тристоронній договір між ними, закладом і роботодавцями це гарантує. Крім того, навчаючись, молодь починає заробляти. За виробничу практику половину заробленого отримують самі діти, інше — наш заклад, — розповідає директор центру Віталій Заєць.

Він з колегами порівняв експериментальну групу із звичайною. Показник «успішність» стабільно високий у всіх. А показник «якість знань» на 10% кращий у майбутніх кухарів, що вчаться за європейською моделлю. Головою державної кваліфікаційної комісії є головний технолог ресторану «У сестер» Олександр Горбань. Тому оцінювання дітей — справедливе, наголошує Віталій Заєць.

Експеримент з дуальною освітою у міжрегіональному центрі виявився настільки успішним, що керівник планує його поширити на інші професії. Але зміни також стимулює конкурент — Хорольський агропромколедж. Тож на базі очолюваного Віталієм Зайцем закладу створюється черговий регіональний центр профтехнічної освіти. Його філією стане ПТУ № 53, що за 30 км у Войнисі Лубенського району. Тож майже 300 учнів з двох закладів отримають кращі життєві перспективи, переконаний керівник.

Чому саме з кухарів почалася дуальна освіта на Полтавщині? Міжнародна траса М-03, вздовж якої розташовані готельно-ресторанні комплекси, диктує свої умови. Тільки у Хорольському районі, крім згаданих, робочих рук потребують «Старий млин», «Едем», «У тещі», «Мадрид», «Каспій».

Модель дуальної освіти на українському ґрунті приживеться, впевнені експерти ГО «Український центр європейської політики». По-перше, у нас уже є досвід. У радянські часи подібна освіта була у втузах (рос. высшее техническое учебное заведение, завод-втуз). По-друге, у нас просто немає вибору: Україна підписала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. У статті 432 описані наші зобов’язання розвивати національну систему профтехосвіти. Зокрема, маємо створити національні механізми прозорості та визнання кваліфікацій та компетенцій.

— Поки що не прийнятий законопроект «Про професійну освіту» та відповідні законодавчі акти. Наші професійно-технічні заклади часто працюють із морально застарілою та фізично зношеною навчальною базою, без доступу до інтернет-технологій. У першу чергу це стосується спеціальностей у сфері сільського господарства, транспорту, металообробки, деревообробки, швейного виробництва. Тому на обласному рівні оптимізуємо мережу закладів і вкладаємо кошти в їх оновлення. Сприяємо державно-приватному партнерству. І, звичайно, плануємо набір дітей з урахуванням потреб ринку праці, — резюмує керівник освітян Полтавщини Олена Харченко.

Анна ДОВГОШЕЙ

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему