Розмір тексту

Художник за фахом Юрій Чамара розробив візуальний стиль «Полтававодоканалу» і продовжує його вдосконалювати

Юрій Чамара вже 16 років працює у «Полтававодоканалі». Нині він — ветеран праці комунального господарства. Фахівець створив візуальний стиль підприємства і працює над його вдосконаленням.

Творчі здібності спеціаліст розкрив у 24 роки

Юрій народився у Владивостоці. Сюди його батька — льотчика-торпедоносця морської авіації, який родом з Ковалівки — відправили на службу. Навчався «водоканалівець» в Курському педагогічному інституті на художньо-графічному факультеті:

— На четвертому курсі зустрів однокласника, розпитав про те, чим займається. Той запросив додому — подивитися на власні очі. Наступного дня я забрав «заліковку» і вчився у друга малювати. Він підготував мене до вступу у Санкт-Петербурзьку (Ленінградську) державну художньо-промислову академію імені О.Л. Штігліца.

Юрій Чамара Юрій Чамара

Нинішній «водоканалівець» завжди працював як художник

До «Полтававодоканалу» Юрій Чамара працював на художньому комбінаті, де оформлював музеї Полтавської битви, Панаса Мирного, музей-заповідник Антона Макаренка в Ковалівці і Диканський історико-краєзнавчий музей імені Дмитра Гармаша.

— Оформлення міста було на наших плечах: свята, церемонії і виставки. Спочатку приїжджали партійні чиновники і вирішували, яку роботу перевісити, яку показувати не можна, — розповідає художник.

Він згадує процес відбору картин в художньому салоні «пижиковими капелюхами» — партійною елітою 80-х років:

— Я стояв в кутку, чоловіки зупинялися коло робіт, питали автора і виносили вердикт. Віталася ідеологія: серп і молот, а художники виставляли все, що малювали. Моя робота «Діонісій», де були зображені святі, там теж висіла. Друг казав, що вона «не пройде» відбір. Я відповів, що не тільки «пройде» — їй всі кланятимуться, і переклеїв інформацію про автора та картину під неї. Усі нахилялися туди, коли читали, в одного навіть впав капелюх. Картину відібрали на виставку в Києві, там купили і відвезли до Австрії.

Митець не прихильник продажу картин 

Пан Юрій мав майстерню біля Білої альтанки, де займався батиком на крепдешині, глиняними виробами. Газетами 60-х років про першу людину в космосі зовні обробив свою машину «ЗАЗ». У Спілці художників України з 1995 року.

— Мріяв написати Діонісія, Андрія Рубльова і зараз пишу Феофана Грека. Не люблю продавати картини, роблю це зрідка — буває з виставок беруть, здебільшого дарую друзям. Пишу їх, коли є натхнення, через проблеми зі світлом в майстерні творю вдома. Буває, місяць не торкаюся, буває — за день дві картини, — пояснює пан Юрій. — Музей для художника — похорон: віддаєш свою роботу, за півроку повертаєшся туди — тебе вже просять купити квиток.

Робота Юрія Чамари — «Діонісій» Робота Юрія Чамари — «Діонісій»

«Яєчня» «Яєчня»

Працівник підприємства пише картини не лише на релігійну тематику. Друзі-художники полюбляють його роботу «Яєчня», пропонують помінятися. Однак існує поняття «власність художника», тож автор зберіг улюблену картину. 

Свої роботи Юрій Чамара виставляв в «Художньому салоні» та на виставках у Києві.

Фахівець творчо підходить до своєї роботи

У перший рік роботи він розробив герб підприємства, колір і лайтбокси із буквами «Водоканал» для будівлі виробничої бази й інших об’єктів. Оформляв й різні об’єкти підприємства: таблички на двері, дорожні знаки на в’їздах, машини «аварійки». 

«Аварійка» «Аварійка»

— Синій та білий були брендовими кольорами, їх ми застосовували всюди, навіть в дрібницях. Зараз думаємо про перефарбування машин в один — синій колір із написами великими буквами — розповів спеціаліст. — Над цією ідеєю зараз працюємо.

Юрій Чамара розробив стиль підприємства: від табличок на дверях і до дизайну кімнат

Усі служби підприємства не можуть обійтися без пана Юрія. Так для абонвідділу він графічно оздобив інформаційні стенди. Реконструював музей і оформляв міжнародну виставку на першому водозаборі у 2000-х роках, почесні дошки й очисні споруди. Фахівець працював з районними дільницями і полтавськими об’єктами підприємства:

— Екс-директор Валерій Ченчевий був людиною творчою. Разом придумали оформлення диспетчерської у вигляді підводного човна — вікна як ілюмінатори, зоряне небо. Адже люди там працюють цілодобово, тож приміщення повинно бути затишним і гарним. Розробляв і спецодяг колегам.

Прес-служба «Полтававодоканалу»

Техпідтримка

Редактор проекту:
Ліана Козмійчук, Олександр Циганок та Ольга Левченко

133

Полтавщина:

Запропонувати тему