На Полтавщині сворюється кластер промислової системи виробництва меду
Учора у Семенівці провели першу міжнародну конференцію «Меди Межиріччя». Завдання — розробити та впровадити модель кластеру місцевої промислової виробничої системи.
Участь взяли заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, голова Полтавської ОДА Валерій Головко, його перший заступник Андрій Пісоцький та заступник Роман Товстий, координатор Робочої групи з розвитку органічного виробництва Офісу підтримки реформ при Міністерстві агрополітики Олена Березовська, ректор ПДАА Валентина Аранчій, голова Спілки пасічників України Володимир Стретович, засновник приватного с/г підприємства «Дружба» — власне автор ідеї створення кластеру — Сергій Семигреєнко та інші.
Захід присвячений медовому бізнесу, технологіям, регулюванню ринку бджолярства в Україні та системному підходу через модель кластеру, а не медової галузі як такої. Кінцева мета — економічний розвиток території за рахунок концентрації спеціалізованих галузей в конкретній місцевості та державній і науковій підтримці проекту.
Віктор Федоренко, Валерій Головко, Ольга Трофімцева
Андрій Пісоцький, Роман Товстий
Обговорили, як представляти Україну на зовнішніх ринках в контексті експорту меду, підвищити конкурентноздатність медової продукції місцевого виробництва. Підписали меморандум про співпрацю між обласною владою, громадськими організаціями, представниками галузі та науки.
— Мета конференції «Меди Межиріччя» — створення кластеру між бізнесом, який займається бджолярством, владою, громадськими організаціями. Фактично утворення системи медового бізнесу, — говорить голова Полтавської ОДА Валерій Головко. — Хочемо створити умови для розвитку цього важливого іміджевого бізнесу на Полтавщині.
Очільник області розповідає, що Полтавщина формує левову частину загального експорту України. Маючи європейський зовнішньополітичний вектор розвитку, виходячи на европейські ринки, за базу маємо агропромисловий комплекс, де одна зі складових — медове виробництво. Спільно зі спілкою бджолярів і пасічників Полтавщини планують створити окрему програму підтримки його розвитку.
Підписання меморандуму
— Ми знайшли себе в цьому кластері й свідомо підписали цей меморандум. Він накладає на нас певну фінансову відповідальність. Поліпшення технічної бази для придбання вуликів, бджолиних маток та інше дасть можливість краще розвиватися медовій галузі на Полтавщині. Сьогодні на Семенівщині створюється перший в Україні пасічний кластер, — зазначив Валерій Головко.
Серед факторів, що стримують розвиток, Валерій Головко назвав зовнішню агресію РФ. Разом із тим зауважив, що Україна чи не єдина за всі часи країна, що під час війни проводить реформи.
Олена Березовська
Про тенденції розвитку сільського господарства, зміни в законодавстві, що зокрема вплинуть на медову промисловість, розповіла заступник Міністра агрополітики Ольга Трофімцева:
— Маємо розуміти, що сільське господарство в сенсі виробництва тієї ж пшениці чи соняшника нам нових робочих місць не створить і село українське теж не відтворить. Тому що українське сільське господарство йде тим же щляхом, що й світове — шляхом інтенсифікації. А що ж потрібно для розвитку села? Потрібні вводити сюди якісь інші види діяльності.
Ольга Трофімцева розповіла про зміни у системі стандартизації та розвіяла міфи, які виникли навколо них протягом останнього року. А саме, замість існуючих українських ДСТУ введуть європейські директиви, вимоги щодо якості меду. Якщо на сьогодні такі стандарти фактично є добровільними, то майбутні вимоги, введені наказом Мінагрополітики, будуть обов’язковими для всіх виробників, трейдерів, експортерів тощо.
Ольга Трофімцева
Ще про одне нововведення — виникнення поняття «фільтрований мед» і про побоювання конкуренції з неякісним відповідним продуктом з інших країн:
— Мінагрополітики спільно з Держпродспоживслужбою вирішили опрацювати це питання паралельно з введенням європейських директив. Розробити додаткові механізми для вдосконалення системи контролю якості та простежуваності продукції на шляху від кордону до українського споживача.
Представниця Уряду зазначила, що зараз загалом змінюється рамкове законодавство відносно вимог до якості продуктів харчування й державного контролю за цим в Україні. А саме, вже з 4 квітня вступає в силу новий закон № 2042 щодо держконтролю в галузі безпечності та якості продукції харчування.
Новий закон дасть можливість Держпродспоживслужбі здійснювати позапланові перевірки виробничих потужностей. Змінюються й «правила гри» щодо недобросовісних товаровиробників, система штрафів за виробництво небезпечної продукції й інше.
