Полтавці допоможуть визначити зовнішній вигляд площі перед ОДА
Урбан-платформа CITY lab проводить опитування полтавців в інтернеті. А також пішоходів біля ОДА. Містян запитують, що б вони хотіли бачити на місці площі перед ОДА. Це опитування потрібне для реалізації проекту «Територія Майдану».
Платформа CITY lab стала переможцем у розробці проекту по створенню «Території Майдану». Після цього до проекту вносили кілька правок. Тому від ідеї струмка, яку планували спочатку, відмовилися.
— Зараз ми запитуємо наших мешканців про те, що б вони хотіли бачити на місці перед ОДА. Ми отримали кілька об’єктивних коментарів щодо нашого проекту. Ми до них прислухалися, і вже через місяць покажемо результат. Замість струмка плануємо кругло сезонний проект. Щоб він працював і взимку і влітку, — говорить очільник урбан-платформи CITY lab Дмитро Козиренко.
За словами головного архітектора області Ірини Особік увіковічення пам’яті подій на Майдані і Героїв Небесної Сотні носить грандіозніший характер, ніж просто окремий монумент. Це своєрідний шлях історією тих подій.
— Одиничний монумент — це профанація, применшення значення подій 2013-2014 років, і пам’яті полеглих Героїв. «Майдан» для українців — це глибоко ментальне поняття, спосіб мислення і реагування на події, якими живе народ, як позитивні, так і негативні. Це вагоміше, ніж просто слово, чи окрема подія. Тому і є бачення увіковічнити ці події не окремим об’єктом, а цілою низкою, які б складались у певну «історію», «шлях». Одного пам’ятника замало, щоб пояснити прийдешнім поколінням глибинність цього поняття.
До речі, такі самі формати підтримали у великих містах України, і в Києві, і у Львові. Це площина, яка не має ніяких вертикальних акцентів. Щоб людина не просто «прийшла, поклала квіти і пішла», а пройшла шлях Майдану.
Зараз реалізація проекту тісно пов’язана зі створенням ЦНАПу біля Полтавської ОДА. Адже і саму будівлю адміністрації планують архітектурно оздобити. За словами Особік, необхідність у створенні ЦНАПу існує. Якби обрали переможцем інший проект, то стояло б питання: або ЦНАП, або «Територія Майдану».
— Проект-переможець на даному етапі найбільш вдалий, тому що він гнучкий за своєю структурою. Це проект «movable». Його можна доповнювати, змінювати, розвивати, корегувати на всіх етапах. Усі проекти, які були подані на конкурс, практично жоден не був би сьогодні гнучким в удосконаленні та прив’язці з сучасною містобудівною ситуацією. На них можна було би поставити хрест, і оголошувати новий конкурс. Завдяки проекту CITY lab ми можемо його корегувати та вдосконалювати.
Перший етап розробки проекту представники CITY lab розпочали з пішохідних та транспортних шляхів, містобудівної ситуації, збирали та систематизували інформацію, опитували жителів. Зараз, на другому етапі проектування починають роботу з такого ж аналізу. Для того, щоб оцінити об’єктивний зовнішній вигляд площі перед адміністрацією використали квадрокоптер, залучатимуть дендрологів. Уже працюють зі скульпторами та ландшафтниками.
Тимофій Голбан
Директор Департаменту будівництва Полтавської ОДА Тимофій Голбан вважає такий підхід найраціональнішим. Адже він допоможе досягти результату, який влаштує усіх:
— До будь-якої роботи потрібно підходити системно. Я впевнений, що у результаті ми отримаємо по-справжньому громадський простір перед будівлею адміністрації. Це має бути місце, куди захочуть приходити люди, проводити тут свій час.
Нагадаємо, наприкінці січня цього року у Полтавській ОДА відбулася чергова нарада, щодо реалізації проекту. На ній виступили активісти, які мали б допомогти вирішити проблему комплексної забудови площі перед будівлею адміністрації. Але ніякого конструктиву це не дало, так як і на попередніх зборах у грудні 2016. Мисткиня Юлія Петушинська критикувала результати другого етапу конкурсу проектів. Але жодного разу не запропонувала свого варіанту, та не розробила власного проекту.
Ірина Особік
— Постало питання як проводити третій етап конкурсу, щоб врахувати усі точки зору: побажання активістів, митців, архітекторів і замовників. Прийшли до висновку провести круглий стіл. З 8 засідань, пані Юлія прийшла тільки на 2. Перший раз вона постійно казала, що «все не так». На другому — що зібрання ні до чого не призведе. Проте рекомендувала себе включити до складу журі, — розповідає Ірина Особік.
Вона додає, що Юлію Петушинську включили до складу журі. Попри це вона все рівно не брала участі в написанні умов та програми конкурсу. На засідання журі прийшла не ознайомленою з конкурсними роботами, хоча їх відправляли кожному члену журі з концепціями.
— Усе, що вона сказала: «це все не те». Але якщо це все не те, то чому ж не розробити власний проект? Але не дивлячись на це, персонально вона дала друге місце проекту-переможцю. При цьому звинуватила мене в лобіюванні інтересів переможного проекту. Але я була лише головою Ради громадських експертів, і мій фаворит — зовсім інший проект. Тим більш голос Ради — дорадчий. Його не враховують при наданні призових місць конкурсантам.
Валерій Головко
Голова Полтавської ОДА Валерій Головко, у свою чергу, вважає, що прийшов час переходити до дій та реалізовувати проект:
— Важко вірити в те, що в країні щось змінюється, коли нас продовжують оточувати радянські будівлі. Реконструкція необхідна, адже теорія розбитих вікон працює.
