Оксана Кулинич: Пропозиції щодо покращення стану рибальства в Полтавській області
Про динаміку обсягів вилову промислових видів, зариблення, ситуацію з зі спеціальними товарними рибними господарствами та пропозиції щодо покращення стану рибальства в Полтавській області розповіла очільниця Управління Державного агентства рибного господарства у Полтавській області Оксана Кулинич.
— Оксана Анатоліївна, нагадайте, за якою територією слідкують патрульні?
— Управління Державного агентства рибного господарства у Полтавській області здійснює контроль за виловом водних біоресурсів на Кам’янському та Кременчуцькому водосховищах. Площа Кременчуцького водосховища в зоні діяльності Управління складає 73,6 тис.га, Кам’янського водосховища — 24 тис.га. В Полтавській області налічується 146 річок загальною протяжністю 5 101 км та 39 водосховищ загальною площею 26,4 тис.га. Також є 2 722 ставки, з яких 571 ставок або 20% передано в оренду.
Промисловий запас водних біоресурсів Кременчуцького і Кам’янського водосховищ до цього часу залишається стабільним. Про це свідчать показники вилову водних біоресурсів користувачами, які здійснюють промисел в межах адміністративних границь Полтавської області.
— Яка динаміка обсягів вилову цінних промислових видів? Чи є відмінність між Кам’янським та Кременчуцьким водосховищами?
— На Кам’янському водосховищі протягом останніх років спостерігається позитивна динаміка: так, у 2015 році виловили 429 тонн, у 2016 — 668 тонн і в 2017 — 771 тонну. Зростання вилову обумовлено задовільним рівневим режимом в період нересту, який забезпечує стабільне поповнення промислового стада риб.
На Кременчуцькому водосховищі в зоні діяльності Управління спостерігається нестабільність. Так у 2015 обсяг вилову водних біоресурсів склав 586 тонн, у 2016 —.796 тонн, а у 2017 — 565 тонн. Основних причин декілька: незадовільний рівневий режим водосховища в період нересту риби, різке зниження обсягів зариблення та зменшенням кількості плавзасобів, задіяних на промислі. Наприклад, у 2017 році їх було 45 проти 57 в 2016-му.
— Яка ситуація з зарибленням водосховищ?
— Зариблення проходить, але незадовільно. Біологічне обґрунтування передбачає зариблення Кам’янського водосховища рослиноїдними видами риб (дворічками) в кількості 2,5 млн екземплярів, Кременчуцького водосховища — 5 мільйонів.
Фактично ж на Кременчуцькому водосховищі в 2017 році користувачами було зариблено 18,3 тисячі екземплярів. На Кам’янському водосховищі обсяги зариблення в 2017 році склали 51,9 тисячі, в 2016 році — 19,1 тисячі.
— Яка ситуація зі спеціальними товарними рибними господарствами в області?
— В режимі спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) у 2017 році здійснювали свою діяльність 21 суб’єкт господарювання. Цим суб’єктам надано в оренду рибогосподарські водні об’єкти загальною площею 1 548,4 га.
Загальний вилов водних біоресурсів за їх звітами склав 77,2 тонни з площі орендованих водних об’єктів 317,9 га. Це на 17,3 тонни більше, ніж в 2016 році. Загальна рибопродуктивність в 2017 році склала 243 кг/га, в 2016 році — 199 кг/га при запланованій 350-400 кг/га.
— Які ж ваші подальші пропозиції?
— З метою покращення стану рибництва у Полтавській області пропонуємо наступні заходи:
- Надавати водні об’єкти у користування на умовах оренди за наявності паспорта водного об’єкта, що передбачено ст. 51 Водного кодексу України.
- В договорах оренди однією з умов договору передбачати надання звітів органам рибоохорони щодо обсягів вилучених водних біоресурсів. Для орендарів, які здійснюють свою діяльність в Режимі СТРГ, додержуватись вимог, які передбачені Режимом.
- Провести інвентаризацію водних об’єктів з метою визначення критеріїв, за якими користувач набуває статусу суб’єкта аквакультури або здійснює рибництво на водних об’єктах площею до 10 га за науковим обґрунтуванням.
- Створити єдиний інформаційний портал для суб’єктів рибного господарства з такими основними розділами:
- нормативно-правове регулювання;
- основні технологічні схеми, можливі обсяги виробництва продукції;
- контакти для отримання посадкового матеріалу, кормів, консультаційних послуг;
- база даних щодо водних об’єктів області, які придатні для цілей аквакультури.
- Здійснювати контрольований облік вилову риби орендарями та зариблення водних біоресурсів на всіх орендованих водних об’єктах.
- Активізувати роботу дорадчо-консультативного органу для роботи з орендарями рибогосподарських водних об’єктів в кожному районі області.