Полтавщина на другому місці у рейтингу розвитку регіонів
«Деловая Столица» опублікувала рейтинг розвитку регіонів за 2017 рік. Порівнюються дані 23 регіонів із 20 суспільно значущих критеріїв за три квартали 2017 року.
Другу позицію рейтингу посів голова Полтавської ОДА Валерій Головко з результатом у 53,5 бали.
Полтавщина — лідер із динаміки нефінансових послуг (реалізовано на 57,7% більше, ніж у січні-вересні 2016 р., у порівнянні ринкових цін, тоді як у середньому по Україні — на 21,2%).
Займає друге після Києва місце і із виконаних будівельних робіт на душу населення. Третє місце із надходжень прямих іноземних інвестиції (ПІІ) на одного жителя. Четверте — освоєні капітальні інвестиції на душу населення.
Об’єм капіталовкладень виріс на 22,9% у порівняльних цінах. Основна частина їх пішла у сільське господарство, розробку кар’єрів, переробну промисловість, будівництво і транспорт. Так, створені передумови для зростання виробничих показників у майбутньому.
Також область входить у п’ятірку лідерів як за приростом експорту товарів і послуг, так і за обсягом експорту на душу населення.
Однак Полтавщина посіла друге знизу місце за динамікою сільгоспвиробництва (падіння на 11,8%, зокрема, продукція рослинництва скоротилася на 14,8%, тваринництва — на 3,3%). Але, це перш за все пов’язано з погодними умовами, які негативно вплинули на врожай.
Також область потрапила в четвірку регіонів з найбільшим зниженням народжуваності, але це перекривається входженням до трійки регіонів з найбільшим скороченням смертності населення.
При цьому, Полтавщина має найнижчу смертність дітей у віці до одного року (коефіцієнт 4,3 на тисячу новонароджених при середньоукраїнському показнику 7,4).
Полтавщина опинилася на другому місці серед 23 регіонів. За більшістю суспільно значущих критеріїв досягла успіху: надання нефінансових послуг, виконання ремонтних робіт та приріст експорту товарів і послуг.
Довідка: Як і в попередні роки, рейтинг «ДС» ґрунтується тільки на загальнодоступних даних Держстату. У рейтингу за 2015 р. порівняння регіонів проводилося за 20 критеріями, в 2016 р. до них додали чотири нових. У нинішньому рейтингу склад критеріїв знову переглянутий: деякі виключені, замість них введено кілька нових, більш цікавих і інформативних, в результаті вийшло знову 20 критеріїв, як і в позаминулому році.
Із них 10 критеріїв, тобто рівно половина, характеризують зміни (у відсотках) в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Це динаміка реальної зарплати, чисельності штатних працівників, промислової продукції, будівельної продукції, сільгоспвиробництва, реалізованих нефінансових послуг, обороту роздрібної торгівлі, експорту товарів і послуг, народжуваності і смертності населення. Перераховані показники дають уявлення про те, поліпшується чи погіршується стан справ в різних регіонах в поточному році.
Інші 10 критеріїв описують нинішню ситуацію безвідносно до минулорічних цифр. Найсумніший з них — коефіцієнт смертності дітей у віці до одного року. Чотири критерії стосуються штатних працівників юридичних осіб. Це середньомісячна зарплата, частка тих, хто отримує зарплату не вище мінімальної, серед працівників, які повністю відпрацювали місяць, заборгованість із зарплати на одного працівника і втрати робочого часу через вимушену неповну зайнятість.
Решта п’ять критеріїв говорять про досягнення на душу населення. Це освоєння капітальних інвестицій, надходження прямих іноземних інвестицій у вигляді акціонерного капіталу, загальна площа прийнятого в експлуатацію житла, обсяг виконаних будівельних робіт і обсяг експорту товарів і послуг. Будівництво та експорт спеціально враховані двостороннім чином (в динаміці в порівнянні з минулим роком і в абсолютних цифрах на душу населення): будівництва забезпечують наше майбутнє, а надходження валюти завдяки експорту — впевненість в цьому майбутньому.
