Розмір тексту

«Persona grata»: Тимофій Мороховець (гурт «Panke Shava»)

Тимофій Мороховець Тимофій Мороховець

Ефір —11 лютого 2012 року. Ведучий — Олег Турик. Гість — лідер гурту «Panke Shava» Тимофій Мороховець

[Відео було видалено]

ВЕД.: Вітаю усіх слухачів! Це — радіостанція «Ваша хвиля» і програма «Персона грата», що звично виходить у цей час. Мене звуть Олег Турик і сьогодні у нас в гостях Тимофій Мороховець — лідер гурту «Panke Shava». Він завітав до нас недарма, адже вчора група «Panke Shava» виступала у клубі «Villa Крокодила» у нашому місті в рамках свого всеукраїнського туру. Тимофію, привіт! Радий тебе бачити!

ТИМОФІЙ: Привіт, Олеже! Радий навзаєм. Привіт, слухачі!

ВЕД.: Нам особливо приємний візит вашої групи, адже я наскільки знаю, ти родом з Полтави?

ТИМОФІЙ: Мої батьки родом з Диканьки. Народився я в Смоленській області, але корені мої — з Диканьки, Полтавської області.

ВЕД.: Тобто, майже земляк. Ви подорожуєте в рамках проекту «Love Tour». Чому саме така назва? Це зв’язано з Днем закоханих?

ТИМОФІЙ: Все-таки — з Днем закоханих.

ВЕД.: А що саме хотілося донести цією назвою? У кого взагалі зародилася ідея?

ТИМОФІЙ: Ідея зародилась у мене три роки тому... Нас позиціонують уже довгий час як «лав-рок» — ну і, в принципі, яку б дату вибрати для того, щоб зробити класний бенефіс, як не День закоханих? Зробили на лютий місяць — саме на свято закоханих.

ВЕД.: Вчора у вас був концерт, правильно? І як тобі взагалі, сподобалась полтавська публіка?

ТИМОФІЙ: Вона була шалена. Було насправді класно. Знову три рази на «біс». Як завжди, нам дуже подобається посмішка полтавських дівчат, і ми насправді шалено раді бачити цю неймовірно шалену публіку.

ВЕД.: Звісно, наші полтавські дівчата відзначаються своєю красою. А взагалі — концерт був звичайним чи, можливо, щось особливе було? Щось для себе відмітив? Адже кожен концерт, мабуть, по-своєму чимось специфічний, відрізняється від інших.

ТИМОФІЙ: Цей концерт був особливим для мене з тої позиції, що я вперше за довгий час хвилювався перед концертом. Тому що для нас це був новий етап у становленні групи і, в принципі, в Полтаві нас багато людей знають. Я дуже очікував на прихід багатьох людей близьких мені, які саме власне відвідали цей концерт. Тому він був знаковим саме з тої позиції, що прийшли ті люди, для яких я кортів би заспівати в цей вечір.

ВЕД.: А в чому проявляється новий етап?

ТИМОФІЙ: Новий етап, тому що гурт вийшов досить на новий рівень. В минулому році було сім концертів — в цьому році вже 15 плюс два. І, крім того, програма зроблена під Європу, програма зроблена під фестивалі цього літа, тому з новим матеріалом, з новим підходом до творчості, ми, власне, розпочали цей тур з Полтави.

ВЕД.: Розкажи тоді слухачам, на яких фестивалях збираєтесь виступати?

ТИМОФІЙ: Ну, поки що нам запропонували тільки два фестивалі. Це 27 квітня — буде фестиваль у Клюй, місто Клюй, це є Румунія. А також 2 червня — фестиваль у Любліні. Це з закордонних. З українських, я надіюсь, що ми потрапимо на всі великі фестивалі цього року.

ВЕД.: Зрозуміло. Звісно, що музика в твоєму житті займає величезну частину, але, крім того, в тебе є інші зайняття. Це правда, що у тебе вища юридична освіта?

ТИМОФІЙ: Так, це — правда.

ВЕД.: А взагалі, як вийшло так, що настільки різні сфери життя пов’язалися, музика і юридична освіта?

ТИМОФІЙ: Я просто людина сама по собі непостійна і постійно настрій міняється, і міняються, відповідно, певні вподобання, певні життєві принципи. І в той час, коли я почав займатися політикою (це був 10-11 клас школи), я почав цікавитися юриспруденцією. Мені вона дуже сподобалась. В 11 класі моя громадська організація, яку я очолював, виграла гранд, я потрапив на навчання до Академії муніципального управління по Президентській стипендії. Тобто, за мене держава чи уряд оплачував навчання. І на юридичний факультет мене запросили...Так вийшло, що я не планував на юридичний. Я планував на історичний факультет вступати. Але раз випала нагода і можливість, я вирішив спробувати. Тому що юриспруденція для мене цікава, там можна шукати різні варіанти, як можна зробити так, щоби людям набагато простіше було користуватися побутовими різними речами. Тобто у нас навпаки ускладнюють політики законами, а я бачив в цьому такий шлях, що можна спростити. Потім, через деякий час, не знайшов себе ні в політиці, ні в юриспруденції, з третього курсу Академії я вже займався музикою.

ВЕД.: Тобто музика стала головною з 3-ого курсу?

ТИМОФІЙ: Так. Між цим був ще спорт. Я зіграв дві гри за національну збірну юнацьку по міні-футболу — футзал. А потім... Ну, це так, звичайно, здається — ніби дві гри... А це — два роки, щоденно по 2-3 тренування два роки без вихідних — 700 днів, то, я думаю, що це також один з кавалків мого життя.

ВЕД.: А чому далі не вийшло спортом займатись?

ТИМОФІЙ: По-перше, я голіностоп пошкодив, порвав, я вже не міг продовжувати займатись, а, по-друге, все-таки паралельно зі спортом я вже займався музикою. Я зрозумів, що краще сидіти на одному стільці.

ВЕД.: Зрозуміло. Ти з хлопцями неодноразово пропагував здоровий спосіб життя. Це правда, що ти — вегетаріанець?

ТИМОФІЙ: Так. Абсолютна правда і я пропагую його і нині, я би рекомендував всім, хто нас зараз слухає, спробувати на тиждень-два — і ви відчуєте полегшення.

ВЕД.: Можливо, скоро Піст буде, тому, дійсно, дехто спробує.

ТИМОФІЙ: Ну, в Піст взагалі люди очищаються. Я ось просто знаю, спілкуюсь з тими людьми, які постують, і бачу, як вони змінюються. Змінюється свідомість, перш за все, в людини і це — найважливіше. Саме в вегетаріанстві. Тобто навіть не здоров’я тіла, а, швидше за все, більш важливий стан свідомості, зміна стану свідомості.

ВЕД.: Тобто здоров’я духу?

ТИМОФІЙ: Швидше за все — так.

ВЕД.: А, якщо не секрет, скільки часу в тебе саме така життєва позиція?

ТИМОФІЙ: 7-ий рік, 8-ий уже рік пішов. Сім років із хвостиком.

ВЕД.: А які основні страви раціону вегетаріанця? Розкажи.

ТИМОФІЙ: Дуже багато. Насправді я не є фахівцем, які основні страви, тому що я харчуюсь роздільним харчуванням. Якщо їм, то їм рис, ще там додаю якийсь салат. А в принципі — дуже багато страв. Знаєте, як анекдот, що «вчора я їв вишневу запіканку». А внизу підпис: «А я вчора їв пельмені»... «Сьогодні я їв клубничний пудинг із кокосом», а в того знизу: «А я сьогодні їстиму пельмені»... А потім: «завтра я буду їсти чудесне овочеве рагу», а в того — «а я завтра буду їсти пельмені»... І в кінці, типу «І як ви, вегетаріанці, взагалі виживаєте?». Більшість моїх знайомих живе на пельменях, а я щодня намагаюсь урізноманітнити... Тобто, я не вважаю себе якимось ущербним. В принципі, то є здорове харчування. Я був в 22 країнах світу, знаю, що більшість моїх знайомих — вегетаріанці, які успішні люди, успішні бізнесмени, успішні політики, успішні спортсмени і музиканти.

ВЕД.: Ну, а твоя яка улюблена страва?

ТИМОФІЙ: Борщ і вареники.

ВЕД.: По-українськи, така відповідь. Правильно. А ще ти займаєшся йогою. Це — правда?

ТИМОФІЙ: Абсолютна правда. Сьогодні Урал... Ось він сьогодні з нами — по той бік монітору, по той бік скла, за звукорежисерським пультом, перед Сергієм. І він — викладач по йозі, ми з ним щодня, щоранку займаємось йогою. Він дуже-дуже класно все робить.

ВЕД.: А давно таке захоплення?

ТИМОФІЙ: В мене йогою захоплення... Є різні види йоги. Бхакти-йогою я займаюсь 7 років з половиною. А хатха-йогою ось почав займатись у Казані — це йога для тіла.

ВЕД.: Я неодноразово бачив, що ваш гурт бере участь у різних соціальних проектах: організовує благодійні концерти і взагалі робить великий внесок у благодійність. І чув, що нещодавно збирали кошти на допомогу безпритульних. Розкажи про це, будь ласка.

ТИМОФІЙ: Я не хочу це афішувати. Тому що це я роблю не для показухи, не для радіо. Але ми займаємось соціальними проектами. Я знаю просто скільки людей в світі потребують на увагу і не можуть цього зробити. Я кілька днів назад побачив ролик, що за ці холоди 200 людей загинуло тільки в самій Україні. Це — більше, ніж осіб, які загинули під час війни в Афганістані по всій Полтавській області. Розумієте? За два тижні більше, ніж за 10 років. І ми на це не дивимося. Я не говорю про те, що афганці — як би, погано... Я говорю про те, що ми часами не звертаємо увагу на речі, які для нас набагато ближчі, ніж нам здається. Ми просто не бачимо, як поруч нас гинуть люди, а переживаємо за якісь там встановлення пам’ятників бджолам і ще всіляке таке інше. На мою думку, популізм — це недобра річ, це процес гниття зсередини. Просто треба щось робити. Я хочу популяризувати цей рух, але я не хочу говорити, що ми зробили, чи що хочемо зробити. Тому що кожна особа, вона має дивитись на це питання самостійно. Я думаю, що благодійність — це є дуже добре.

ВЕД.: Дійсно, інколи проходимо повз тих проблем нагальних, які поруч з нами... Мені чомусь здається, що у музикантів такий тісний графік і не завжди вистачає сил і наснаги, щоб все встигати, все робити, та ще і пісні нові писати. Звідки ви берете джерело енергії?

ТИМОФІЙ: Я вам скажу, якби не йога і вегетаріанство, я б вже давно, вибачте на слові, загнувся, якби я не вів здоровий спосіб життя. Я думаю: ось чому люди п’ють, курять і здорові? А я ось не п’ю, не палю і часом проблеми виникають із здоров’ям. А мені відповідають: «Якби ти ще пив і курив...Це було б ще гірше». Я просто знаю, що здоровий спосіб життя мені дає можливість... Я не роблю це, щоб прожити більше років. Я роблю це для того, щоб мати можливість більше прослужити людям, більше дати можливість цьому тілу попрацювати на благо суспільства.

ВЕД.: Ну, а щодо творчості... Є якісь нові ідеї, нові пісні? Можливо, дійсно, потрібно внести юридичну освіту в свої пісні, як ти говорив? Поєднати дві різні сфери життя?

ТИМОФІЙ: Ну, я паралельно поєдную: юриспруденція — дуже мені вона далася до рук, тому що, крім того, що я займаюся музичною частиною «Panke Shava», я ще є і менеджером «Panke Shava». Тобто я повністю займаюся організацією концертів, організацією різних соціальних заходів. Тому юридична освіта тут мені дуже прийшлася, дуже потрібна була.

ВЕД.: Скажи, в тебе графік такий: музикант, менеджер... Як ти все встигаєш? Розпорядок дня хоч приблизний розкажи.

ТИМОФІЙ: Приблизно... Я встаю о п’ятій ранку і потім планую час. спочатку я іду в душ, потім — займаюсь йогою. Потім ті плани, які побудував увечері, починаю втілювати. Намагаюсь лягати о 10-ій вечора. Найкращий час для сну — з 10-ої до 12-ої вечора. Кожна година цього часу, коли ти спиш, вона вважається за дві. І, власне, що таким чином ми можемо додати ще 4 години у своє життя. Тобто, не 24 години в добі, а — 28 годин.

ВЕД.: Дуже цікаво нашим слухачам, тому, думаю, що візьмуть на замітку. А ось щодо проекту «Освіта». Я чув про цей проект... Що це за проект? В чому його суть взагалі?

ТИМОФІЙ: А це проект, який курує Олег Вівчарик у Льовові... В ньому приймають участь відомі й невідомі люди, студенти і творчі люди: митці, музиканти — дуже багато. Цей проект покликаний звернути увагу людей і зосередити на проблемі сучасної освіти в Україні. Гурт «Panke Shava» також є одним із тих гуртів, які підтримують цей проект. Сучасна освіта — вона потребує невеликих корегувань і для того потрібно, щоби інші люди, які хоч якось причетні до цього питання, щоб також включались в процес обговорення. Тому що, коли ти обговорюєш якесь питання, то ти можеш шляхом брейнштурму — мозкового штурму — можеш вирішити якісь питання, які ти не побачиш сам. Ну, і тому, власне, цей проект виник. Дуже дякую Олегові Вівчарику і його однодумцям.

ВЕД.: Дійсно, навіть великі економісти відмічали, що генерація ідей за рахунок мозкового штурму вибирає найкращі ідеї і їх можна втілити. Я чув, чесно кажучи одного разу, що тебе називають Повітряний Змій. Чому так? Звідки це пішло?

ТИМОФІЙ: Повітряний Змій це є... Ну я, напевне, здогадуюсь, що це Володимир Голубничий мене так називає. Насправді, в музичній тусовці мене називають Повітряний Змій, тому що з 2003-го року мною, Славком Бородаєм і Джорданом Андрієм (Черкаси) — той, що зараз басист «Атмосфери» львівської, заснували проект, групу «Panke Shava». Це мій перший, можна сказати, серйозний проект, з яким ми вперше почали виступати на великих сценах разом з «Вієм», «Холодним Сонцем», з нормальними українськими групами: з «ВВ», з «Тартаком»... З 2003-го по 2005-ий рік в Києві, коли ми навчалися, саме перший той проект, про який я говорю, що я, ще навчаючись в Академії муніципального управління, це був — Повітряний Змій. З того часу і повелося... Сашко Явтушенко започаткував це питання. Завжди мене Повітряний Змій називає. І так само дійшло ось до ФДР — до Юрка Зеленого, до Володимира Голубничого, до вас. І тепер називають Тимофій — Повітряний Змій.

ВЕД.: Зрозуміло. Я, готуючись до ефіру, читав на сайті у вас, що в тебе у життєвих прагненнях написано: «Навчитися бути терплячим». Чому саме ці слова?

ТИМОФІЙ: Тому що я — дуже нетерпляча людина, я — експресивний, і терплячість — вона не дає мені... саме нетерпимість до людей і нетерплячість не дає мені можливостей рухатись далі. Вона мене певним чином гальмує. І я б дуже хотів саме цьому навчитися.

ВЕД.: Тимофію, крім усього зазначено, що ми говорили сьогодні, які в тебе ще є хобі?

ТИМОФІЙ: Музика. Крім музики, я останнім часом не займаюсь більш нічим. Раніше, в свій час, професійно постійно займаючись футзалом... До речі, моїм тренером був Голова Федерації футзалу міста Києва, Матьков Леонід Іосійович. Це той, що зараз повіз Національну збірну на Чемпіонат світу і вони зайняли срібні медалі — хлопці. І я дуже йому вдячний за те, що привив мені любов до фут залу, міні-футболу. Ну я також можу сказати, що це є одним із моїх хобі. Коли випадає нагода, я займаюсь. Крім того, ходжу в басейн і тренажерний зал.

ВЕД.: Щодо футзалу одне питаннячко є. На якій позиції ти грав?

ТИМОФІЙ: А в футзалі немає позицій. В футзалі ж, як в хокеї, постійно зміни. Тобто, хтось іде «на стовпи» — так називають. Той, хто відкидний — відкидає вліво-вправо м’ячі. І той, хто добиває — забиває. І тут постійно змінюються: хтось «на стовпах», а інші три чоловіка — вони постійно рухаються. І той, що «на стовпі» — вони так само постійно зміщуються...Тут дуже складно сказати, на якій позиції. В футболі, коли був в дитинстві, то я грав у півзахисті. В футзалі — грав на любій позиції. Універсальна гра.

ВЕД.: Тимофію, скажи, коли чекати нову пісню від вас?

ТИМОФІЙ: В квітні місяці ми приїжджаємо з туру. В нас буде з 11-го по 31-е березня — ми їдемо за кордон і 1 квітня ми сідаємо на студію Серьожі Єгорова і починаємо з Льошею Марковим (в нас два звукорежисери зараз. Мені дуже пощастило, обидва класних)... починаємо зводити той матеріал, який записали в грудні і в листопаді цього року, минулого року. Тобто, ми вже 10 треків на альбом записали. Єдине, що — не записали вокал і там кілька кавалків, скрипку не дописали. І дві труби. Дві пісні труби не прописали. Тому в квітні вже чекайте на новий альбом.

ВЕД.: Так, будемо обов’язково з нетерпінням чекати. А ось скажи, що тобі більше подобається — записувати в студії чи їздити в турне? Який спосіб життя більше подобається?

ТИМОФІЙ: Класне запитання насправді. Це все залежить від часу, від настрою. В принципі це те саме, що мені більше подобається — борщ чи вареники? Тобто, і те, і те класне і воно по-своєму смачне. Як на мене, мені більш подобається... зараз подобається тур. В квітні мені буде більш подобатися студія. Ти починаєш смакувати і просто в це влазиш, ти просто, крім того, нічого більше не бачиш. Так само зараз — концерт. Я просто в ньому живу, я насправді не бачу ні хвороб, ні інших моментів, ні проблем. Немає. Просто є концерт, його треба зробити, донести до людей інформацію, щоб вони мали можливість хоча б на мить стати щасливішими. На студії — трошки інше. Тобі треба в глибину піти і зануритися, подивитися в потойбіччя себе. Коли ти на концерті — віддаєш все людям. На запису тобі, навпаки, потрібно акумулювати енергію — це все за один чи два дублі, в мікрофон. Тобто, це є абсолютно різна діяльність.

ВЕД.: А щодо пісень, наскільки швидко вони народжуються? Спонукають емоції чи це як робота: сідаєш і пишеш?

ТИМОФІЙ: Ні, для мене це ще поки що, слава Богу, не робота. Тому це — емоція. Все-таки — емоція. Коли виникає якийсь сплеск емоцій, тоді просто сідаєш і пишеш. Зараз насправді, емоційно час важкий, але не пишеться, тому що ти всю енергію, всю цю емоцію викидаєш в концерти. А, як правило, пишеться тоді, між концертами. Можу написати.. Ось оцю останню пісню написав — їхали з Кривого Рогу і одній особі написав листа (на жаль, він до неї не дійшов), але написав листа і це — також один із моментів між концертами. Також є момент, що та емоція може втілитися в рядки на папері. Різні моменти бувають... Все залежить від ситуації.

ВЕД.: Багато музикантів говорять, що деякі пісні вони більше люблять, тому що викликають такі емоції, деякі — менше. Є якась своя улюблена пісня?

ТИМОФІЙ: Своя? Ну це, знаєте, як діти. Є драйвові улюблені, є ліричні улюблені. Тобто, в мене та, що остання, та і улюблена. Мабуть, дві: одна остання драйвова і одна остання лірична. То, напевне, остання пісня найулюбленіша.

ВЕД.: А чому? Тому, що ще є свіжі відчуття?

ТИМОФІЙ: Так, тому що ще той настрій, та емоція — ти її ще відчуваєш і заново переживаєш. Щоразу, коли слухаєш цю пісню, чи коли граєш, чи коли співаєш її.

ВЕД.: Ну що ж, на жаль, на такій відкритій ноті наша програма підходить до завершення. І традиційно ми просимо нашого гостя щось побажати слухачам «Вашої хвилі».

ТИМОФІЙ: Я бажаю всім слухачам «Вашої хвилі» кохати не тільки своїх половинок, а всіх інших живих істот на цій планеті. Не тільки людей навіть. Брати наші менші також хочуть любові. І не тільки на пательні, а щоб ми їх любили вживу. І хотів побажати всім слухати радіо «Ваша хвиля» і гурт «Panke Shava».

ВЕД.: Тимофію, дякую. Дуже приємно було поспілкуватися. І я нагадую, що це була програма «Персона грата», і у нас в гостях був вокаліст гурту «Panke Shava», Тимофій Мороховець. Дякуємо за спілкування, відверте інтерв’ю, і з вами, шановні, почуємося!

Партнерський проект
Persona grata

Про проект

Редактор проекту:
Радіо «Ваша хвиля»

157

Полтавщина:

Запропонувати тему