Бузковий гай у Диканці оновлять та осучаснять
Голова Полтавської ОДА Валерій Головко провів нараду щодо реконструкції урочища «Бузковий гай» у межах регіонального ландшафтного парку «Диканський». Участь взяли фахівці Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА й представники районної влади Диканщини.
Бузковий гай — ботанічна пам’ятка природи площею 2 га, розташована на південній околиці Диканьки. Входить до складу Регіонального ландшафтного парку «Диканський».
Сьогодні існує проблема по утриманню, розширенню та приведенню у відповідність до сучасних вимог цього туристичного об’єкту, адже останнім часом Бузковий гай більше нагадує не зону відпочинку, а чагарник. Тож основна мета обласної і районної влади — відновити обласну ботанічну пам’ятку до привабливого для туристів сучасного рівня. І сьогодні область має фінансову можливість і намір це здійснити.
Голова Диканської РДА Володимир Шкарбань розповів, що з часом бузок вироджується, і зволікаючи, цю культурну пам’ятку Диканського краю ризикуємо втратити:
— Щороку сюди приїздять люди. На Пивоварському ставку, що поблизу, катаються на катамаранах і човнах. Ініціатива по відновленню виникла через небезпеку втратити все це. Пам’ятка знаходиться на території Диканського лісницького господарства — регіонального ландшафтного парку. Штат працівників там невеликий, і вони здебільшого займаються науковою роботою та охороною, доглядають за цим гаєм, щороку розчищують. Але цього недостатньо.
Голова Диканської РДА Володимир Шкарбань
Посадовець зазначив, що їм потрібна допомога науковців, фахівців і спеціалістів. Диканське лісо-мисливське господарство попередньо погодилося допомогти з роботами. Мова про повне вирізання й викорчовування не йде. Навпаки, фахівці планують максимально зберегти і відновити втрачені сорти бузку. До того ж, гай поділений на чотири сектори, і є можливість розпочати ці роботи спочатку на одному з них.
Голова Полтавської ОДА Валерій Головко запропонував намалювати дорожню карту та втілювати проект, відповідно до окресленого плану:
— Щоб сформулювати завдання для реалізації, потрібно мати мету й технічне завдання до документації. Вже сам проект можемо реалізовувати, залежно від фінансової спроможності. Без чіткого плану й маршруту, матимемо шлях в нікуди, і ніколи нічого не зробимо. Корчувати-не корчувати — хто це вирішив? Це започаткована видатним українцем історична й культурна спадщина, з якої область зобов’язана зробити «перлину».
Голова Полтавської ОДА Валерій Головко
Голова ОДА закликав не експериментувати з викорчовуванням, назвавши це несистемною і неправильною роботою, залучити всіх фахівців, а концепцію у вигляді ескізів представити на обговорення громаді.
— Давайте говорити про те, що ми хочемо і що ми там бачимо. Повертаючись до історії створення, Кочубей мав певну ідею, засновуючи цей гай. Давайте цю ідею піднімемо і закладемо в технічне завдання. Ми хочемо відродити бузок, як окрасу і природну пам’ятку, якій понад 120 років. Хочемо, щоб тут відпочивали місцеві жителі, полтавці і гості Полтавщини, — зазначив Валерій Головко.
Очільник області дав завдання, щоб кожен написав власне бачення технічного завдання проекту. До проектування залучать громадськість і фахівців, представників карєзнавчого музею, які достеменно знають історію пам’ятки. Надалі, за фінансової можливості, планують приєднати до проекту впорядкування ставка.
Сьогоднішній вимогливий турист розраховує отримати якісний відпочинок з облаштованими зонами дозвілля й харчування. Тож концепт має бути цікавим, серйозним і надовго, не обмежуючись новою бруківкою та насадженнями.
Фахівці зауважили, що розроблений у 1996 році проект організації території пам’ятки робився на 5 років із перспективою на 10 років, тож, станом на сьогодні, він де-юре не існує.
Директор Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА Ігор Піддубний
Бузковий гай — частина заповідної зони, і, не зважаючи на щорічне проведення фестивалів, виступів творчих колективів, святкувань, зокрема відзначення річниць видатних постатей Полтавщини, тут непередбачені й необлаштовані для цього зони.
Проект організації парку планують розробити за участю спеціалістів-дендрологів, приділивши особливу увагу зонам естетичного, екскурсійного й туристичного значення. Фахівці розрахують кошторис розчистки та благоустрою ставка. Лісники мають розрахувати вартість розчистки території та посадки.
Щодо бузку — його існує близько 120 різновидів. Від ботанічного саду очікують розрахунок вартості саджанців, а також висновки того, яким видам підходить місцевий клімат. Планують навіть передбачити, коли і який висаджений бузок зацвітатиме. Буде це одночасно, секторами чи концентричними колами від зовні до середини — в будь-якому разі, цвітіння буде контрольованим, щоб планувати проведення традиційного свята «Бузкового гаю». Всі дані внесуть до проекту.
Повторно домовилися зустрітися на початку грудня кожен зі своїми напрацюваннями. Щоб вже цього року виділити кошти на проект збереження та осучаснення Бузкового гаю. Замовником виступить управління культури. Проект очікується комплексний і не на один рік. Робоча група має розробити план-графік і наочно представити його громадськості на обговорення.
Довідково: Бузковий гай закладений на початку ХІХ ст у кар’єрі, з якого брали глину для цегельного заводу Кочубея. Після його закриття тут насадили саджанці, привезені з різних кутків Європи, та облаштували алеї з альтанками. За легендою, граф Віктор Кочубей посадив бузковий гай для своєї хворої дочки.
