Історія «Полтававодоканалу» почалася на місці, цілюща вода якого за легендою врятувала мешканців від невідомої хвороби
За міською легендою, вулицю Панянку назвали через одну дивовижну історію порятунку Полтави від невідомого захворювання. Саме тут на початку ХХ століття і збудували першу артезіанську свердловину.
Протягом століть Полтава потерпала через відсутність чистої здорової води, про яку мріяло не одне покоління полтавців.
Одну міську легенду щодо цього свого часу переповів журналіст-краєзнавець Іван Наливайко:
«В сиву давнину Полтаву охопила моровиця: вимирали цілі сім’ї від невідомої хвороби. І от у ту страшну пору одній красуні-полтавці приснився дивний сон. Мовби в її світлицю завітав старець у білому одязі. Переступивши поріг, він звернувся до дівчини:
— А чому ти сумна сидиш вдома, не гуляєш з подругами на вечорницях?
— Ой, дідуню, — сумно відповіла красуня, — не до гуль і не до веселощів, коли навколо гуляє смерть.
— Не журися, гарна панянко, — їй у відповідь старець, — піди у Чорний яр, під горою знайдеш джерельце, випий тої води, і ніяка пропасниця до тебе не підступить...
Про дивний сон дівчина розповіла своїм сусідам, а ті — своїм. Про видіння заговорила вся Полтава. Повірили в нього люди, пішли в яр, розшукали джерело, почали пити цілющу воду, і страшна хвороба покинула місто».
Вдячні полтавці на честь сновидиці назвали місцину, де знайшли животворне джерело, Панянкою.
До наших днів дійшло кілька варіантів цієї легенди. Суть її в тому, що люди врятувалися від смертельної хвороби чудодійною водою. Легенда стала пророчою, бо саме на Панянці під горою в 1899-1900 роках заклали першу артезіанську свердловину міського водопроводу.
Знак на місці першої свердловини міського водопроводу
До речі, цікавий факт: відкриття водопроводу допомогло активізувати громадськість та органи місцевого самоврядування. Вони все сміливіше почали висувати проекти перетворення у різних сферах життя міста: електрифікації, запровадження трамвайного сполучення тощо.
Що стосується якості води з міського водопроводу, то вчені вважали її цілком придатною для лікувальних процедур.
З книги Олександра Єрмака «Історія обласного державного підприємства «Полтававодоканал».
