9 червня, 17:49

Від Глухова та тисячолітнього Путивля: InGreen відкрив для полтавців незвідані Сіверські землі

4 червня, в День Святої Трійці, полтавський туристичний клуб In Green здійснив культурно-пізнавальну екскурсію незвіданими місцями, багатими на духовні святині, славетну історію, вишукану архітектуру та природні дива.

Шлях 18 учасників клубу проліг через Сіверську Україну — Кролевець, Глухів, Путивль. Полтавці не вперше мандрують Сумщиною, але північно-східний «кут» України досі лишався білою плямою та туристичній мапі InGreen-івців. Концентрація збережених пам’яток у регіоні просто надзвичайна, адже сучасні жителі Сіверщини активно відроджують архітектурні та історичні пам’ятки, створені видатними пращурами. Учасники In Green за один день встигли відвідати найпривабливіші з них.

1. Яблуня-колонія та унікальні рушники

Кролевець — невеличке містечко з величезною історією та незвичайними пам’ятками. Місто насамперед відоме своїм дивом природи — яблунею-колонією, що розмножується наче кущ (гілля дерев прогинається донизу і якимось дивним чином вростає в землю). Пам’ятка знаходиться на території колишньої садиби князя Мещерського, звідси ще одна назва яблуні — Княжа. Учені не знайшли жодних аномалій в цьому місці, але будь-які спроби посадити подібну яблуню деінде закінчувалися невдачею. В народі кажуть, що дерева сумують за своїм господарем й тому поводять себе неприродним чином. За іншою легендою, яблуню в саду Мещерського прокляли й тому вона невпинно розростається.

Кролевеччина також є колискою майстрів художнього ткацтва. Принагідно полтавці відвідали Музей кролевецького ткацтва, де зібрані предмети історичного та культурного розвитку ткацтва. Про славнозвісні кролевецькі рушники, їхню історію та значення орнаментів змістовно та цікаво розповіла директор музею — Ніжнік Галина Кирилівна. Музей знаходиться в історичній садибі Огієвських, де свого часу гостював Т.Шевченко. Музей порівняно молодий — його заснували у 2011 році. В основу музею закладена спадщина музейної кімнати Кролевецької фабрики художнього ткацтва. Музейна збірка стародавніх і сучасних творів художнього ткацтва нараховує понад 700 унікальних експонатів, з яких майже 400 — рушники. Найстаріший з рушників датується 1839 роком. До речі, кролевецькі рушники є претендують на звання нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Наразі таке почесне звання мають Петриківський розпис та козацькі пісні Дніпропетровщини.

2. Гетьманська столиця і вапняний кар’єр

Глухів — колишня гетьманська столиця Івана Скоропадського та батьківщина роду Терещенків — відомих меценатів, підприємців та політичних діячів. Ярлик глухого прикордонного містечка, яким іноді нагороджують Глухів, зникає вже при в’їзді в колишню столицю. На виднокраї височіють невід’ємні символи Глухова: трьохсотлітні церкви в стилі козацького бароко та біла башта міського водогону, побудована на початку XX сторіччя на місці Глухівської фортеці. Більшість давніх пам’яток Глухова реставровані в період незалежної України, що позитивно вплинуло на зовнішній вигляд міста.

У супроводі екскурсовода із Національного державного історико-культурного заповідника «Глухів» полтавці прогулялися історичним центром гетьманської столиці та побачили найвизначніші її пам’ятки: Миколаївську церкву (1695), де наставляли на гетьманство Івана Скоропадського, Спасо-Преображенську церкву (1765), прекрасну Трьох-Анастасіївську церкву, названу на честь трьох Анастасій — матері, дружини та доньки Миколи Терещенка — найвідомішого розбудовника міста, розкішний корпус Глухівського національного педагогічного університету (1874), де свого часу навчався Олександр Довженко, піднялися гвинтовими сходами на оглядовий майданчик 41-метрової Білої Вежі водогону (1927), з якої відкривається неймовірна панорама міста.

За сім кілометрів від Глухова знаходиться Заруцький вапняний завод на якому видобувають високоякісні вапно і крейду. Певна річ, учасники подорожі не втрималися від нагоди розширити формат подорожі і вирушили до крейдяного села Заруцьке. Вапняний кар’єр, що походить з Мезозойської ери, тут розробляється ще з кінця 19 століття. Завод з видобування вапна свого часу утвердив Петро Бек — головний управляючий всіх підприємств родини Терещенко. На території вапняного заводу знаходиться гідрологічна пам’ятка місцевого значення «Заруцькі джерела», які займають площу 0,8 га.

3. Княжна Ярославна та дивовижні монастирі

Путивль — місто с тисячолітньою історією, мальовничою природою та надзвичайною архітектурою. До наших днів збереглися залишки Путивльської фортеці, на мурах якої тисячу років тому плакала княжна Ярославна, побиваючись за своїм полоненим чоловіком. Перебудовані башти середньовічної фортифікаційної споруди згодом стали частиною Мовчанського монастиря-фортеці. Дивовижний архітектурний ансамбль, що зводився впродовж XVI —XIX століть, нині є головною перлиною міста. Окрім майстерності зодчих вражає ландшафтний дизайн подвір’я монастиря — він складе конкуренцію іменитим ландшафтним паркам країни. Мовчанський монастир стоїть на високому пагорбі над долиною річки Сейм. Звідси відкриваються прекрасні краєвиди. На протилежному пагорбі розташоване городище літописного Путивль-града. Поряд із ним стоять мальовничі руїни стародавньої господарської споруди із водонапірною баштою (кін. 19 — поч.. 20 ст.). В межах городища, в парку, височіє пам’ятник Ярославні — літописному символу міста.

За 23 км від Путивля знаходиться село Нова Слобода, поблизу нього — на горі Чудна — височіє Сафроніївский монастир. Це один з найвідоміших та найдавніших чоловічих монастирів православного світу. Перші згадки про святиню датуються ще XI сторіччям, одначе офіційна дата заснування Софроніївського монастиря — 1405 рік. Окрім прекрасного архітектурного ансамблю, відновленого за часів незалежної України після півстолітньої радянської руїни, увагу також привертає комплекс підземних печер, до яких повним складом спускалася група полтавських мандрівників. Краса навколишніх місць зачаровує, з вершини Чудної гори, на якій розташована обитель, відкриваються дивовижні неозорі далі російських земель, адже монастир розташовано на самісінькому кордоні нашої країни.

Насичена мандрівка Сіверщиною припала на погожий день, тож учасники подорожі з подвоєним ентузіазмом зустрічали кожен наступний об’єкт подорожі, а втому, що прийшла під кінець насиченої екскурсії, сприймали з радістю, як завзяті мандрівник, що встигли побачити все. Керівник туристичного клубу InGreen дуже рада, що учасники вілкрили для себе ноий маршрут:

—​ Від самого заснування нашого туристичного клубу, і всі сім років, які він існує, наші поїздки ми плануємо максимально насиченими. Адже ж навіщо їхати всю ніч в дорозі, щоб подивитися лише один об’єкт, і не заїхати в інші цікаві місця, як знаходяться зовсім поруч. Я звернула увагу, що всі київські туристичні фірми пропонують подібну подорож на два дні. Я думала і собі їхати в дводенний тур, але почитала уважно про об’єкти на маршруті і зрозуміла, що ми прекрасно встигнемо побачити все найцікавіше за один день. Крім основного маршруту в Глухів-Путивль-Кролевець та Сафроніївський монастир. Ми ще й побачили унікальне вапняна родовище. Ми були першою збірною групою з міста Полтава, яка відвідала такий маршрут. Приємно, що знову ми перші відкриваємо нові цікаві куточки України, в які ніхто з Полтави раніше не їздив. У нас ще багато грандіозних планів і ми завжди раді однодумцям.

Хочете побачити невідому Україну? Додайте в своє життя яскравих барв з туристичним клубом In Green. Шукайте нові незвичайні маршрути на сайті організаторів: ingreen.in.ua.

Глаша ЗЕЛЕНА

Таємнича Полтава

Редактор проекту:
Ольга Влох

Таємнича Полтава
62