На Полтавщині молочні кооперативи створюватимуть у співпраці з приватними інвесторами
І розглянуть ініціативу банкірів щодо будівництва міні-ферм та міні-заводів за кредитні кошти з фінансовою підтримкою обласного бюджету.
Понад 16% всього українського молока мають полтавське походження. А сама область на сьогодні посідає перше місце за об’ємами його виробництва. Про це під час щотижневої апаратної наради повідомив директор Департаменту агропромислового розвитку Сергій Фролов.
Наймолочніші на Полтавщині Шишацькій, Гадяцький, Хорольський, Котелевський, Оржицький райони. А от «біді плями», як їх назвав Сергій Фролов — це райони, де рік від року зменшується як поголів’я ВРХ, так і об’єми молока — Новосанжарський, Машівський, Козельщанський, Кобеляцький, Кременчуцький, пирятинський, Чорнухинський, Семенівський райони.
Директор Департаменту АПК відмітив і той момент, що полтавське молоко з року в рік зростає у якості. 50% молока, яке виробляється у сільгосппідприємствах, — це молоко екстра-класу та вищого ґатунку. Говорив Сергій Фролов і про ризики галузі та проблеми. Серед них — зменшення поголів’я ВРХ.
Карта валового виробництва молока
— Тваринницька галузь — прибуткова, проте прибуток вона дає після декількох років напруженої праці і серйозних капіталовкладень, — прокоментував Сергій Фролов. — Проте вкладати кошти хочуть далеко не всі. Цього року ми недорахували 5 тисяч поголів’я, при чому не в населення, а в підприємствах області. Ризик виникає у зв’язку з тим, що в районі заходять нові орендарі — агропідприємства, які тваринництвом не займаються, прибуток отримують за рахунок рослинництва. Проте обіцяють високу орендну плату за землю населенню. Зрозуміло, що ферми при цьому вони закриватимуть.
Поліпшити ситуацію мають законодавчі зміни та підтримка тваринницької галузі на рівні держави. І з такими пропозиціями полтавська влада і аграрії звертатимуться і до Міністерства аграрної політики та продовольства України, і до Верховної Ради. Проте й на місцевому рівні вже почали робити практичні кроки щодо підтримки тваринництва. Так, на прохання голови ОДА Валерія Головка Національна академія аграрних наук разом із Полтавським інститутом свинарства розробила стратегію розвитку тваринництва в області до 2020 року.
Окрім того, у обласному бюджеті на наступний 2017 рік планують закласти кошти у рамках підтримки тваринницької галузі. Валерій Головко зауважив, що ці кошти потрібно використати під конкретні дієві проекти, а не розмазувати їх без користі для аграріїв. Тому дав доручення профільному заступнику Роману Товстому зібратися разом із аграріями найближчим часом на розширену нараду. І розглянути на ній декілька пропозицій. Перша стосується створення молочних кооперативів на селі. Тим паче, що позитивний досвід на Полтавщині вже і на започаткування кооперативів кошти вже виділяються не лише на рівні районних бюджетів, долучаються і сільські ради та приватні інвестори.
Сергій Фролов
Під час наради
Як приклад, згадав нещодавню поїздку до Шишацького району та ініціативу компанії «Астарта», зокрема Агрофірми імені Довженка, яка допомагає господарям із декількох сіл створити кооператив та купує для нього холодильне обладнання.
— Давайте переглянемо модель створення кооперативів саме із залученням приватних інвесторів. Їм це цікаво, адже хочуть підняти якість молока у приватних господарів через кооперацію, — додав Валерій Головко. — Є ще одна цікава ініціатива. Минулої п’ятниці до нас звернувся ПриватБанк. У рамках проекту створення нових робочих місць разом можемо відпрацювати модель надання кредитів на створення міні-заводів, міні-ферм на підтримку тваринницької галузі. Наприклад, можемо коштом обласного бюджету компенсувати суму відсотків по кредиту чи погасити частину тіла кредиту. Думаю, що це буде цікаво селянам.
