Глинський храм відродиться
Нарада з відродження Храму у селищі Глинське, що відбулася 13 травня під керівництвом заступника губернатора — керівника апарату ОДА Валерія Пархоменко, безперечно стала новим етапом на шляху до відродження Храму
Оцінювати її однозначно важко, оскільки роль держави у підтримці цього проекту значна. Водночас навряд чи варто ентузіастам і ініціаторам відродження святині тішити себе думкою, що обласна влада чи будь-яка інша зробить усе своїми руками. Чи будує держава церкви і храми рызних конфесій — теж питання спірне. Звичайно, по мірі можливості уряд кожної цивілізованої країни підтримує свою національну віру і сприяє відродженню святинь, це є нормальною практикою. Але і звинувачувати владні структури у байдужості в нинішній ситуації важко.
Безперечним позитивом є сам факт проведення такої наради та її рівень. У кабінеті Валерія Пархоменка були присутні окрім журналістів і представників громадських організацій, а також і керівники відповідних підрозділів ОДА, що опікуються розвитком культури, туризму, голова Малобудищанської сільської ради (до якої відноситься Глинськ), представники духовенства.
Не зовсім точною є інформація, що зявилася після наради у деяких електронних ЗМІ про віддаленість Глинського Фавору від самого селища. Насправді він розташований практично в центрі Глинська. А оскільки серед місцевих жителів існує умовний поділ на «верхній» і «нижній» Глинськ, то пагорб стоїть саме в нижній його частині.
Врешті-решт не можна відкидати і духовну складову — де будувати церкву обирають не люди, а Бог. Кілька століть поспіль Храм стояв, занепадав і знову відроджувався на одному і тому ж місці. Чи доцільно його змінювати і що може бути тому підставою, якщо навіть археологи не заперечують щодо побудови церкви на місці Глинського Преображенського Храму.
Ініціатори відбудови церкви точно впевнені в одному — яке б рішення не прийняла місцева влада сприяти у відновленні святині чи лишитися осторонь вони відступати не збираються. Більш того, останні події лише зміцнюють віру і впевненість у тому, що обраний шлях єдино правильний. Тому зараз усі зусилля спрямовуються на пошуки спонсорів та меценатів, котрі могли б перейнятися ідеєю і допомогти у її реалізації. А ініціатива побудови пам’ятного монументу, озвучена обласною радою, аж ніяк не виключає відродження церкви, а лише засвідчує глибину культурного та духовного начал, що поєднуються на цій землі.
Іван ЧАБАН
