У Полтаві провели лекцію про Симона Петлюру, на честь якого перейменували вулицю Артема
24 жовтня у приміщенні конференц-залу «Кантіна» (готель «Палаццо») журналіст Роман Грицун розповів полтавцям про поняття міту і маловідомі факти біографії головного отамана військ УНР Симона Петлюри.
Захід пройшов в рамках проекту «Хто ці люди». Його цілі та завдання — інформаційно-роз’яснювальна робота про життя та діяльність людей, імена яких були обрані для топонімів у процесі виконання закону про декомунізацію.
«Хто ці люди» став одним з 10-ти відібраних проектів громадських організацій Полтавщини, на реалізацію яких виділяються кошти з обласного бюджету у 2016 році.
Лекція про Симона Петлюру розпочалася з виступу Вадима Штефана, директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Полтавської ОДА. Саме під його головуванням конкурсної комісії проект «Хто ці люди» став одним з переможців.
Вадим Штефан наголосив, що після проведення декомунізації в багатьох людей ще немає повної ясності щодо персоналій, на честь яких перейменували вулиці. Тому такі заходи, як лекція про Симона Петлюру, і має на меті усувати ці прогалини.
Вадим Штефан
Свою розповідь журналіст Роман Грицун почав з історичного лікбезу. Оскільки сам захід мав назву «Симон Петлюра. Великий Міт», то лектор пояснив різницю між двома поняттями — міфу і міту. Якщо говорити простими словами, перше — це викривлення якогось історичного явища, виривання з контексту, а друге — подія чи явище, яке має сюжет і розповідає про якусь велику правду, яку ми по суті не можемо перевірити, але однозначно віримо в це.
— Будь-яка серйозна подія в історії, про яку всі знають — це Міт. Голодомор, Друга світова війна — це Міт, бо ці події зараз впливають на нашу свідомість, визначають її.
Орієнтуючись на цю термінології, Роман Грицун розповів про життя видатного українського політичного діяча Симона Петлюру.
Лектор говорив як про цю людину загалом, так і торкався окремих подій життя голови Директорії УНР. Наприклад, інциденту щодо композитора Миколи Лисенка, який у 1901 році приїхав до Полтави. Петлюра, навчаючись тоді у випускному класі, запросив його від імені групи семінаристів послухати, як вони співають заборонену Лисенкову кантату «Б’ють пороги». Коли про запрошення довідався ректор архієрей Іларіон (Пічета), між ним, композитором та майбутнім політиком стався інцидент, через який Петлюра не закінчив освіту у Полтавській духовній семінарії.
Роман розповідав і про вимушену еміграцію політика до Франції. Так, після програшу боротьби за українську державність, у 1924 році Симон Петлюра опинився у Парижі (до цього перебував у Польщі, Австрії, Угорщині та Швейцарії). Там він харчувався «без вина за 4 франки», викурював по 40 дешевих сигарет і жив у недорогих хостелах. Але це тривало недовго — у 1926 році отаман помер від кулі Самуїла Шварцбарда, який або був завербований спецслужбами, або ж мстився за єврейські погроми при УНР.
Петлюра в Парижі (фрагмент з презентації Романа Грицуна)
Наприкінці лекції Роман Грицун показав спільноту «Вагон-ресторан „Свідки П’ятого Універсалу“», яка з допомогою гумору і мемів обігрує події і персонажів національно-визвольних змагань 1917-1921 років. Тобто така популяризація історії через масову культуру, знайому молоді.
Це не останній захід в рамках проекту «Хто ці люди». Координаторами проекту заплановано ще кілька лекцій такого формату.
Нагадаємо, що 20 травня голова Полтавської ОДА Валерій Головко підписав розпорядження щодо перейменування понад 600 вулиць області, серед яких і топоніми Полтави. Вулицю Артема перейменовали на честь Симона Петлюри — головного отамана військ УНР, одного з лідерів Української революції 1917-1921 років.
Крім Полтави, на честь Симона Петлюри названі вулиці в Броварах, Дніпрі, Львові, Києві, Вінниці, Тернополі, Млиновому, Стрию, Івано-Франківську, Шепетівці та інших населених пунктах України.
