Як змінюються уявлення про торги: Три успішні закупівлі на Полтавщині
Часто у пресі з’являється інформація про те, що бізнес все менше довіряє процедурам державних закупівель
Скептики висловлюють сумніви, чи зможе система ProZorro змінити ситуацію. Експерти Інституту аналітики та адвокації вирішили показати, як можна підвищувати довіру бізнесу та зробити закупівлі більш конкурентними, прозорими та доброчесними.
Упродовж січня — травня 2016 року експерти Інституту аналітики та адвокації (ІАА) вивчали державні закупівлі і рівень довіри до них. Вони констатували низьку зацікавленість бізнесу у торгівлі з державою через корупцію та не сприятливі умови для чесної, прозорої конкуренції. Водночас у розмовах з підприємцями стає зрозуміло, що вони покладають надії на електронні державні закупівлі.
Зустрівшись із керівництвом комунальних та державних закладів, фахівці ІАА забезпечили проведення «модельних» закупівель, щоб визначити, яким чином збільшити конкуренцію на торгах і відновити довіру бізнесу до державних тендерів. Спільне завдання — залучити якомога більше постачальників та провести «ідеальні» закупівлі на засадах прозорості, чесної конкуренції та ефективності: дві «паперові» та одну через систему електронних закупівель ProZorro.
Закупівля № 1: етиловий спирт для лікарні
У квітні 2016 року Полтавська обласна лікарня закупляла етиловий спирт на 395 тис грн. У 2015 році проводили таку ж закупівлю але на суму 150 тис грн. При цьому минулого року перемогла пропозиція аж на 47 тис грн. більша, ніж планувалося витратити на закупівлю.
Особливістю та складністю закупівлі було те, що учасникам обов’язково треба було надати відповідні сертифікати, ліцензії на спирт та копію витягу з реєстру оптово-відпускних цін МОЗ України про те, що продукція належним чином внесена до реєстру цін. Ці фактори могли зменшити кількість потенційних учасників торгів через невідповідність.
Експерти зв’язалися з підприємствами, які працюють у галузі фармакології. На жаль, 10 підприємств одразу відмовились через брак віри у справедливу перемогу. Ще 4 постачальники не могли поставити необхідний об’єм етилового спирту. Також не взяли участь 6 підприємств через те, що процедура закупівлі здійснювалася не через «ProZorro». При цьому, аж 10 потенційних учасників зацікавилися торгами.
Отримані результати свідчать, що бізнес Полтавської області недостатньо довіряє процедурам державних закупівель. Частина підприємств, з якими спілкувалися експерти ІАА, ніколи не продавали державі та не планує це робити: вони не хочуть мати справ з державними замовниками. Кількість учасників торгів можна було б збільшити, якби закупівля відбувалася в системі «ProZorro», — так стверджують представники бізнесу.
Загалом же у закупівлі взяли участь 5 підприємств, замовник заощадив 60 тис грн, тобто 15% від запланованої вартості. Перемогу здобув не системний переможець. При аналогічній закупівлі у 2015 році лікарняне лише не заощадила, а навпаки — сума закупівлі зросла на 31,4% від початкової вартості, враховуючи найнижчу цінову пропозицію.
Закупівля № 2: комп’ютерне обладнання для міськради
У травні 2016 року виконком Полтавської міської ради проводив закупівлю з об’ємним переліком техніки та обладнання на суму 999 тис. грн. — 32 позиції. Для порівняння рівня конкуренції при закупівлях комп’ютерного обладнання фахівці взяли схожі випадки у Полтавській області, які проводили з 1 січня 2015 року. Максимальна кількість учасників тих закупівель — 2 підприємства, а часом їх відміняли через відсутність пропозицій.
Представники ІАА поспілкувалися із підприємствами, які займаються продажем комп’ютерного обладнання. Однак 7 із них відразу відмовилися від участі через брак віри у чесну конкуренцію на торгах. Ще 6 постачальників повідомили, що не можуть поставити запланований закупівлею об’єм товарів. Два підприємства не взяли участь через те, що процедура закупівлі здійснювалася за класичною «паперовою» формою. Втім, 15 потенційних учасників торгів зацікавилися та повідомили, що хочуть взяти участь у закупівлі.
Висновки, які зробили фахівці ІАА щодо проведеної виконкомом закупівлі, порадували. По-перше, тендер виграв не системний переможець. По-друге, замовник суттєво заощадив на закупівлі. По-третє, конкуренція серед постачальників збільшилася.
Якби замовник не дискваліфікував потенційного постачальника через невідповідність документів умовам тендерної документації, то сума економії могла б зрости до 217 тис грн. (21,75%).
— Це добра практика об’єктивної, добросовісної, неупередженої взаємодії бізнесу та держави, — стверджує експерт з комерційної діяльності Василь Жгун. — На жаль, не всі підприємства хочуть взяти участь у закупівлях, які проводяться за застарілою «паперовою» схемою. Як бачимо, найменше недотримання вимог документації може призвести до дискваліфікації.
Закупівля № 3: миючі засоби для інтернату
Для повноти картини фахівці ІАА провели «модельну» закупівлю і у системі електронних державних закупівель «ProZorro». Кротівський психоневрологічний будинок-інтернат закупляв миючі засоби та побутову хімію на 40 тис грн.
Коли експерти ІАА зв’язалися із імовірними учасниками, то 8 одразу відмовились від участі, знову-таки аргументуючи це недовірою до держави. Також 7 постачальників сказали, що не можуть поставити всі лоти через брак асортименту. Однак ще 15 потенційних учасників торгів зацікавилися та запевнили, що готові взяти участь у закупівлях.
Висока конкуренція сприяла заощадженню більш ніж чверті початкової вартості. При цьому переміг не системний переможець. Нагадаємо, що середній статистичний результат закупівель у системі електронних торгів «ProZorro» по Полтавській області складає 3-4 учасники та 14-15% економії (станом на 18 травня 2016 року).
Василь Жгун вважає, що це дуже показові результати, адже ефективність проведення закупівлі в електронному форматі майже в 2 рази більша за класичну «паперову» процедуру за всіма показниками:
— Закупівля в «ProZorro» дозволила залучити 11 учасників торгів та заощадити 28,75% від запланованої вартості, — наголошує експерт, — в той же час у «паперовому» тендері взяли участь 6 учасників, замовнику вдалось заощадити 16,56%.
Він також додає, що частина постачальників на етапі комунікації погодились взяти участь у закупівлі, коли отримали відповіді на свої запитання та зауваження.
— Бізнес не достатньо знає про можливості торгівлі з державою та інколи підприємці мають свої стереотипи щодо процедур публічних закупівель, — підсумовує Жгун. — Проблему можна буде вирішити, якщо продовжувати реформування, «відточування» сфери закупівель. Потрібна дієва державна політика, яка б відновила довіру підприємців до них, максимально забезпечувала їх прозорість, конкурентність і відкритість.
Довідка: Дослідження проводилося в рамках ініціативи «Відновлення довіри бізнесу до державних закупівель», що реалізується ГО «Інститут аналітики і адвокації» за підтримки міжнародного фонду «Відродження».
