Розмір тексту

Полтава у впровадженні iGov відстає від Лохвиці та Чорнух

Перехід у наданні державних послуг громадянам та підприємцям в електронну форму за допомогою порталу iGov відбувається повільніше, ніж це хотілося б волонтерам. І швидше, ніж цього хочеться владі, яка за них відповідальна.

Електронна Україна сьогодні

Необхідність переводити державні послуги і закупівлі в онлайн-режим прописує Угода про асоціацію України з ЄС, зокрема глава 14 розділу 5. Тут же йдеться і про формування системи електронного урядування — цієї взаємодії онлайн. Проте нам всім хочеться якомога скоріше почати жити в світі без черг і зайвої бюрократії, тому е-врядування — це також вимога часу.

Цікаво, що більшість ініціатив із створення в Україні електронного врядування йдуть «знизу» — з народу. Влада лише створює для їхнього впровадження відповідні умови — у першу чергу законодавчі. По-друге, за сприяння центральних органів влади швидше і якісніше працюють їхні регіональні представництва.

Тому сьогодні успішно діють деякі цікаві для загалу державні онлайн-сервіси, доступні практично по всій Україні, а саме:

  • окремі проекти із запровадження електронної реєстрації юридичних осіб та ФОП Державної реєстраційної служби,
  • спільний проект Державного агентства з питань електронного урядування, Державної архітектурно-будівельної інспекції та координатора проектів ОБСЄ в Україні щодо запровадження електронних адміністративних послуг у будівництві,
  • сервіси Міністерства освіти та науки — онлайн-форми на вступ до вишів та онлайн-запис дітей у садочки,
  • електронні звіти платників ПДВ та платників ЄСВ для Державної фіскальної служби,
  • реєстрація юридичної особи або ФОП, отримання інформації про нерухомість, довідки або витягу про компанію для надання державним органам, банкам, контрагентам, а також для участі у державних закупівлях тощо — на сайті Міністерства юстиції,
  • веб-портал Edata Міністерства фінансів для надання доступу до інформації про використання публічних коштів в Україні.

Повідомлення користувачу від порталу reg.isuo.org про стан заявки щодо запису дитини у садочок Повідомлення користувачу від порталу reg.isuo.org про стан заявки щодо запису дитини у садочок

Окрема розмова — про три проекти, що швидкими темпами впроваджуються в Україні за активної участі волонтерів та громадських активістів. Йдеться про сайт державних закупівель ProZorro (уже став офіційним держресурсом), портал держпослуг онлайн iGov (готується повторити успіх і державне визнання ProZorro), а також можливість залишати на сайтах органів влади електронні петиції (такий функціонал запроваджений практично у всіх обласних і навіть районних центрах країни на базі різних платформ, детальніше — тут).

Досвід е-Естонії для е-України

За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» існує звіт ООН щодо стану електронного врядування (United Nations E-Government Survey 2014). Згідно із ним світовими лідерами є Південна Корея, Австралія, Сингапур, Франція, Нідерланди, Японія, США, Великобританія, Нова Зеландія та Фінляндія. У Швеції е-послуги і е-уряд впроваджено практично в усіх сферах суспільного життя. В Україні при створенні е-урядування волонтери взяли за основу досвід країн Прибалтики, у першу чергу — Естонії.

Але одна із волонтерів ініціативи iGov у Полтавській області Юлія Городчаніна говорить: нам ще далеко до країн ЄС у плані надання державних е-послуг.

— Що стосується Естонії, то там е-врядування вже діє понад 15 років. Естонці зараз вже навіть не уявляють, як можна інакше зареєструвати юридичну особу, отримати субсидію. Успішність економіки залежить від ділової активності громадян. Будь-який підприємець, минаючи бюрократичну тяганину, в Естонії може створити фірму за допомогою комп’ютера, а на Бізнес-порталі за 18 хвилин вона з’явиться в реєстрі підприємств, у податковому департаменті та інших необхідних структурах. У кожного естонця з 15 років є ID-картка — сучасний паспорт із електронним підписом власника в ньому. У цій картці міститься база даних про громадянина, яка потрібна чиновникам у разі звернення людини за послугами. І ось, скажімо, народжується в естонській родині дитина. Аби отримати на неї всі необхідні документи та матеріальну допомогу батьки лише один раз заповнюють на спеціалізованому порталі форму щодо цього, підтверджуючи дані про дитину і про себе ID-картками. Порівняйте цю ситуацію із оформленням новонародженого в Україні через як мінімум три установи — пологовий будинок, РАЦС, управління соцзахисту. А потім щомісячний огляд малюка починається із... черг в поліклініці.

Досвід Естонії використовується при впровадження iGov у нас Досвід Естонії використовується при впровадження iGov у нас

Власне, під лозунгом «Чергам — ні!» та активній протидії корупції й почалося в Україні та, зокрема, на Полтавщині становлення е-врядування. При чому портал державних послуг igov.org.ua, про який мова, створюють так звані «ІТ-волонтери». Їхні імена є на сайті, це десятки людей. Серед них — один мешканець нашої області, кременчужанин Володимир Кригін.

Цікаво, що у «народного» iGov є наслідувач, але не конкурент, — Єдиний державний портал адміністративних послуг, створений чиновниками. Він не дублює функції igov.org.ua, але розвивається дуже повільно. Власне, цим двом ресурсам є, куди зростати, адже перелік адмінпослуг, які громадяни та юрособи воліли б отримувати через інтернет, складається більш ніж з 1000 сервісів.

Ну і, власне, про що ще варто згадати у зв’язку із невідворотнім введенням iGov в усіх державних установах? Про способи авторизації на сайті. Розробники передбачили, що при вході на igov.org.ua користувач може верифікуватися за допомогою ЕЦП (електронного цифрового підпису), BankID або MobileID. Останній сервіс нині недоступний, він у стадії розробки. ЕЦП частіше користуються підприємці, а звичайні громадяни обирають BankID і заходять на портал через один з дев’яти українських банків.

iGov на Полтавщині: людський фактор

За своєю суттю сайт iGov є агрегатором: він акумулює адмінпослуги різних державних установ і органів місцевого самоврядування. Так, сьогодні на порталі можна скористатися 280 онлайн-послугами. При цьому 57 сервісів з’являться «дуже скоро», а ще 728 — «у роботі». По Полтавській області ситуація виглядає таким чином: 50 послуг вже доступно онлайн, ще 15 будуть трохи згодом. При цьому наш регіон — у числі аутсайдерів. Наприклад, в Рівненській області доступними є 78 послуг, у Сумській — 69, у Харківській — 54.

За словами іншого волонтера ініціативи iGov на Полтавщині Альони Гончаренко, районні органи влади працюють набагато краще, ніж в обласному центрі. І зрозуміло — чому. 4 квітня губернатор Валерій Головко видав розпорядження «Про використання порталу державних послуг iGov.org.ua», обов’язкове для виконання структурними підрозділами ОДА та РДА. На даний момент в авангарді впровадження державних послуг онлайн — Лохвицька та Чорнухинська райдержадміністрації. Так, у Лохвицькій РДА чиновники найпершими відкрили власний електронний кабінет і запровадили три найпопулярніші послуги. А у Чорнухах, хоча почали пізніше, зате отримали найкращий результат: не тільки апарат, а й структурні підрозділи РДА замовили активування онлайн адмінпослуг, загалом 28.

Головний спеціаліст відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Лохвицької РДА Олександр Карбань розповідає:

— Для початку ми замовили у волонтерів iGov три найпопулярніші послуги — запис на прийом до голови РДА, звернення до голови РДА та запит на отримання публічної інформації. В принципі, ресурс iGov легкий у використання і для нас, і для отримувачів послуг. Звичайно, потрібний час на розкачку, тому що масове надання інтернет-послуг — серйозне нововведення і випробування. Поки що жодної послуги через інтернет ми не надали, але це буде як сніжний ком — головне правильно почати.

З органів місцевого самоврядування області, які найбільше цікавляться iGov, Альона Горчаренко відзначає Миргород та Кременчук. Наприклад, організація роботи ЦНАП у місті на Дніпрі — вища за всілякі похвали. Саме він, очевидно, буде в авангарді впровадження iGov серед інших міст області.

Ну і, власне, про владу обласного центру — депутатів та структурні підрозділи міськвиконкому. Попри усні домовленості із волонтерами iGov та прилюдні заяви мера Полтави Олександра Мамая, що «він не проти ввести iGov» — у цьому напрямку відбувається саботаж. Альона Гончаренко розповідає:

— На сайті Полтавської міської ради з лютого «лежить» моя петиція «Впровадити надання електронних державних послуг в м. Полтава». Вона була розглянута на двох депутатських комісіях, але на розгляд депутатів на сесії міської ради так і не була винесена. На словах заступники мера і керівники управлінь ніби нічого не мають проти iGov, а на ділі... Мабуть, бояться відповідальності і зменшення чисельності чиновників. Хоча я та мої колеги неодноразово наголошували, що електронні послуги не замінять працю живих людей, а лише полегшать роботу працівників, зроблять її набагато ефективнішою.

Електронна петиція з приводу впровадження iGov у Полтаві досі не отримала офіційної відповіді влади Електронна петиція з приводу впровадження iGov у Полтаві досі не отримала офіційної відповіді влади

Популярні послуги iGov

Альона Гончаренко говорить: сьогодні тенденція найбільш популярних послуг онлайн визначається все-таки у прив’язці до громад. Тому що одна і та ж сама послуга може бути активована, скажімо, в Миргороді і поки що відсутня у Кременчуку. Наприклад, скористатися оформленням субсидій можуть сьогодні лише мешканці Шишацького та Машівського районів, а також Миргорода. До речі, першою вдало запровадженою послугою онлайн на Полтавщині стала підготовка довідки про наявність/відсутність судимості. Це було три місяці тому і близько 60 громадян уже отримали таку е-послугу в поліції.

Якщо говорити про iGov щодо надання послуг окремими відомствами, то беззаперечним лідером на Полтавщині є Державна міграційна служба. ГО «Інститут аналітики та адвокації» має цікаву інфографіку з цього приводу. Видача паспорта, заміна фото у ньому, прописка, виписка, довідка про реєстрацію — найпопулярніші послуги відомства. У 2015 році понад 43 тисячі мешканців обласного центру отримали такі сервіси через Полтавський центр надання адмінпослуг (ЦНАП), що знаходиться на базі Полтавської міської ради.

За 2015 рік у міський ЦНАП звертався кожен шостий полтавець За 2015 рік у міський ЦНАП звертався кожен шостий полтавець. Детальніше

Тож найбільш очікуваними партнерами для волонтерів iGov є Міграційна служба та Департамент праці та соціального захисту населення, адже саме їхні послуги та сервіси — найбільш затребувані серед населення. Також — питання зміни місця реєстрації та договорів найму житла.

Згодом, після остаточного виконання декомунізаційних законів, актуальною стане Довідка про перейменування вулиць, яку має на себе взяти ЦНАП. І, звичайно ж, вона має надаватися в тому числі в електронному вигляді.

Керівник ГО «Інститут аналітики і адвокації» Юрій Нестуля впевнений: більшість бажаючих замовити адмінпослуги хотіли б отримувати їх у більш зручному, електронному, форматі. Такий висновок керівник полтавської громадської організації зробив, провівши у квітні 2016 року соцопитування відвідувачів Полтавського ЦНАПу. Юрій Нестуля зазначив:

— Центр надання адмінпослуг Полтави має зручний графік роботи і порівняно невеликі черги, але майже не пристосований для відвідування людьми з особливими потребами, а оплата — не зовсім зручна. Більшість опитаних вважають доцільним введення електронного формату послуг. Понад 75% опитаних переконані, що це збільшить ефективність роботи.

Більшість опитаних відвідувачів Полтавського ЦНАПУ Більшість опитаних відвідувачів Полтавського ЦНАПУ — за електронний формат послуг 

Цікавий момент: впровадження е-врядування в Україні покращує якість надання всіх державних послуг — і у паперовому, і у електронному форматі. У першу чергу це, звичайно, стосується Києва. Оксана Чорна — учасник бойових дій у зоні АТО. Нещодавно вона у столиці готувалася штурмувати органи влади, оскільки їй були потрібні різні довідки і документи. Але сьогодні вона говорить так:

— Я бачу зміни. Реально. Це коли десь давно не був, чи когось не бачив. А потім раз — і шок. Вийшло так, що мені довелося оформляти багато різних документів у Києві, в держустановах. І знаєте, що? Черг немає. Все по талончику. Ну, такий, натискаєш на кнопочку, видається талончик. Сідаєш, чекаєш хвилин п’ять, на табло висвічується твій номер, йдеш до зазначеного фахівця і вирішуєш всі питання. Наприклад, так я прописалася за два дні. В один день подала документи, наступного забрала. За 12,33 гривень між іншим. Ну, точніше за 21-ну гривню, це якщо з комісією. Я розумію, ви можете критикувати міську владу за якісь скандальні моменти. Але озирніться навколо. Київ стає справжнім європейським містом, з усіма умовами для життя. Просто подумайте, скільки потрібно зусиль, щоб зламати бюрократичну систему. Тепер той дрібний чиновник ні на районному рівні, ні в конкретній установі, ну ніяк не зможе взяти сотку за прискорення прописки або за потрібну довідку. Відкрито все, доступно все.

Очевидно: і до Полтави колись добереться прогрес у сфері державних послуг, яким би чином вони не надавалися. Адже з одного боку для нас є прикладом Київ та Кременчук, з іншого... Лохвиця і Чорнухи.

Анна ДОВГОШЕЙ

iGov у Полтаві

Редактор проекту:
Альона Гончаренко

19
}

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему