Політичні маніпуляції та чорний піар — дайджест «InfoCrime Poltava»
До звичного потоку астрологічних прогнозів та гороскопів додалися політична джинса, чорний піар проти місцевої влади та прихована медична реклама. Такими є результати щотижневого моніторингу традиційних медіа та пабліків Полтавщини в рамках проєкту «InfoCrime Poltava».
Розпочнемо з уже традиційного: «Рибам — романтика, Близнюкам — день дзвінків», «кому пощастить у справах, а кому варто прислухатися до себе», «день рішучих дій, нових знайомств і важливих змін». Як бачимо, астрологія залишається інструментом генерування клікбейтного трафіку. На сайтах «Кременчуцька газета», «0532.ua» щодня публікують гороскопи. До слова, гороскопи редакції передруковують з інших розважальних сайтів, 0532.ua бере передбачення з іноземного розважально-астрологічного сайту YourTango, «Кременчуцька газета» цього разу посилалася на маловідомий сайт «Твоя помічниця». Оскільки подібні астропрогнози виходять щодня, складається враження, що медіа легітимізують псевдонауковий контент у новинній стрічці.
Не гороскопами єдними: 0532.ua опублікувало матеріал про лікування алкоголізму в приватній клініці. Гарантії «завжди успішного результату» у поєднанні з неналежним маркуванням (плашка «Новини компаній» не є належним маркуванням реклами) вказують на приховану рекламу. Виникає питання: чому медіа чи рекламодавці уникають прямого позначення, що публікація створена на правах реклмми? Адже навпаки, чітке виокремлення журналістських матеріалів від рекламних додасть довіри до медіа.
Політичні маніпуляції та джинса
На сайті «Кременчуцької газети» бачимо публікацію про виїзне засідання ТСК за участі нардепа Гончаренка, має ознаки немаркованої політичної реклами, покликаної створити позитивний імідж політику за рахунок інформування про його діяльність у нашому регіоні.

Сайт «Полтава24» опублікував новину з ознаками маніпуляції та перебільшення. Заголовок про те, що виконуюча обов’язків міського голови Полтави «Ямщикова планує нажитися на померлих» через перегляд вартості ритуальних послуг, є яскравим прикладом емоційного маніпулювання та чорного піару. Суспільно важливу тему тарифного регулювання медіа подало через призму мови ворожнечі та недоведених звинувачень замість несправедливої критики діяльності.

При цьому у самій новині ані Катерина Ямщикова, ані будь-то наближений до неї, хто відповідає за згадані у тексті тарифи не були згадані. Медіа вдалося до гучного заголовку, при цьому жодним чином не надало обгрунтування причетності Катерини Ямщикової до ритуальних послуг. Є лише згадка про те, що виконавчий комітет планує розглянути проєкт рішення щодо оновлення тарифів на ритуальні послуги, які надає «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування».
Як бачимо, замість дотримання журналістських стандартів, подання об’єктивної та перевіреної інформації у медіа діє правило попиту та пропозиції. Читачі стають інструментами залучення швидкого трафіку, і, зважаючи на тенденції, це безпрограшний варіант, оскільки медіа публікують те, що залюбки читають. Як висновок, можемо назвати три проблеми, які наразі спостерігаються: легітимізація псевдонаукового контенту, ігнорування правил маркування реклами, незмінний чорний піар та прихована реклама. Масове та щоденне передруковування астрологічних прогнозів із сумнівних або іноземних розважальних ресурсів розмиває межі між реальними новинами та псевдонауками, знижує рівень медіаграмотності читачів. Спотворюється реальність: якщо поважні і популярні медіа друкують гороскопи, значить їм можна довіряти і покладатися на них?
Розміщення немаркованого контенту під розмитими плашками (наприклад, «Новини компаній») підриває довіру аудиторії. Відмова від чіткої позначки «На правах реклами», «Реклама» свідчить про намагання видати замовні матеріали за незалежну журналістику. Публікація немаркованих матеріалів про діяльність окремих політиків (що по суті є джинсою), а також застосування мови ворожнечі й безпідставних звинувачень та емоційних маніпуляцій вказує на використання окремих медіаресурсів як зброї в політичній боротьбі.
Як читачам розпізнати маніпулятивні новини
Щоб захистити себе від маніпуляцій, прихованої реклами та фальшивок у місцевих новинах, читачам слід дотримуватися правил медіагігієни.
Перевірте, чи не занадто емоційний заголовок та чи є ознаки чорного піару. Шукайте докази в тексті: якщо в заголовку пишуть про «наживу», «скандал», перевірте, чи є в самому тексті офіційні документи, пряма мова або інші підтвердження. Якщо в матеріалі когось звинувачують, має бути позиція або коментар обвинуваченої сторони. Або ж згадка про те, що журналісти намагалися взяти коментар і що у коментарі відмовил/очікують і надрукують оновлення пізніше. Якщо балансу немає, швидше за все, публікація має ознаки замовного чорного піару.
Звертайте увагу на позначки. Плашки на кшталт «Новини компаній», «Пресреліз», «Офіційно», «Погляд» чи «Партнерський матеріал» часто використовуються, щоб приховати факт оплати. Згідно українського законодавства, передбачено чітке маркування «Реклама» або «На правах реклами».
Аналізуйте тональність статті. Якщо в матеріалі помітно надмірна хвала політика, депутата або приватну клініку/послугу (особливо з обіцянками «100% результату»), перед вами замовний матеріал, а не об’єктивна журналістика. Також зауважимо, що астрологічні прогнози та народні прикмети не є новинами. Їх розміщують, щоб ви довше залишалися на сайті та клікнули на сторінку.
Якщо джерелом новин є «астрологи», «соцмережі», «вчені» або невідомі сайти-агрегатори, довіряти такій інформації не варто. Перевіряйте інформацію у кількох джерелах. Якщо прочитали резонансну новину, зайдіть на кілька інших сайтів і перевірте, як цю ж тему висвітлюють інші незалежні місцеві чи всеукраїнські медіа.
Нагадаємо, «InfoCrime Poltava» викриває дезінформацію, фейки та маніпуляції, задля покращення якості та професійності медіапростору. Щотижневий моніторинг відбувається в рамках затвердженої методології і передбачає контент-аналіз публікацій на предмет фейків та дезінформації, наративів в медіа і соцмережах та аналізу інструментів, які використовуються для їхнього поширення.
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
