Інститут нацпам’яті оприлюднив відеозапис міжнародної Петлюрівської конференції, у якій брали участь історики з Полтавщини
Відеозапис міжнародної наукової конференції «Симон Петлюра і боротьба за українську державність: історія, пам’ять, сьогодення» оприлюднено на офіційному ЮТУБ-каналі Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Міжнародний науковий форум УІНП організував у Києві спільно з Інститутом історії України НАН України, Державною архівною службою України та Національним музеєм історії України. Упродовж трьох днів травня конференція об’єднала знаних науковців, істориків, дослідників життя Симона Петлюри, доби Української революції та боротьби за відновлення української державності. Наукову спільноту Полтавщини представили знані науковці, дослідники життя визначного Головного отамана та його доби і представляють свої напрацювання професорка Полтавського національного педагогічного університету Людмила Бабенко, заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт та дослідник і ветеран Війни за Незалежність Олександр Юренко.
У фокусі конференції — не лише історична постать керівника УНР, а й ширший контекст епохи: український державотворчий проєкт початку ХХ століття, боротьба за незалежність, формування політичної традиції, культура пам’яті та сучасне осмислення історичної спадщини.
На офіційному відкритті конференції Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов провів пряму паралель між загибеллю Симона Петлюри та сучасними реаліями війни. За його словами, тактика ворога залишається незмінною впродовж століть: не маючи змоги перемогти у відкритому протистоянні, він вдається до терактів і таємних операцій. Мета, як наголосив Кирило Буданов, також незмінна: ліквідація лідерів та руйнація суспільної єдності.
«Сто років тому головною ціллю став Головний отаман українського війська — Симон Петлюра. Його підступне вбиство у Парижі було класичною операцією з ліквідації символів української державності того часу. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя за Україну, ми повертаємо наших героїв додому. Симон Петлюра має обов’язково повернутися додому. Перепоховання Головного отамана в столиці — це наш прямий обов’язок перед історією», — акцентував Керівник Офісу Президента.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров у своєму виступі зазначив, що сьогодні в Україні та за її межами розгортаються важливі процеси вшанування пам’яті видатного державного діяча, Головного отамана військ УНР Симона Петлюри. За його словами, заходи з вшанування пам’яті Петлюри набувають дедалі ширшого географічного охоплення: від українських міст до міжнародних майданчиків.
«Сьогодні російська армія тисне на нашу територію. Хотів би нагадати, що росія загалом роками будувала свою політику на двох образах ворога, якою б вона не була — імперською, радянською чи федеративною. Це єдність персональних ворогів. І для того, щоб сформувати уособлення в одному ворогові, вони створили єдине поняття. Двісті років ними були „мазепинці“. Потім, у 1918 році — „петлюрівці“. А відтак усіх назвали „бандерівцями“», — зазначив Голова УІНП.
Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов розповів, що документи доби Симона Петлюри й Української революції десятиліттями перебували під грифом секретності. Лише з проголошенням незалежності дослідники отримали до них доступ, однак питання про достатність цього доступу залишалося відкритим. Сьогодні ситуація кардинально змінилася: на офіційному сайті Державної архівної служби розміщено понад 20 мільйонів оцифрованих документів зі зручним пошуком за ключовими словами. А запит за прізвищем «Петлюра» миттєво повертає понад 12 тисяч архівних справ.
Анатолій Хромов підкреслив, що завдання архівістів не інтерпретувати, а відкривати доступ. Наукове осмислення та спростування міфів навколо постаті Петлюри — це місія дослідницьких і університетських інституцій. Архівна служба, за його словами, лише «подає патрони».
«Ми передаємо зброю у належні руки тих, хто здатен вичерпати міфи, що десятиліттями продукувалися щодо цієї постаті», — зазначає Голова Державної архівної служби України.
В. о. ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валерій Копійка наголосив, що знання історії сьогодні — не академічна розкіш, а нагальна необхідність. Адже сусідня держава століттями цілеспрямовано фальсифікувала, привласнювала та переписувала українську історію, систематично дискредитуючи ключових українських політиків, військових діячів і захисників державності. Постать Симона Петлюри, за його словами, є одиним із головних об’єктів цієї інформаційної атаки.
«Те, що ми робимо, має величезне значення. Але важливо, щоб ці знання, це бачення нашої історії дійшли у простому й зрозумілому вигляді до кожного. Наші діти та внуки мають стикатися з правдивою історією, починаючи зі шкіл і садочків», — зазначив в.о. ректора КНУ ім. Т. Шевченка.
Директор Інституту історії України НАН України, академік Валерій Смолій, зазначив, що за його керівництва Інститут історії послідовно звільняв образ Головного отамана УНР від радянських ідеологічних нашарувань, утверджуючи його роль як визначного державотворця Української революції 1917–1921 років.
«Десятиліттями радянська історіографія свідомо спотворювала постать Петлюри, перетворивши його ім’я на політичне тавро. Наше завдання — повернути науковій і суспільній свідомості справжній образ людини, яка будувала українську державу в найскладніших умовах», — наголосив Валерій Смолій.
Генеральна директорка Національного музею історії України Олена Земляна акцентувала на визначному значенні постаті Симона Петлюри та розповіла про тривалу підготовку нової музейної виставки з унікальними артефактами, що безпосередньо відтворюють його діяльність та істоію доби.
«Після початку повномасштабного вторгнення Канада передала в Україну понад 100 коробок унікальних артефактів. Вже з 26 травня 2026 року їх можна буде побачити на виставці „Шлях Героїв. Пам’яті Симона Петлюри“ в Національному музеї історії України», — розповіла Олена Земляна.
Представник 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри Василь Левченко зазначив, що присвоєння бригаді почесного найменування — це не лише відзнака, а символ спадкоємності поколінь. Понад століття тому боротьбу за українську державність очолював Симон Петлюра. Сьогодні її продовжують воїни бригади, що носить його ім’я.
«Сьогодні це ім’я є не лише частиною назви бригади, воно нагадує, що боротьба за Україну триває вже не одне покоління. І так само, як колись воїни Армії УНР боролися за незалежність української держави, сьогодні її захищають воїни 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри», — зазначив військовослужбовець.
Конференція приурочена до 147-річчя від дня народження та 100-річчя від дня загибелі Голови Директорії та Головного отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри.
У рамках заходу було представлено виставку від Державного архіву України з архівними документами, що безпосередньо відтворюють життєвий і державницький шлях Симона Петлюри.
За матеріалами офіційного сайту УІНП
