Снайпер «Спартанець»: наука влучного пострілу
У мирному житті він був кухарем, який вмів перетворювати звичайні продукти на витвори смаку. У військовому — перетворює знання, зосередженість і холоднокровність на точність, що рятує життя. Віталій, позивний «Спартанець», — снайпер другої категорії. Народжений у Кременчуці, місті, де, за його словами, «з дитинства вчишся стояти за себе і за друзів кулаками, а не лише словами». Саме там формувався характер людини, яка знає ціну стійкості.
Спартанець не любить пафосу. Його мова — чітка, виважена, без прикрас. «Снайпінг — це наука», — каже він. І додає: це не метафора, а щоденна практика спостереження, аналітики й точного розрахунку. Влучний постріл — лише фінальний штрих складної роботи, у якій важливе все: від уміння «читати» рельєф до спокою, що дозволяє бачити те, чого не помічають інші.
«Я можу коригувати артилерію чи міномет, допомагати групі, що підходить до противника», — пояснює Віталій просто. Для нього снайпінг — це інструмент точності у великій системі війни. Він не мислить себе окремо — лише як частину команди, де кожен відповідає за результат.
Про особисте: «Я хочу поставити доньку на ноги. Після окупації у неї проблеми зі здоров’ям», — зізнається він. Ця проста, людська теза лунає гучніше за будь-яку зброю. Бо за кожним «Спартанцем» стоїть не лише влучний постріл, а й тиха мрія: щоб дім, родина і країна могли жити без війни. І саме такі люди сьогодні тримають лінію.
17 Полтавська бригада НГУ «РЕЙД»
