«Старі» дитячі майданчики у Полтаві сподобалися б сталкерам

Дитячий майданчик на Гоголя, 17 | Фото: Каріна Тютюнник

«Полтавщина» зробила огляд забутих дитячих майданчиків.

Незабаром жовті промені сонця впадуть і послугують заводним ключем для невгамовного дитячого настрою. І з настанням трохи теплішої погоди полтавська малеча окупує дитячі майданчики. Та обов’язково перевірить їх на міцність. Проте у деяких дворах нічого і перевіряти.

Дитячий майданчик на Комсомольській нас вразив найбільше. Якщо у попередній публікації журналісти «Полтавщини» назвали деякі майданчики «царством треша и угара», то цей варто охрестити царством залізяки. Чомусь згадався Чорнобиль і сталкерська зона. Ні тобі пісочку у пісочниці, ні привабливої кольористики. В принципі, це не завадить дітям «вбивати» гойдалки. Проте дбайливі матусі, швидше за все, дають розгулятися своїм чадам в інших, пристойніших місцях відпочинку. 

На деяких дитячих майданчиках нам довелось шукати сам дитячий майданчик. Так, наприклад, на Пушкіна, 21. Єдині два елементи майданчика, де можуть побавитися діти, — це жовто-зелена пісочниця і сходи (знову-таки ніби зі сталкерської зони). На Пушкіна, 15, наприклад, взагалі таке враження, що над дітьми знущаються: опора від гойдалки є, а от самих гойдалок немає... Полтавська малеча тут може хіба що ліпити з піску фігури, ескіз яких намальовано на заборі напроти. А також — бавитися у шикарному червоному автомобілі, напевне, залишеному у дворі як альтернатива гойдалок.

Більш-менш пристойні «старі» дитячі майданчики «Полтавщина» знайшла на Міщенка, 9а. Проте карусель на майданчику виглядає ніби пожована. А цікавий предмет, який правомірно може стати основою для гри у друдли, — це колишній корабель, на якому діти вчиняли одні з найгероїчніших баталій свого життя: долали піратів, монстрів та виводили з себе батьків, котрі за вуха тягнули додому малечу обідати. На Міщенка, 7, по сусідству, — також досить милий дитячий майданчик. Проте батькам тут, явно, посидіти не вдається. Проте не через непосидючість своїх малюків, а — через відсутність лав.

Схожі на вище описані дитячі майданчики, вірніше, їх залишки, в Полтаві, мабуть, ще знайдуться. Через їх стан полтавська малеча, певне, не надто переживає: фантазії знайти собі пригоди на праве вухо або пограти у лицарів та принцес (будь-які версії, пов’язані зі зміною часу, приймаються!) у дітей завжди вистачає. Дорослі при цьому тільки тихенько зітхають і з жалем дивляться на страшне видовище від яскравих гойдалок та охайних пісочниць, таких рідних їм з їхнього дитинства.

Та ситуацію зі сталкерськими зонами на дитячих майданчиках треба змінювати. Не віриться, що Олександр Мамай забув про добрі справи і облаштовував дитячі майданчики тільки до виборів. Впевнені: черга гратися у своєму дворі на яскравих гірках та справних гойдалках дійде і до полтавських дітей, які не бачать цього зі своїх вікон. А у їхніх очах усе-таки читається: «Шановний, дядя Саша, зробіть нам гойдалки, бо космічні пірати, озброєні бластерами, вже наздоганяють нас!»

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»