Громадські туалети Полтави: де, коли, за скільки

Безсоромний «пісяющій мальчік» Дядько, он же туалет! | Фото: Каріна Тютюнник

«Полтавщина» пропонує вашій увазі детальну інформацію про громадські туалети у Полтаві.

Найбільше туалетів Полтави — у центральному районі. Перш за все, це громадський туалет у підземному переході «Злато місто» (цілодобово, окрім 00:05 — 02:00, 1 гривня) та переході на зупинці Шевченка (7:00 — 18:00, 1 гривня). По 50 копійок до 15:00 можна сходити до туалету навпроти центрального ринку по вулиці Новобазарна, де торгують недорогим одягом. Ще два туалети в центрі міста знаходяться: за кінотеатром Котляревського та у Сонячному парку. До того ж на зупинці Чапаєва по Фрунзе також можна дістатися «через терен до туалету». Якщо пошукати, поряд з весільним салоном «Наречена» є вуличка — йдучи вглиб, можна натрапити на громадський туалет ЖЕДу № 6 (50 копійок до 14:30, після — безкоштовно).

Результатом сьогоднішніх пошуків «Полтавщини» стало визначення «золотого правила місця розташування туалетів». Якщо потрібно справити фізіологічну потребу, а громадського туалету поряд немає або ви не знаєте про його місце розташування, запам’ятайте три чарівних слова — «ринок», «автозаправка» та «кафе». Саме там «чарівні кабінки» точно знайдете.

Щодо ринків

Наприклад, на ринку «Браїлки» така послуга коштує 75 копійок (7:00 — 19:00), на зупинці Боженка — 1 гривня (8:00 — 20:00), на ринку зупинки «23 вересня» — 75 копійок, на ринку «Мотель» — 1 гривня (7:00 — 20:00). А ось найдорожчий туалет ми знайшли на центральному ринку — 1 гривня 25 копійок (7:30 — 16:00). У інших районах міста ситуація аналогічна. Тож шукайте ринки, панове!

Щодо автозаправок

Фактично на будь-якій автозаправці міста до туалету можна сходити безкоштовно. Приміром, на автозаправках Браїлок, а також на Фрунзе, 60 та 189 до «WC» пускали без проблем.

Де ще можна попроситися в туалет

Проте не завжди щастить знайти туалет на ринку чи автозаправці. Якщо прикра ситуація з вами сталася у районі Хіммаша або ГРЛ, доведеться повертатися на ринок «Браїлки» чи терпіти, доки не дійдете до пункту призначення. Справа у тому, що громадських туалетів там просто-на-просто немає. Журналісти інтернет-видання намагалися попросити продавців магазинів пустити їх до свого «WC», але марно — не зжалився ніхто. На кінцевій — ГРЛ — у диспетчерському бюро також у наданні такої послуги відмовили і лише у стоматологічній клініці на Маршала Бюрюзова, 96 пропустили до «дамської кімнати». Місцеві люди ж відверто радили «сходити» у кущі. Багато хто — з власного досвіду. Тамтешні мешканці вже знають, що знайти туалет у районі ГРЛ — неможливо. Хіба що, хтось-таки зжалиться…

Ті, хто працюють на зупинці «Алмазна» до туалету ходять до себе додому або — на ринок «Мотель». На зупинці «23 Вересня» сходити до туалету можна, якщо маєш «зв’язки» — сказала місцевий двірник Ганна Петрівна, з якою сьогодні «Полтавщина» познайомилася. Вона й підказала, до кого звернутися від її імені, аби справити фізіологічну потребу. Якщо у вас, читачі, такого «блату» немає — шукайте автозаправки, ринки чи кафе.

Виходить, якщо очі громадський туалет не бачать, в хід йде язик — варто питати перехожих: «А куди мені можна сходити до туалету». Якось, та місцина знайдеться. На Зигіна, наприклад, прислів’я «Язик до Києва доведе» застосовують як у переносному, так і у майже прямому значенні. Тому що у тому районі до туалету можна сходити саме у ТЦ «Києв» або ДК ПТМЗ.

На Розсошенцях ситуація трохи краща. Приміром, водії, кондуктори і випадкові перехожі можуть сходити до досить пристойного туалету в приміщенні диспетчерської. За нею знаходиться ще один громадський туалет, проте до нього зайти навряд чи вийде. Як повідомила «Полтавщині» працівниця одного з кафе, раніше «WC» належав саме їхньому закладу. Пізніше конкуренти поряд змінили замки і таким нечесним способом «WC» собі привласнили. Наразі розібратися, чий туалет і хто має у ньому прибирати, — важко.

Чи потрібні полтавцям туалети?

А ось у «Полтавщини» з’явилася нова думка: чи так проблематично те, що у місті мало громадських туалетів? Може, більша проблема у менталітеті полтавців? На наших очах метрів за 10 від «чарівної кабіни» невідомий чоловік вирішив «сходити» прямо на стіну кафе. Ані присутність людей на зупинці, які очікували транспорт, ані дівчини, ще й з фотоапаратом у руках, його не збентежили. На питання, чому він хоча б не підійшов до громадського туалету, смикнув плечима: «Я його не побачив». Виходить, декому кущі аж надто рідні…

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»