Полтавська битва: останній акорд відгримів біля Дніпра

До ходи долучилося чимало місцевих жителів | Фото: Олександр Згурський

Росіяни сьогодні святкують «День воинской славы России» — перемогу в Полтавській битві Петра І. А наші земляки на мальовничих пагорбах біля Дніпра вшановували загиблих воїнів.

Фортеця Переволочна, що свого часу стояла на межі Дикого Поля (колиски козацтва), мала значне стратегічне значення. Не дивно, що у 1709 році рештки фортеці (вона була зруйнована калмицькими військами, щоб запобігти переходу татар на Лівобережжя для підтримки Мазепи) знову стали вирішальними. Втікаючи від російського переслідування, Карл ХІІ та Мазепа вирішують перейти Дніпро саме коло неї. Переправа стає катастрофою: шведи потрапляють у полон, а багатьох українців стратили на місці. Під час Другої світової війни місцевість поблизу нині затопленої Переволочної знову збирає свої жертви — під час форсування Дніпра.

Вшанувати загиблих у цих місцинах воїнів вирішили Спілка ветеранів Збройних Сил України, асоціація «Громадянське суспільство» та представники Кобеляцької козацької громади. Автобус для перевезення всіх бажаючих надало ГО «Наш дім — Полтава». Міський голова Олександр Мамай прийшов також поспілкуватись із громадянами, одначе до Дніпра не поїхав.

Через кілька годин група потрапила на берег Дніпра у селищі Світлогірське Кобеляцього району. Ушанувавши пам`ять солдатів-визволителів хвилиною мовчання та поклавши до меморіалу вінок, хода попрямувала до хреста, встановленого на честь загиблого козацтва. Головне дійство розгорнулося саме тут. До речі, під час форсування Дніпра на цьому напрямку загинуло, за неофіційними даними, близько 5000 чоловік.

— Ми проводимо подібну акцію вже втретє, — ділиться своїми враженнями голова комітету Спілки ветеранів Збройних Сил України Леонід Мошенець. — Завдяки підтримці влади і спонсорській допомозі було встановлено цей хрест. У планах — побудова каплиці. Наше досягнення й у тому, що це все не байдуже місцевому населенню. Багато хто приходить на місце вшанування українських козаків.

Згадати козацьке минуле учасникам акції допомагали місцеві самодіяльні гурти та козачата із тутешньої «козацької республіки», кіш яких носить ім`я Івана Мазепи.

Серед зібрання лунала думка про те, що українці і по сьогодні лишаються заручниками обставин, в той час, як їх доля і зараз вирішується іноземцями. Тим не менш чудові краєвиди відносно швидко розвіяли ці думки. Після завершення акції її учасники спустилися до Дніпра — рятуватися від липневої спеки.

Олександр ЗГУРСЬКИЙ, «Полтавщина»