Ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» зберігає 16 видів тварин Червоної книги

Територія Полтавщини здавна відома своєю мальовничою місцевістю. Безліч авторів оспівували та описували її красу у своїх творах. Сучасне суспільство вирушає у далекі подорожі у пошуках екзотики та неперевершеності, часом не помічаючи того, що знаходиться зовсім поруч. Є такі місця і в нашій області. Одне з них — ландшафтний парк «Нижньоворсклянський».

Площа парку — 23200 гектарів. Організований відповідно до рішення 4 сесії 4 скликання Полтавської обласної ради від 24.12.2002 року. Одним із користувачів Нижньоворсклянського парку є ДП «Кременчуцький лісгосп» Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Розташований у пониззі Ворскли — від Лівобережної та Правобережної Сокілки до Дніпродзержинського водосховища (Кобеляцький район), включаючи долину річки, її заплаву, тераси, ряд островів у гирловій частині, акваторію частини Дніпродзержинського водосховища.

Пониззя Ворскли — природний регіон півдня полтавського краю, що донині зберігся в найменш порушеному стані. Історичні фактори, що сприяли формуванню його сучасних геоморфологічних, гідрологічних, ландшафтних особливостей, обумовили значну різноманітність біогеоценозів із багатим рослинним і тваринним світами. Тому створення тут значного за площею заповідного об’єкту — ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» — забезпечить, насамперед, цілісність охорони природних комплексів регіону.

Специфікою ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» є надзвичайно висока, добре збережена природна різноманітність. Високі показники природної цінності обумовлені, насамперед, розташуванням території на межі двох природних зон — Лівобережного Лісостепу і Степу України.

У природному рослинному покриві парку можна виділити 5 основних комплексів рослинності: крутосхилів правого корінного берега Ворскли, байрачних дібров, заплави Ворскли, Ворсклянської затоки, островів на Дніпродзержинському водосховищі.

Показник залісненості території складає приблизно 20%. Лісова рослинність зустрічається на різних елементах долини Ворскли. На боровій терасі вона представлена сосновими лісами (різновіковими культурами). На заплаві є діброви в комплексі з фрагментами осикових, осокорових та білотополевих лісів. Вербові ліси приурочені до притерасних частин заплави. Найчастіше фрагменти їх зустрічаються біля підніжжя корінного берега Ворскли.

На знижених елементах рельєфу заплави в умовах незначного засолення в складі флори зустрічаються рідкісні види — рябчик малий та косарики тонкі.

Виявлені також фрагменти вільшняків із розрідженим підліском та осоковим трав’яним покривом. Вони належать до лісових вільхових боліт. Їх флористичне ядро формують осока загострена, вербозілля звичайне, вовконіг європейський, плакун верболистий, живокіст лікарський, сідач конопляний, жовтець язиколистий. Нерідко зустрічаються оман високий та валеріана висока — цінні лікарські рослини.

Переважають у заплаві липово-дубові ліси з участю кленів польового та гостролистого, в’яза гладкого та ін. У підліску домінують ліщина звичайна, бруслини бородавчаста та європейська. Трав’янистий покрив діброви змінюється залежно від особливостей мікрорельєфу. На більш сухих ділянках домінує осока волосиста, в середньозволожених умовах — зірочник ланцетолистий, на знижених ділянках — конвалія звичайна, яглиця звичайна. На лісових галявинах зустрічаються рідкісні види — серпій увінчаний, фіалка висока, гвоздика стиснуточашечна.

Несуцільною смугою вздовж русла Ворскли тягнуться прируслові ліси, переважно осокірники та білотополеві.

У флорі ЛП «Нижньоворсклянський» виявлено 70 рідкісних видів рослин, які визначають флористичну унікальність парку. Ядро рідкісних видів складає 7,7% флори парку та майже половину флори Полтавської області.

Значною є фауністична цінність парку. Фауна наземних хребетних ЛП нараховує 230 видів, у тому числі 9 видів земноводних, 9 видів плазунів, 170 видів птахів та 42 види ссавців. У цілому це складає 45,4% від загальної кількості видів, відмічених для Полтавської області. Така видова різноманітність тварин обумовлена великим видовим різноманіттям рослинних угруповань.

Серед цих тварин 22 види є регіонально рідкісними, а 16 видів занесені до Червоної книги України (тушканчик великий, тхір степовий, борсук, горностай, видра тощо).

Екологічна цінність ЛП «Нижньоворсклянський» виявляється, насамперед, у його гідрологічних аспектах. Наявність на території парку різноманітних збережених екосистем та значної площі гідрофільних екотопів передбачає виконання заповідним об’єктом багатьох корисних функцій — приуроченість і продуктивність специфічних рослин і тварин, запаси деревини, ягід, грибів, формування цінних і продуктивних лучних угідь. Він є еталонною природною ділянкою пониззя Ворскли, а також історико-культурних цінностей Полтавщини.

Прес-служба Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства