Кліщі не сплять: профілактика укусів
Іксодові кліщі — природні резервуари та переносники ряду небезпечних інфекційних захворювань (кліщовий вірусний енцефаліт, іксодові кліщові бореліози або хвороба Лайма, туляремія), випадки яких реєструються на території України.
Захворюваність населення на кліщовий вірусний інцефаліт реєструвалась в останні 5 років спорадично, в основному, в природних вогнищах (Волинська та Львівська області, АР Крим).
В Україні рівень захворюваності не перевищує середні багаторічні показники. У 2010 році зареєстровано 9 випадків кліщового вірусного енцефаліту. В Полтавській області КВЕ не реєструється і кліщі не є переносниками даного захворювання.
В Україні за 2010 рік зареєстровано більше тисячі випадків захворюваності на кліщовий бореліоз. В Полтавській області у 2010 році — 9 випадків на хворобу Лайма (в 2009 році — 22 випадки).
Вихід іксодових кліщів із зимової сплячки в усіх ландшафтно-географічних зонах у 2011 році прийшовся на квітень-травень.
У весняно-літній період частішають звернення кременчужан до лікувально-профілактичних закладів міста з приводу укусів кліщів. Фахівцями міської СЕС була проведена перевірка території парків та зон відпочинку Кременчука на наявність кліщів, але жодного іксодового екземпляра не виявлено.
Кліщі, які розповсюджені в нашій місцевості, належать до роду іксодових та є мешканцями лісів, лісопарків, суходольних лугів, вирубок лісу, місць випасу худоби. У природі голодні активні кліщі заповзають на рослини (найчастіше на висоту до 1 метра від землі) і займають підстерігаючу позицію. Активність кліщів зберігається протягом всього теплого періоду року і значно підвищується у вологих умовах, після дощу.
Кліщі агресивні по відношенню до людини. Присмоктавшись до відкритих ділянок шкіри, кліщ може утримуватись на тілі людини більше 10 днів. Хоботок, за допомогою якого він утримується, проникає через всю товщу епідермісу. В результаті механічного пошкодження кровоносних судин виникають крововиливи та запалення.
По мірі кровососання тіло кліща поступово збільшується в розмірах, нагадуючи зерна гороху, квасолі і набуває коричневого, сірого, червоно-жовтого кольору. Тому тіло кліща, який насмоктався крові, іноді помилково вважають «бородавкою», «пухлиною». Людина не надає цьому значення, а тому своєчасно не звертається за медичною допомогою. Це приводить до різних ускладнень (дерматити, флегмонозні явища і т. д.).
Зняти кліща можна без болю, якщо гарно змастити місце укусу олією або вазеліном, гліцерином чи навіть пінкою для гоління. Тоді, залишившись без доступу повітря, впродовж години кліщ сам повинен виповзти на поверхню.
Місце укусу слід обов’язково обробити перекисом водню, змастити йодом чи спиртом.
Якщо все ж таки при вилученні кліщ розірвався і якась його частина залишилась у шкірі, потрібно звернутися за допомогою до хірурга. Не потрібно давити знятих кліщів руками — вірус може потрапити у кров через мікротравми на шкірі ваших рук. Знятого кліща слід помістити у дезрозчин або спалити і ретельно слідкувати за своїм здоров’ям.
Акарологічна ситуація в Україні залишається нестійкою і потребує своєчасного проведення відповідних профілактичних заходів серед населення, особливо навесні та восени.
Щоб захиститися від укусів кліщів під час перебування у природних умовах, необхідно максимально захищати тіло одягом, а також уважно оглядати шкірні покрови, застосовувати репеленти.
При укусах кліщів (підвищення температури, поява нездужання, головний біль, ломота у тілі, почервоніння на місці укусу) необхідно обов’язково звертатися за медичною допомогою в найближчий лікувально-профілактичний заклад.
Тому пам’ятайте про це і дбайте про своє здоров’я! Тоді і відпочинок, і праця на лоні природи приноситиме вам лише задоволення.
Н. О. ТОЦІНА, відповідальна зав. паразитологічним відділенням обласної СЕС