Полтава майбутнього

Нещодавно «Полтавщина» побувала у місці, де вирішують, який вигляд матиме Полтава у найближчому майбутньому. «Міськбудпроект» — фахівці цього інституту докладають зусиль, аби місто і надалі залишалося тим, у якому хочеться жити. Ми поспілкувалися із заступником директора державного проектного інституту містобудування Борисом Петтером. Він — особа непересічна: заслужений будівельник України і володар численних державних нагород. Борис Миколайович показав «Полтавщині» проекти нових районів та будівель міста.

Борис Петтер

— Борису Миколайовичу, ми бачимо, що реконструкція ділянки вулиці Жовтневої від готелю «Київ» до ОЦЕВУМа була досить вдалою. Оновлення яких вулиць слід чекати полтавцям у майбутньому?

— Планів і проектів у нас багато. Але ж ви розумієте, все впирається у фінансування. Криза дуже сильно пригальмувала реалізацію всіх цих проектів. Основним документом реконструкції кожного міста, так би мовити «партитурою», є генеральний план забудови. Редакція генплану Полтави розписана до 2026 року. В цьому генеральному плані київські автори проекту — Діпроградовці — заклали 57-й мікрорайон, мікрорайон на місці артскладів, Леваду-2 — це території перспективного масового будівництва житла до 2026 року в Полтаві.

— Чи будуть реалізовані ці проекти?

— Це треба запитати у міськради. Звичайно, при нинішньому фінансовому становищі, навряд чи хтось буде починати таке масштабне будівництво. Але до 26-го року ще дуже багато часу. Все може змінитися, можливо, покращиться економічне становище держави. До речі, розроблена державна програма будівництва доступного житла до 2014 року — за ним, 30% вартості квартири сплачує місцевий бюджет і 70% суми видається людині у розстрочку.

— А що ще нового буде збудовано у місті, крім Левади-2, 57-го мікрорайону?

— Те, що ви назвали — це масове будівництво. А вибіркове будівництво по місту регулює Закон «Про реконструкцію кварталі та мікрорайонів із зношеним житлом». У центрі міста є яскравий приклад такої реконструкції — це Ватутінський квартал. Коли Юлія Тимошенко була прем’єром, то вона просто в захопленні була, коли побачила, що замість розвалених одноповерхових «трущоб» в центрі виросли гарні сучасні будівлі. І вона тоді сказала, що це в Україні — класичний приклад виконання цього закону. Приватний сектор знесли, і, після завершення будівництва, замовник із 530 квартир 170 віддав тим людям, на місці житла яких звели новий будинок. До 2014 року 500 000 квадратних метрів повинні збудувати в області за програмою «Доступне житло». Але зараз місцевий бюджет настільки обмілів, що ці 30% просто ніде взяти для населення.

— А де ще планується така реконструкція?

— У центрі міста ще багато майданчиків, де заплановано таке будівництво. Наприклад, квартал Сінна — Шевченка — Ватутіна — Жовтнева. Це квартал, який потребує реконструкції. Квартал Сінна — Шевченка — Червоноарміська — Пушкіна — там теж передбачена відбудова за генпланом. До того ж, там повинен бути великий собор, поруч з колишнім партійним архівом. Та й на Жовтневій є такі місця, де просто необхідно зносити «рухлядь» і потихеньку зводити нові будинки. Ідеї є, є проекти, але ж, ви самі розумієте, на все потрібні гроші. Є бажання, але немає можливостей. Поки що. Зате, будується новий корпус Юракадемії, я думаю, буде окрасою міста.

— У Полтаві мали збудувати новий мікрорайон «Лазурний». Потім почалися різноманітні чвари навколо тамтешньої землі. Чи варто полтавцям очікувати на новий мікрорайон у тій місцевості взагалі?

— Раніше ця земля належала двом виноробним радгоспам. Радгоспу Шевченка належало 5-7 гектарів землі, радгоспу Кондратенка належало 50 гектарів. Ще давно, десь у 80-тих, наш інститут спроектував там новий мікрорайон — 57-й. Місце там дуже мальовниче, весь день його освітлює сонце, там каскад ставків, відтак, ми спроектували дуже гарний район. Але, щоб почати будівництво, потрібно було рішення Верховної Ради — вона мала винести рішення щодо відчуження землі у цих двох радгоспів. Тоді ми його не отримали. Потім, на жаль, все було забуте. Через деякий час, за головування колишнього мера, проект віддали «Агропроекту». Але там ніколи не займалися містобудівними питаннями, вони проектували об’єкти сільськогосподарського призначення. Ну, а потім навколо цієї землі почалися чвари, її роздали спочатку депутатам міськради минулого скликання, потім відібрали... Тепер, самі розумієте, важко розібратися в цьому питанні, кому та земля належить. Думаю, будівництво мікрорайону відкладається на невизначений термін.

— Дякую вам за розмову.

— І вам спасибі.

Анна ШУМОВА, «Полтавщина»